Читати книгу - "Кав'ярня моєї бабусі, Вікторія Грош (Rouce)"

Тож під вечір ми все обговорили до дрібниць. На годиннику вже сьома вечора. В кав’ярню ще заходили відвідувачі, але їх дійсно було мало. Тепер мені зрозумілий настрій бабусі та чому у неї опустилися руки. Але я не така, я все зроблю, щоб це місце відновило свою репутацію та стало найкращим закладом у місті та переплюнуло ту кав’ярню навпроти. Щоб вона залишилась на багато сходинок позаду.

Прибравши кав’ярню, ми з бабусею та Валентином пішли до нас додому. Друг просто вирішив нас провести та й живе він неподалік від нас. І звісно ж ми з ним зустрінемось завтра, щоб поїхати у будівельний магазин та купити там все що потрібно буде для ремонту кав’ярні.