Читати книгу - "Квіти для Елджернона"

ящик, де на дні було безліч згинів і паворотів і були там також старт і фініш як на тому папері над яким я сушив собі голову. Ящик стояв на великому столі де на краях височів бар’єр. Берт дістав із кишені свого годинника підняв бічні дверцята, що ковзали вниз і вгору й сказав: «Ходімо Елджерноне!» Миш нюхнув повітря двічі або тричі й побіг. Спочатку він біг у довгому проході та коли побачив шо далі дороги нема то повернувся назад на те місце з якого почав бігти й постояв там хвилину ворушачи вусами. Після чого обирнувся й побіг в инчому напрямку. Мені здалося миш робив те саме шо Берт хотів аби я зробив на покресленому лініями папері. Я засміявся подумавши шо це надто важке завдання для миша. Але Елджернон побіг далі вже не зупиняючись крізь цей лаберинт і жодного разу не збився з дороги, добіг до того місця, де був фініш і запищав. Берт сказав мені шо він щасливий оскількі правільно виконав те що вимагалося від нього.

До чого ж розумний миш подумалося мині. Берт запитав чи не хотів би я побігати наввипередки з Елджерноном. Я сказав шо звичайно хотів би й він сказав шо має лабіринт іншого вигляду виготовлений із дерева з прокресленими на ньому ходами й илектричну паличку схожу на олівець. І він сказав шо може спорудити для Елджернона такий самий лабіринт як і для мене й ми зможемо робити одне й те саме.

Він підняв усі бар’єри навколо Елджернонового стола шоб розвести їх і скласти по-іншому. А тоді знову опустив верхній екран щоб Елджернон не зміг перестрибнути якийсь бар’єр і наблизитися до фінішу. Потім дав мені илектричну паличку й показав як ковзати її кінчиком між бічними бар’єрами й мені заборонялося відривати її кінчик від дна а ковзати ним по накреслених там подряпинах аж поки олівець не зможе рухатися і мине лигенько не вдарить струмом.

Він дістав із кишені годинника й намагався не показувати його мені. Тому я намагався не дивитись на нього й чирез це дуже нервувався.

Коли він скомандував: «Рушайте!» я спробував рушити але не знав куди мені рушати. Не знав, яку дорогу обрати. Потім я почув як Елджернон запищав у своєму ящику який стояв на столі й почув легке дряпання — мабуть він уже побіг. Я посунув олівця вперед, але посунув його не туди й кінчик олівця застряв а пальці мені вдарило легким илектричним струмом тож я повернувся до старту але щоразу коли я потрапляв не туди кінчик олівця застрягав а мене било електрошоком. Било не боляче лише примушувало мене невисоко підстрибнути а Берт повідомляв мені шо я знову помилився. Я не подолав і половини свого шляху коли почув писк Елджернона — мабуть він знову був щасливий а це означало шо він виграв у мене гонку.

Ми змагалися ше десять разів й Елджернон вигравав щоразу томушо я не знаходив правильної дороги до фінішу й щоразу застрягав між бічними стінками. Я не почував себе зле томушо спостерігав за Елджерноном і потроху став розуміти як дістатися до кінця лаберинту навіть якшо це забере в мене багато часу.

Я не знав шо миші такі розумні.

П’ятий звіт 6 берізня

Вони знайшли мою сестру Норму яка жила з матір’ю в Брукліні й вона дала дозвіл на мою операцію. Отже вони таки хочуть використати мене. Я такий збуджений шо ледве спроможний писати. Але спочатку професорь Нявмур і дохторь Штраус трохи засперечалися через мене. Я сидів у кабінеті професоря Нявмура коли увійшли дохторь Штраус і Берт Селден. Професорь Нявмур був трохи стривожений і либонь остерігався використати мене але дохторь Штраус сказав йому шо, на його думку я маю найкращий вигляд із тих кого досі їм доводилося тестувати. Берт сказав йому шо міс Кінніан найбільше рекомендувала мене з усіх людей яких вона навчала в центрі для розумово відсталих дорослих. Куди я хожу.

Дохторь Штраус сказав я маю в собі шось дуже хароше. Він сказав у мене добра мативація. Я навіть ніколи не знав шо вона в мене є. Мені стало добре коли він сказав шо ніхто у кого кі 68, не наділений такою властивістю. Я не знав шо це таке й звідки воно в мене але він сказав шо в Елджернона воно також є. Мативація Елджернона виникає коли ви покладете сир у його ящик. Але мабуть мативація має й инші причини бо на цьому тижні я сиру зовсім не їв.

Професорь Нявмур стурбований тим шо мій кі може стати надто високим а він у мене надто низький і я від цього захворію. А дохторь Штраус сказав професорю Нявмурові шось таке чого я не зрозумів тож поки вони балакали я записав кілька їхніх слів до свого нотатника шоб використати їх у своєму звіті. Він сказав Геролде (так звуть професоря Нявмура) я знаю Чярлі не зовсім той чоловік шо його ви хочете зробити суперінтелектом власного виробу або інакше кажучи суперменом. Але більшість людей із таким низьким рівнем розвитку налаштовані вороже й не бажають співпрацювати вони здебільшого тупі й апатичні і знайти з ними спільну мову тяжко. Чярлі має добрий характер він зацікавлений і прагне сподобатися.

Тоді професорь Нявмур сказав не забувайте він стане першою людиною чий розум буде поліпшений херургічно. Дохторь Штраус сказав саме це я й мав на увазі. Де ми знайдемо ше одного недорозвиненого дорослого чоловіка з такою величезною мативацією навчатися. Погляньте як добре він навчився чітати й писати для свого рівня розвитку. Це просто неймовірно.

Я запам’ятав не всі слова які вони говорили бо говорили вони надто швидко але мені здалося дохторь Штраус і Берт були на моєму боці, а професорь Нявмур ні.

Берт знову й знову повторював шо Аліса Кінніан відчуває він має величезне бажання вчитися. Він мріє навчитися приносити користь. І це була правда бо я дуже хочу стати умним. Дохторь Штраус підхопився на ноги і сказав повірте мені Чярлі принесе користь. Берт кивнув головою. Професорь Нявмур пошкріб потилицю витер носа великим пальцем і сказав можи ви й правду кажите. Ми використаємо Чярлі. Але нам слід дати йому зрозуміти шо сперимент може закінчитися невдало.

Коли він так сказав, я дуже зрадів і був такий збуджений шо підхопився на ноги й потис йому руку за те шо він так турбується