Читати книгу - "Вибратись із прірви, Iryna Shashkova-Zhuravel"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Обіцяю вам дописати мій роман і подати його на цей міжнародний конкурс, якщо мені пощастить пережити операцію, хе-хе! — радісно усміхнувся дівчині Михайло.
— Приємно було познайомитись з вами, пане Михайле. Моє ім’я — Коронація, — пошепки промовила фея, та, лагідно усміхнувшись письменникові, вилетіла у відчинене вікно.
Тоді Михайло відчув непереборне бажання літати. Уже за мить, випурхнувши з вікна кав’ярні, письменник злетів на найвищу гілку кремезного дерева і, зручно вмостившись, вирішив зблизька насолодитися пташиним співом. Митець зачаровано слухав солов’їні трелі, які з часом набули незвичного звучання. Раптом письменник почув, як хтось його голосно гукнув:
— Михайле! — це до нього підлетів бариста з улюбленої кав’ярні та чомусь почав трусити його за шкібарки.
Прокинувшись, Михайло побачив, що це анестезіолог його штурхає, намагаючись привести до тями, а пташиний спів за мить перетворивсь у звуки роботи медичного обладнання.
Відновитись після операції чоловікові вдалося на диво легко. Михайло перебував у піднесеному настрої, адже тепер він мав мету — дописати свій твір і подати його на конкурс «Коронація слова». Кожного разу, коли щось заважало творити, Михайло згадував свою теплу розмову з тендітною феєю Коронацією й продовжував писати, усупереч усім перешкодам. А такі перешкоди справді виникали… Так, майже розв’язавши свої проблеми з кишківником, письменник почав страждати на нестерпний пекучий біль в очах. Тож працювати за монітором, створюючи свій твір, доводилось потроху та з довгими перервами для відпочинку.
Однак, тепер жодні негаразди не могли вивести чоловіка з рівноваги, адже він мав мету, для досягнення якої був ладен докласти шалених зусиль. Письменник буквально відродився, зокрема й фізично. Як тільки лікарі дозволили, Михайло повернув у своє життя спорт. Тепер він знову щодня підтягувався на турніку та бігав вулицями, уже спокійно пробігаючи повз будинок Віталія, в якому мешкала його колишня дружина. Інколи на своїх пробіжках та прогулянках письменник зустрічав Світлану, і вона, грайливо усміхаючись, звертала увагу на його гарну фізичну форму.
Нарешті роман було завершено. Михайло дотримався обіцянки та вчасно подав свій вистражданий твір на конкурс. Неможливо передати, наскільки зрадів наш герой, коли через деякий час одержав запрошення на фінальну частину «Коронації слова». Тепер Михайло був як ніколи раніше окрилений та сповнений творчої енергії.
Одного дня Михайло з Сиріусом спокійно снідали на кухні. Раптом чоловік злякався, почувши, що хтось відчиняє вхідні двері будинку, а кіт у декілька стрибків дістався входу. Вірний мейн-кун дуже зрадів Світлані, яка притягла величезні валізи. Жінка спокійно пояснила Михайлові, що Віталій розлучився з нею, оскільки закохався в молодшу панянку. Проте Світлана аж ніяк не мала засмучений вигляд, оскільки як вибачення бізнесмен залишив їй, як вона висловилась, «достобіса грошей».
— Ха-ха! Тепер, Михасику, я можу дозволити собі повернутись до кохання всього мого життя. До тебе! — життєрадісно усміхаючись, заявила білявка.
— Ага, а як гроші закінчаться, ти знову мене покинеш?! — насмішкувато поцікавився Михайло.
— Не закінчаться! Того, що я тепер маю, нам з тобою довіку вистачить! — зовсім не ніяковіючи, запевнила приголомшеного чоловіка Світлана.
Михайло був збентежений. Він досі кохав Світлану, та не знав, чи зможе пробачити їй зраду.
«А чи можна вважати вчинок Світлани зрадою? Поки ми були у шлюбі, вона зберігала мені вірність, а з Віталієм закрутила вже після розлучення», — міркував Михайло, який добре усвідомлював, що його колишня дружина, попри формальну порядність, повелась досить егоїстично.
— Ну ти поки що пограйся із Сиріусом. Бачиш, як він скучив за тобою? А я наведу лад у будинку, а потім поїду забирати костюм, замовлений для завтрашнього заходу. О, ти ж не знаєш: мене запрошено на фінал конкурсу «Коронація слова», — наче мимохіть, зазначив наш герой.
— Оце так! Я завжди вірила у твій талант, Михасику, і навіть не полінуюсь почитати те, що ти пишеш! А за прибирання не турбуйся — я знову запросила Тетяну до нас на роботу, і вона незабаром прийде! — Світлана аж сяяла, щиро радіючи успіхам коханого.
Приїхавши на фінал конкурсу «Коронація слова» до Мистецького арсеналу, наш герой, який бував тут раніше, вкотре замилувався монументальною величчю прямокутної споруди фортечного типу, що радувала погляд спокійним бурштиновим кольором.
Михайло увійшов до цього потужного культурного осередку, маючи надзвичайно бадьорий і стильний вигляд. Модний темний костюм не міг приховати спортивну статуру письменника, а класична зачіска із густого сивого волосся додавала його образу імпозантності. Михайло чув, як за його спиною поціновувачі літературного мистецтва пошепки висловлювали впевненість у тому, що він є відомою особистістю, та намагались згадати його ім’я.
У першому залі Мистецького арсеналу Михайло закліпав очима, побачивши чоловіка у смокінгу, дуже схожого на Івана Франка. Потім наш герой зустрівся з усміхненим сивоволосим митцем у темному костюмі, яким виявився його улюблений письменник Всеволод Нестайко.
— Послухай, Михайле, ніколи не припиняй писати! Серед інших творів у твоєму доробку буде багато чудових історій для дітей! — пошепки мовив пан Всеволод, по-батьківськи поклавши руку на плече Михайла.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Вибратись із прірви, Iryna Shashkova-Zhuravel», після закриття браузера.