Читати книгу - "Мерщій до пригод!, Аліса Крушеніцька"

- Вони обов’язково знайдуть шлях до Місяця. Адже його дійсно видно з кожної планети Сонячної системи. Я щоночі спостерігаю за ним у небі, – втішив Арчи нового знайомого. Адже він був невиправним оптимістом.

- Я знаю, що так буде, я обов’язково їх дочекаюсь, – впевнено погодився Місячний чоловічок. – Хочеш я покажу тобі Місяць? – згодом запропонував він.

-Звичайно, залюбки подивлюсь що тут і як, – із захопленням, ще не доївши останнього сирника, підхопився Арчи. – Мерщій до пригод!

Якщо ви хочете уявити, як виглядає Місяць, то вам варто його відвідати, адже передати словами місячні краєвиди просто неможливо. Для Арчибальда Місяць став другою улюбленою планетою, звісно ж, після Землі.

Його пейзажі просто фантастичні, неймовірні, казкові… Та й Мойн виявився прекрасним екскурсоводом. Вони обійшли все навколо, всі кратери і долини, вилізли на кожну гірку, спостерігали за півмісячним сяйвом після заходу Сонця. А захід Сонця на Місяці також відрізнявся від звичного для Арчи земного. Скільки кольорів неба він не бачив ніколи. Дивовижно! І от, коли друзі, а вони вже встигли заприятелювати, адже мали так багато спільного: непосидючість та надмірну балакучість, зовсім стомлені сіли на березі місячного озерця відпочити, Арчи запропонував:

- А чом би тобі не полетіти на Землю зі мною? Погостиш кілька тижнів, познайомишся з моїми друзями, вони тобі сподобаються. Я тобі також екскурсію проведу. Тобі ж тут, мабуть, так самотньо.

- Я б залюбки, але ж хто вмикатиме ліхтарі для моїх батьків, щоб вони знайшли шлях до дому? – спокійно відповів Мойн.

- Я маю ідею, – вигукнув Арчи.

- Я буду тобі писати листи. Але незвичайні, у мене є великий телескоп у ракеті, я його тобі дарую. Ти кожного дня дивитимешся на мою оселю, а я на даху на плакаті писатиму місцеві новини, тоді ти не будеш почувати себе самотнім. А ти мені відповідатимеш. Домовились?

- Ти просто неймовірний, – з сльозами на очах обійняв Мойн нового і поки єдиного друга.

- Ти обов’язково їх дочекаєшся, – сказав зворушений Арчи.

- Я знаю – впевнено погодився Мойн.

Наступного дня Арчи зібрався в дорогу, адже шлях неблизький та й батьківщину не можна покидати надовго. А як тільки-но його лапи торкнулися Землі, він в першу чергу кинувся писати повідомлення для Мойна. Адже обіцянки потрібно завжди виконувати. Це перше правило дружби. А друге правило, запам’ятайте, якщо товаришу сумно, то міцно-міцно його обійміть. Щирі обійми лікують будь-яку тугу.

Спочатку сусіди Арчи неабияк дивувалися, що в нього на даху завжди якесь повідомлення, але потім звикли і почали й самі дописувати новини від себе, особливо коли побачили у телескоп відповідь від Мойна.