read-books.club » Наука, Освіта » До зір крізь терня, або хочу бути редактором 📚 - Українською

Читати книгу - "До зір крізь терня, або хочу бути редактором"

167
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "До зір крізь терня, або хочу бути редактором" автора Святослав Караванський. Жанр книги: Наука, Освіта. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 28 29 30 ... 67
Перейти на сторінку:
за формою, а просто змістом і формою, і це відповідає нашій мовній стихії. Запозичення з іншої мови стає своїм у мові-позичальниці, коли форма позички вписується у норми, властиві позичальниці. Це саме стосується і до близьких мов. Непродуманий – хапливий – переклад не красить, а карикатуризує невдало перекладену лексику.

Не секрет, що наша письменна братія, пишучи по-українськи, деякі складні і не дуже звороти на ходу перекладає з інших мов – переважно з російської, але часом і з польської, з німецької і подекуди з англійської. Такі самодіяльні переклади не завжди відповідають знаку якости, тому Редактор має тут сказати своє слово.

ПЛАТИТИ ЗА ВСІМА РАХУНКАМИ чи ОПЛАЧУВАТИ ВСІ РАХУНКИ?

Пише молодий філософ: “…ми готові заплатити за всіма рахунками”. Не треба бути Шерлоком Голмсом, щоб бачити, що автор слово-в-слово переклав російський зворот платить по всем счетам. Російський прийменник ПО часом передається по-нашому як ЗА, та не в усіх 100 % випадків. Я б сказав, що рейтинг ЗА у справді українських перекладах не вище, ніж 35 %. Механічний переклад, що підносить цей рейтинг чи не до 100 %, практикований не дуже підкутими перекладачами без огляду на особливості своєї мови, на ділі творить мовні карикатури. Куди простіше й природніше сказати “… ми готові оплатити всі рахунки”.

КРАЇНА СОНЦЯ, ЩО СХОДИТЬ чи КРАЇНА, ЗВІДКИ СХОДИТЬ СОНЦЕ?

Різні автори у різних виданнях називають Японію Країною Сонця, що Сходить. Безперечно, це є переклад з японської мови, здійснений попервах англійцями або французами і нарешті росіянами у формі Страна Восходящего Солнца. Не знаю, як звучить ця назва по-японски, але по-російськи вона звучить гладко, відповідно до виразових можливостей мови Пушкіна й Гоголя. Але сказати, що Країна Сонця, що Сходить іде в парі з нашими виразовими стандартами не повертається язик. Такий переклад нехтує практику мовлення. Дуже вже незграбна ця конструкція, щоб її можна було рекомендувати широкому загалу. А наша ж мова має можливості творити нормальні лексичні одиниці, придатні для широкого наслідування. Такою лексичною одиницею у даному разі буде: Країна, звідки Сходить Сонце.

Деякі, і то українські, звороти мають монопольне поширення через недосконалість та неукраїноцентричність наших перекладних словників, насамперед російсько-українських. Так, російську ідіому не успеешь и оглянуться, наші РУСи перекладають як не встигнеш і оглянутися, не наводячи усіх можливих українських варіянтів. Сказати, що ця ідіома неукраїнська, не можна. Але вона задовга. А наші ж предки могли висловлюватись куди коротше і ближче до змісту самої ідіоми: ідеться про якусь дуже швидку дію, то нащо цей факт аж так розтягати: не встиг і оглянутися? А можна ж сказати: незчувся, як щось трапилось. Ось пише І. Багмут: “…перерви, які завжди проходять так швидко, що й незчуєшся, сьогодні тяглися… повільно”. Чи ж тут слова що й незчуєшся, не відповідають ідіомі що не встигнеш і оглянутися? Але слово незчутися коротке і ним краще передати факт раптової дії: “Незчувся, як почалась стрілянина”.

ЩО ЗБЕРІГАЄ АКТУАЛЬНІСТЬ чи АКТУАЛЬНИЙ І ДОСІ?

Іноді, перекладаючи російські дієприкметники (які збивають з пантелику і досвідчених перекладачів), треба відходити від стандартних канонів “правильного” перекладу і трохи розкидати головою, беручи приклад з живої мови. Візьмім такий уривок тексту “произведение, сохраняющее актуальность и сегодня”. За канонами тут треба сказати “твір, що зберігає актуальність і сьогодні”. Попорпавшись трохи у “сірій речовині” можна зробити з “дуже поправного” перекладу ще поправіший: “твір, актуальний і досі”. Парочка і досі убила одразу двох зайців: замінила дієприкметника сохраняющее, а заразом і слово сегодня. Як бачите, у перекладах можливі прецеденти не гірші від тих, що їх показують на сцені маги-чарівники. Наведений приклад не є якимось винятковим вжитком. Так само сохраняющий спокойствие можна перекласти спокійний як і досі.

ОСВІДОМЛЮВАЛЬНИЙ чи ОСВІДОМЧИЙ?

Ми живемо у XXI столітті, в епоху, коли для успіху хоч у якій галузі потрібна економія засобів, коштів і часу. Українська мова під цим оглядом дуже сучасна мова – наші звороти дуже місткі й короткі, але бездарне перекладацтво попередніх часів засмітило нашу мову словами-динозаврами, чия епоха минула кілька сот тисяч літ тому. Сьогодні в наших текстах подибуємо такі перли, як багатоколірний, де можна сказати барвистий, пригнічуючий, де можна сказати гнітючий, позаминулорічний, де треба казати позаторішній. У цьому ж ряді стоять і слова освідомлювальний, ознайомлювальний та деякі інші. Замість слова ознайомлювальний дехто у своїх текстах вживає коротше ознайомчий і правильно робить, бо дискваліфікує динозавра. А от слово освідомлювальний ще чекає на свого Юрія Змієборця, який замінить його на коротше освідомчий.

* * *

XXI століття – епоха швидкости, економности, ефективности. І це повною мірою стосується до мови.

28. КРАЩЕ ПІЗНО, НІЖ НІКОЛИ!

Мовна палітра всякої мови має багату й різноманітну обойму афоризмів. Як усі інші риси окремої національности – національний одяг, національні страви, так і афоризми входять до числа національних ознак. Існує, правда, величезне число інтернаціональних афоризмів, спільних усім або більшості народів планети, але існують і афоризми, притаманні саме тій або тій етнічній одиниці. Поки усі мови світу не утворять єдину світову мову – що, може, ніколи й не станеться, ми за окремими афоризмами будемо визначати національну спрямованість того чи того літературного явища. Коли ж ідеться про українські тексти, то

1 ... 28 29 30 ... 67
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «До зір крізь терня, або хочу бути редактором», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "До зір крізь терня, або хочу бути редактором"