Читати книгу - "Книга перша. У пошуках Дивли, LesykLab"

- Але я не готова, - схлипнула Єва. – Ти мені потрібна.

- Ні, ти готова, люба. Подумай, ти опинилася зовні раніше за термін і змогла вижити. - Матр відвела тонкі пасма від обличчя дівчинки. – Роби, як каже Притулок, і все буде гаразд. Мені шкода, що я не можу там бути з тобою, але моє місце тут.

– Тут? Серед цієї розрухи? - Єва витерла очі рукавом. Знову Притулок – її Притулок – ніяк їй не допомагав!

Дивно якось.

Єва витягла омніпод і простягла його Матр.

- Навіщо ти віддаєш його мені? - Не зрозуміла Матр, але взяла прилад. - Він явно знадобиться тобі там, куди ти прямуєш.

- Омніпод, - скомандувала Єва, - відкрий, будь ласка, Ідентизбір і покажи Матр і Притулку форми життя з поверхні!

Ряд голограм виник перед очима робота, що світяться. Багатокрилі птахи. Ходячі дерева. Виючі птахолові. Гігантські тихохідки. Піщані снайпери. Мисливець-дорсеанець.

Єва звернулася до Матр та Притулку одночасно:

– Будь ласка, ідентифікуйте ці організми та дайте мені рекомендації, як мати з ними справу.

Настала довга пауза. Нарешті заговорив Притулок:

– Всі ці організми класифіковані як невизначені через брак даних. Рекомендований спосіб взаємодії не можна уточнити на цій стадії. Дій з обережністю.

- Ну, як думаєш, я готова? - Запитала Єва, забираючи омніпод.

– Я… я не знаю, – відповіла Матр. Вперше Єва почула у голосі робота якийсь сумнів.

– Тоді ти маєш супроводжувати мене. У Притулку небезпечно і на поверхні теж небезпечно. Я не готова до життя зовні на самоті. - Єва, не відводячи погляду від Матр, звернулася до Притулку: - Притулок, це Ка-Пе-нуль-один. Грунтуючись на нових даних, проаналізуй, будь ласка, чи Матр нуль-шість слід супроводити Єву Дев'ять у найближче поселення.

- Аналіз даних у процесі. Будь ласка, чекайте, – відреагувало Притулок.

- Ка-Пе-нуль-один? – здивувалася Матр. Єва шикнула, закликаючи її помовчати.

- Кадм нуль-один, багатозадачний асистуючий тьютор-робот нуль-шість звільнена від своїх обов'язків. Вона буде корисніша як супровідний Зія Дев'ять до найближчого пункту, підземного об'єкта ПВЧ п'ятдесят-один.

При останніх словах Притулку відремонтоване тіло Матр спустилося на підлогу і від'єдналося від штиря, що тримав його. Все обладнання зникло в потаємні панелі всередині стін.

Старе тіло підкотилося до тимчасової форми Матр. Робот-краб автоматично зник у викладеній плитці підлозі, а справжній корпус підхопив голову і приставив її на місце.

– Ура! - Єва обняла Матр, притулившись до неї міцно-міцно.

У кімнату зайшов Ровендер, і дівчинка посміхнулася до нього. Він кивнув у відповідь.

– Я… можу піти? – В інтонації Матр чулося справжнє потрясіння.

- Ти можеш піти! Ти йдеш із нами! - Пропищала Єва, ще міцніше стискаючи Матр.

– Дякую, Єва, – сказала робот. - Хоча я, як і раніше, не розумію, чому в наших каталогах не знайшлося подібних організмів.

- Дивно, правда? - Єва озирнулася на голограми, які все ще плавають по кімнаті. - Схоже, нам доведеться ще чимало дізнатися про мешканців Землі.

- Зіемлі? – перекручуючи слово, повторив Ровендер. На його зарослому обличчі з'явився вираз подиву. – Місце, чи що, якесь?

- Так, звичайно, - відповіла Єва. – Це тут. Де ми всі зараз. Ця планета називається Земля.

Її довготелесий друг розреготався.

- А тепер мені багато стає зрозуміло, - сказав він.

- І що тут смішного? - Запитала Єва.

Посмішка Ровендера зникла.

- Ти не на планеті, яку називаєш Землею, Єва Дев'ять. Ти на планеті, яка називається Орбона.

Розділ 17. Двері.

- Планета Орбона, що?

– Орбона? – повторила Матр. – У галактиці Чумацький Шлях немає планети з такою назвою. Звичайно, багато планет ще доведеться ідентифікувати, містер Кітт, але ви, мабуть, помиляєтеся.

- Тсс! Зачекайте. Матр, помовчи секунду, - перебила її раптом Єва, заплющивши очі. Щось далеке і невиразне спливло в її свідомості.

– Що таке? – стривожилась Матр. - Що відбувається, Єва?

Ровендер нахилився ближче:

– У чому річ?

- Здається, це Отто, - відповіла Єва, не розплющуючи очей. — Але ж він так далеко, що я його майже не чую.

- Зосередься, - м'яко порадив Ровендер. - Відкрийся його поклику.

- Що за Отто? - Запитала Матр. – Прошу, можна пояснити, що тут відбувається?

«Мисливець. Ти. Дім».

Єва широко розплющила очі:

- Бестіїл. Він тут!

– Шиїса! – Ровендер підняв вухо у напрямку сходів.

Навіть Єва почула, як перестав торохтіти двигун глайдера.

– Нам не пройти через головний вхід, – сказала вона.

- А як ти минулого разу втекла? – поцікавився Ровендер.