Читати книгу - "Остап Вишня. Невеселе життя, Сергій Анастасійович Гальченко"

13 листопада 1936 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

Петро Андр[ійович] – інженер П. А. Афанасьєв.

20 грудня 1936 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

Даний лист написано російською мовою на поштовій картці, очевидно, з огляду на цензуру.

22 грудня 1936 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

А ти пиши Є[лизаветі] Ів[анівні] – вона дуже просить. – І в цьому, і в наступних листах Остап Вишня просить дружину писати листи вільнонайманій Є. І. Нетушил, сподіваючись таким чином одержувати повнішу інформацію, ніж у листах, адресованих йому, що обов’язково проходили цензуру.

1936 р. Лист В. О. Маслюченко до Л. М. Кагановича.

До листів Л. М. Кагановичу і В. Я. Фуреру В. О. Маслюченко дає таке пояснення: «Л. М. Каганович був секретарем (першим) ЦК Компартії України. Коли Остап Вишня захворів тяжко в 1928 році, Каганович направив його на лікування в Німеччину. Свого часу на якійсь нараді Каганович виступив з промовою українською мовою (вперше) і потім говорив Вишні, що ніколи він так не хвилювався, бо боявся, що Остап Вишня, який був присутній на цій нараді, буде сміятись з його вимови. І не раз зустрічались в театрі, навіть вели дискусію (по дорозі з театру) про п’єсу М. Куліша «Мина Мазайло». Каганович настоював на забороні вистави, а Вишня відстоював. Коли Остап Вишня в якихось справах приходив в ЦК до Кагановича, йому ніколи не відмовляли в зустрічі».

1939 р. Лист В. О. Маслюченко до В. Я. Фурера.

Фурер Веніамін Якович – Фузя; так звали його багато товаришів, які дружили з ним. Був деякий час редактором «Радянського села» – харківської газети (колишньої «Селянської правди»), потім на Донбасі в Горлівці першим секретарем міськкому партії і, нарешті, в Московському обласному комітеті партії. Застрелився, коли прийшли його заарештовувати.

10 січня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

Зубов Федір – в’язень-вуркаган, якого Остап Вишня взяв під свою опіку і перевиховував його. Він же захищав Остапа Вишню від можливих нападів і знущань карних злочинців. В. О. Маслюченко надсилала Ф. Зубову обіцяні книги.

22 січня 1937 р. Лист Й. Й. Гірняка до В. О. Маслюченко.

…у цій справі. – Повернувшись із побачення з чоловіком, В. О. Маслюченко запізнилася на роботу, через що її було звільнено з ТРОМу. Насправді ж її звільнили як дружину політичного ув’язненого. У пошуках роботи вона звернулася до Й. Й. Гірняка як режисера Чиб’ювського театру, чого він не міг вирішити через своє становище (він теж відбував трирічний термін ув’язнення).

27 січня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

…чи зрозумів я що про Є[вгена] й М[иколу]! – Йдеться про братів Є. Ф. і М. Ф. Филиповичів, яких знову було ув’язнено в 1937 р.

Дуже мене непокоять твої «бесіди». – У зв’язку з арештами знайомих В. О. Маслюченко архангельських українців її неодноразово викликали на допити в слідчі органи.

Да не смущается сердце твое, видя адрес… – Дуже часто листи до дружини Остап Вишня пересилав через людей, які їхали у відрядження. На конверті цього листа зазначено таку зворотню адресу: «Воя, Фабрикострой. Кречетов Н. П.». Іноді це вдавалося, але були випадки, коли листи потрапляли в руки не тих «адресатів», за що письменник діставав відповідне покарання – його позбавляли права листуватися від трьох до шести місяців.

31 січня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

Невже й ці підведуть з тою «єдиною надією», машинкою. – У Харкові В. О. Маслюченко залишила друкарську машинку Остапа Вишні, яку вона просила надіслати до Архангельська, сподіваючись її продати.

Соколянський Іван Панасович – харківський професор, з ним дружив Остап Вишня і подарував йому мисливську рушницю, про можливість повернення якої і йдеться у цьому листі.

17 лютого 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

На конверті цього листа зазначено таку адресу: «Горт-Йоль, Тр[оицко]-Печ[орский] р[айон]. Бычков И. П.».

Вухналь Юрій (справжнє прізвище, ім’я та по батькові Ковтун Іван Дмитрович; 1906–1937) – український письменник.

Ґедзь Юхим (справжнє прізвище, ім’я та по батькові Савицький Олексій Васильович; 1897–1937) – український письменник.

Падалка Іван Іванович (1894–1938) – український живописець і графік.

Седляр Василь Федотович (1889–1938) – український живописець.

Щупак Самійло Борисович (1894–1937) – український критик і літературознавець, на працях якого позначився вплив вульгарного соціологізму; у своїх статтях давав негативну оцінку творчості Остапа Вишні.

Килерог – справжнє прізвище (читається навпаки) Горелик – тодішній працівник апарату ЦК Компартії України.

Чока і Вітька – сини В. М. Чечв’янського Павло і Віктор.

Очевидно, значить, бойчуківці всі. – Йдеться про художників – учнів школи професора Михайла Львовича Бойчука (1882–1939), до якої належали І. І. Падалка та В. Ф. Седляр та інші, репресовані в 1937 р.

Анатолій – Петрицький Анатолій Галактіонович (1895–1964) – український живописець і театральний художник, товариш Остапа Вишні.

Курочка-Армашевський – український художник.

Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович (справжнє прізвище – Хвостенко; 1895–1968) – український театральний художник і графік.

8 березня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

Зворотна адреса на конверті зазначена така: «Кожва, Коми область, Леспромхоз. Шарапин». До цього листа є така примітка В. О. Маслюченко: «Очевидно, Остап Вишня передав цього листа цьому товаришу (Шарапіну. – С. Г.), щоб він його впустив у скриньку на Кожві, де сам жив, і тим самим дав можливість цьому листові попасти до мене. В цей час Остапу Вишні заборонено було листуватися з дружиною. Цей лист одержала 8.IV.37 року. Варвара Губенко».

…не пиши тьоті Лізі так. – Йдеться про законспіроване листування дружини письменника із лікаркою Є. І. Нетушил, оскільки на той час Остапа Вишню позбавили права писати листи з табору.

Іван Кирилович – лікар І. К. Масловський, добрий знайомий Остапа Вишні, до якого письменник їздив у Куп’янськ на полювання.

14 березня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

…ти забула окремий пакуночок от Толі… – Йдеться про сина інженера В. І. Нетушила, через родину якого Остап Вишня листувався із дружиною. У цьому листі Остап Вишня у завуальованій формі говорить про пильний контроль табірної влади.

«Комуніст» – газета, орган ЦК КП/б/У, що виходила з 1918 р. Із 2 березня 1943 р. видавалась під назвою «Радянська Україна».

Бронек – Бучма Амвросій Максиміліанович (1891–1957) – український актор.

Ужвій Наталія Михайлівна (1889–1986) – українська актриса.

Мілютенко Дмитро Омелянович (1899–1966) – український актор.

«Дай серцю волю, заведе в неволю» – п’єса М. Л. Кропивницького.

Мар’ян – Крушельницький Мар’ян Михайлович (1897–1963) – український актор, режисер, педагог.

Сердюк Олександр Степанович (1900–1988) – український актор, режисер.

Федорцева Софія Володимирівна (1900–1988) – українська актриса.

Смерека Антоніна Михайлівна (справжнє прізвище – Баглій; 1892–1981) – українська актриса.

Андрійович – інженер П. А. Афанасьєв, з яким Остап Вишня спільно жив у табірному бараці.

21 березня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

Сенченко – партійний працівник, який деякий час після арешту І. Ю. Кулика був головою Спілки радянських письменників України.

Павло Петрович – П. П. Постишев (1887–1939) – радянський партійний і державний діяч, якого на той час було репресовано. Остапа Вишню звинувачували у підготовці замаху на П. П. Постишева.

19 червня 1937 р. Лист Остапа Вишні до В. О. Маслюченко.

Маруся була в Х[аркові]… – Йдеться про М. І. Гжицьку.

Бабця, – пише вона, –