Читати книгу - "Улісс"

319

(148) Поховають тебе завтра… — суміш рядків з вірша Бернса «Добираючись до хвіртки» й мюзикхольної пісеньки з приспівом «Його похорон завтра».

320

(149) Ендрю Дж. Горн — видатний ірл. медик.

321

(151) Елф Берган (пом. бл. 1951) — колоритний дублінець, приятель Джона Джойса.

322

(151) Ліззі Твіґґ — маловідома дублінська поетеса.

323

(152) Дублінський замок — резиденція лорда-намісника.

324

(152) У нього були сухоти — хибна чутка, що ходила про принца Альберта.

325

(153) Томас Мур (1779—1852) — славетний ірл. поет.

326

(153) Джулія Моркен — персонаж оповідання «Мертві», її прототип — двоюрідна бабуся Джойса.

327

(153) Джозеф Чемберлен (1836—1914) — англ. державний діяч, противник гомрулю, виступав за агресивну політику в Південній Африці.

328

(153) Діксон, студент-медик — один із персонажів «Портрета».

329

(153) Кристіан Р. Де Вет (1845—1922) — славетний полководець бурів.

330

(154) Вінегар Гілл у графстві Вексфорд — місце поразки повстанців 1798 р.

331

(154) Хоч і на смерть заради — з патріотичної пісні «Боже спаси Ірландію» Т. Д. Саллівана (1827—1914).

332

(154) Гарві Дафф — персонаж п’єси «Шогрон» (1860) ірл. драматурга Дайона Бусіко (1822—1890).

333

(154) Грядуть великі переміни — перший рядок пісні англ. поета Генрі Рассела (1813—1900).

334

(154) «Невидима рука» (1864) — популярна мелодрама Тома Тейлора.

335

(154) Скибку хліба на пенні видавала Армія Спасіння кожному, хто приєднувався до її вуличних процесій.

336

(155) Будинки Кервана — дешеві будинки в Дубліні, які будував підрядник Керван.

337

(155) Джон Говард Парнелл (1843—1923) — брат Чарльза Парнелла, церемоніймейстер Дубліна в 1904 р.

338

(155) Фанні й друга сестра — Френсіс Айзабел (1849—1882) й Емілі (1841—1918) — сестри Чарльза Парнелла. Френсіс не була божевільна, писала патріотичні вірші; Емілі написала біографію свого великого брата.

339

(155) Девід Шігі (1844—1932) — ірл. політик, член парламенту (1885—1900, 1903—1918).

340

(156) Їдять помаранчеві шкуринки. — На патріотичних зібраннях поїдання помаранчів було символічним актом непримиренности до проанглійських оранжистів.

341

(156) Майбутні події — з балади «Пророцтво Лошіла» (1802) Томаса Кемпбелла (1777—1844).

342

(156) Альберт Едвард — король Едвард VII, Артур Едмунд — Гіннесс, барон Арділон.

343

(157) Дансинк — Дублінська обсерваторія в районі Фенікс-парку; Чарльз Дж. Джолі (1864—1906) — професор астрономії, її директор.

344

(157) В небі місяць молодий, він травневий такий — із пісні «Юний травень і місяць» Т. Мура.

345

(158) Три Юні Кралі… — з оперети Гілберта і Саллівана «Мікадо» (1885).

346

(158) Гугеноти, що втекли до Ірландії наприкінці XVII ст., заснували там виробництво шовку й попліну.

347

(158) La causa è santa! — з IV дії опери «Гугеноти» (1836) Джакомо Мейєрбера (1791—1864).

348

(159) Кормак… удавився і вмер. — Легенди й вірш «Похорон короля Кормака» С. Фергусона (1810—1886) стверджують, ніби Кормак МакАрт (бл. 254—277) прийняв християнство, але його не міг навернути св. Патрик, бо жив набагато пізніше.

349

(160) «Не кажучи про інших ректорів…» і нижче «Отець О’Флінн…» — із балади «Отець О’Флінн» (1879) А. П. Грейвса (1846—1931).

350

(161) Носатий Флінн — персонаж оповідання «Машкари».

351

(161) Піст перед Йом Кіппуром — не навесні, а на початку осени.

352

(162) Бог створив їжу, а диявол кухарів — варіація популярної цитати з англ. письменника Дж. Тейлора (1580—1653).

353

(163) І усміхом яскріють очі… — з арії Дона Хозе в опері «Марітана».

354

(164) Король Баварії Оттон І (1848—1916) 1872 р. був визнаний несамовитим, але після скинення з престолу його брата, Людвіга Баварського, теж несамовитого, його формально посаджено на трон; до династії Габсбурґів Оттон І не належав.

355

(167) Одна жінка… роду Сент-Леже Донерейль — справжня бувальщина. Елізабет Олдворт (бл. 1693—1733), дочка Артура Сент-Леже, віконта Донерайля, виявилася свідкою масонських ритуалів у домі батька й була прийнята до ордену задля уникнення розголосу.

356

(168) Нічого в письмовому вигляді. — В народі вважалося, що масони і євреї всіляко уникають клятви, присяги й письмових зобов’язань.

357

(170) «Чому я одкинувся од католицької церкви» (1883) — памфлет Ч. Чінікві (1809—1899). «Пташине гніздечко» — протестантська добродійна організація.

358

(172) Всі ці жінки… у Нью-Йорку — 16 червня 1904 р. дублінські газети повідомили про катастрофу з пароплавом «Генерал Слокам»: унаслідок пожежі загинуло бл. 800 душ.

359

(172) Школа синіх мундирів — аристократична протестантська школа в Дубліні.

360

(173) Томас Дін (1792—1871) — ірл. архітектор.

361

(174) У романі Ґете «Роки навчання Вільгельма Майстера» герой має «особливу пристрасть» до Шекспіра. У словах Лістера — парафрази суджень Вільгельма з р. 13 ч. 4.

362

(174) Шістьох відважних медиків… «Смуток Сатани». — Еглінтон іронізує над схильністю Стівена до апології Сатани як романтичного героя-богоборця: мовляв, той хоче заново написати «Втрачений рай», але під диктовку не Музи, як Мільтон, а блюзнірських «доблесних медиків», і вийшли б радше «Злигодні Сатани» (1897) — досить популярний роман англ. письменниці Марії Кореллі (псевдонім Мері Маккей, 1855—1924).

363

(174) Спочатку він її хоче… — із недрукованої поеми Гогарті «Медик Дік і медик Деві».

364

(175) Світлосяйна сімка — з вірша «Колискова» В. Б. Єйтса.

365

(175) Блискоокий… святоокий — описані відповідно Еглінтон та А. Е.; оллав — мудрець і бард у