Читати книгу - "Чужа"

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

Давай зробимо, гроші самі до рук йдуть.

КПП на кордоні. Багато поліції, біля будки пропускного пункту на дошці оголошень висять фотороботи Малюка, Шустрого, Гирі і Чужої.

Поліцаї і прикордонники з автоматами, у касках та бронежилетах.

Фура «Супутник» проходить контроль.

Звір, котрий шепотів молитву, коли пацани викинули у багно вінок дорогою до Чехії, дивиться на фуру, потім пересмикує плечима, немов потрапив у порив крижаного вітру.

Ліс, водії виходять з кабіни, у одного в руках монтировка, у другого ніж.

Перший водій відчиняє кузов, возиться всередині. Голос другого водія: «Вилазь, приїхали, потяг далі не йде».

З кузова висаджуються Чужа, Перший водій і Шустрий. Шустрий розминає плечі. Присідає.

ЧУЖА

Де це ми? Не схоже на місто. у нас гір немає.

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

(до Шустрого)

Годі зарядкою займатись. Давай гроші.

ШУСТРИЙ

На хуя вони тобі, чорту? Корову купиш?

ДРУГИЙ ВОДІЙ

(замахується монтировкою)

Ану не пизди ні хуя, синок!

ЧУЖА

Гей ви, бляді!

Перший водій повертається, бачить Чужу з «чизеттою» у руках.

ПЕРШИЙ ВОДІЙ

Не зрозумів?!

Чужа стріляє, одночасно з нею стріляє Шустрий. Кабіна каміона, Шустрий за кермом.

ЧУЖА

Цих теж дарма?

ШУСТРИЙ

Ні, недарма. Ні хуя собі бики борзіють — братву штопорити.

ЧУЖА

Блядь, все життя так. життя — боротьба. Або ти, або тебе.

ШУСТРИЙ

Самі нарвались, чорти кляті.

ЧУЖА

Цю машину кинути потрібно. Поїдемо на потязі додому.

ШУСТРИЙ

Он щось світиться, місто якесь.

ЧУЖА

Там і зійдемо. А машину місцеві спиздять — тут народ толковий, не встигнемо залишити, як піде. Добре, що чортів там прикопали, а то б отримав хтось фуру з начинкою.

ШУСТРИЙ

Блядь, ну ти й гониш. «З начинкою»…

ЧУЖА

Ну так. Типа фарширована.

Сміються.

Нарада у поліції.

ГЕНЕРАЛ

Отже, доктор Новотний, які новини по справі росіян?

НОВОТНИЙ

Словаки повідомили — двох росіян знайшли вбитими у мотелі біля Братислави. Це наші — ватажок і ще один бандит.

ГЕНЕРАЛ

Чудово, а решта де? Там жінка ще була, не помиляюсь?

НОВОТНИЙ

Поки ніде не засвітились.

ГЕНЕРАЛ

Думаю, що й не засвітяться. Вони вже у себе.

НОВОТНИЙ

Цілком можливо. Накажете змінити режим розшуку?

ГЕНЕРАЛ

Так. Не варто тратити на розшук надто багато сил. Чим добрі росіяни — вони самі вирішують ті проблеми, що повинна вирішувати поліція. Ви мене зрозуміли, докторе Новотний?

НОВОТНИЙ

Так точно.

ГЕНЕРАЛ

Хоча висновки буде зроблено, і на самому верху. Зникнення небезпечного злочинця, вбивці, з заручницею, зі зброєю…

НОВОТНИЙ

Ми тут з’ясували дещо — вона не заручниця, а скоріше спільниця. Ця банда приїхала сюди евакуювати її, а не викрасти, як ми припускали на початку. Ми повідомили українців і росіян.

ГЕНЕРАЛ

Не важливо. Заручниця, спільниця, свідок — це все одного поля ягоди. А росіяни й українці навряд чи допоможуть — у них самих там мало не громадянська війна, повний розвал. Словаки перешлють нам трупи для впізнання?

НОВОТНИЙ

Так, гільзи й кулі теж.

ГЕНЕРАЛ

Ну, маю надію, вони співпадуть з нашими…

НОВОТНИЙ

Впевнений, що співпадуть.

ГЕНЕРАЛ

Коли я був старшим інспектором, ми сперечались на пиво. Щоправда, не з генералами. Не затримую вас більше.

Новотний вклоняється і йде геть.

Рашпіль їде в машині, це іномарка, «Мерседес-124», за кермом водій, на передньому сидінні охоронець. Охоронець і водій схожі, крупні молодики, коротко стрижені. усі в чорних пальтах. Проміж передніми сидіннями розташований телефонний апарат. Це велика «Нокія» або «Моторолла», напівстаціонар, зі слухавкою на витому шнурі.

Дзвінок. Охоронець знімає слухавку, слухає, що йому кажуть, потім передає слухавку назад, Рашпілю.

ОХОРОНЕЦЬ

Васю, це тебе.

РАШПІЛЬ

Зрозуміло, що мене. Хто?

ОХОРОНЕЦЬ

Хуй знає, не сказав.

РАШПІЛЬ

Блядь, тупий… (Бере слухавку.) Говори…