Читати книгу - "Груші в тісті"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
З покою тим часом долинули перші звуки пробудження. Я відразу відчув палке бажання опинитися поруч і пригорнути це гаряче розімліле тіло.
І ось я хапаю тацю і з усмішкою від вуха до вуха влітаю до покою.
— Лесюньчику! — вигукую, розпашілий від несподіваного спалаху жаги і любові. — Дивися, що я тобі приніс!
І якби в ту мить у мене під вікнами відбулося виверження Везувію, це ошелешило б мене значно менше, ніж тоді, коли з-під моєї білосніжної ковдри вигулькнула не янгольська голівка Лесюні в золотистих кучерях, а велика розкудлана й бородата мармиза Стефка Оробця.
Коліна піді мною захитались, і я відчув, як втрачаю потенцію на весь наступний тиждень.
— Ну, чого розрипівся?! — прогуркотів Стефцьо, шкробаючи широкі свої груди усіма п'ятьма пальцями.
— Сте… Стефцю! — белькотів я. — Звідки ти взявся?
— З програми «Для вас, дебіли».
— А… а чому ти в моєму ліжку?
— Бо ти, гівнюху, напився і не хотів мені постелити на канапі.
— А… а чому ти голий?
— Бо я так звик, йолопе! І нема чого мене за дупу мацати, гомик нещасний!
— А хто ж поприбирав усе?
— Леська.
— І де вона зараз?
— Поїхала з Орком.
— Що за дідько? Чому з Орком?
— Бо ти, ідийото, сказав, що женишся. І запросив навіть на заручини.
— Я?! Женюся?! З ким?
— Спитайся в шампанського. І перестань мене діставати! Що ти там маєш? Що то за пляцки? Ти що — не міг ковбаси з яйцями всмажити? А де вчорашнє олів'є?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Груші в тісті», після закриття браузера.