Читати книгу - "Улісс"

образом чужинців: Коли вийшов Ізраїль із Єгипту, дім Якова із народу чужорідного (лат.).

447

За бажанням, сильно… жваво… видобуваючи (зам. Ritardanto — поволі уповільнюючи) (іт.).

448

Дебет і кредит (нім.).

449

Село в Місті (лат.).

450

Тут зцілюються (іт.) — популярна назва курортних санаторіїв.

451

Завжди готовий (лат.).

452

На честь (лат.).

453

Серце… Бог… твій… (нім.).

454

Світло… Довершеність (давньоєвр.).

455

Пісня Пісень (давньоєвр.).

456

Погляд (ісп.).

457

Пісуар (ісп.).

458

Помідори і червоний перець по-мадридському (ісп.).

459

Булавка (ісп.).

460

Карабінери (ісп.).

461

Превелебність (ісп.).

462

Вагітна (ісп.).

463

О чудова країна Турен (фр.).

464

Той, що носить тонзуру (ісп.). Моллі має на увазі слово comudo (рогоносець).

465

Вулиця Семи Закрутів (ісп.).

466

Як ся маєте дуже добре дякую а ви (ісп.).

467

Покоївка (ісп.).

468

Яєшня з двох яєць добродію (ісп.).

469

Мені дуже шкода Мазетто (іт.). Ця і наступна іт. фрази — із дуету «Дай руку мені, красуне».

470

Хутчій, вже сил катма (іт.).

471

Заїжджий двір (ісп.).

Коментарі

1

(5) Статечний. — Існує гіпотеза, ніби перші літери трьох частин роману: S — М — Р — мають особливий сенс, начебто утворюючи позначення силогізму в логіці (суб’єкт — середній термін — предикат). А ще це нібито ініціали трьох головних героїв: Стівен, Моллі, Польді. Однак у французькому перекладі, де брав активну участь сам автор, цю квазісакраментальність літер знехтувано й дано іншу комбінацію: М — М — А. Та й головний герой другої частини, звісно, сам Блум, а не його дружина.

2

(5) Він підніс догори мисочку й загугнявив. — Красень Мулліган блазнить і блюзнить, розігруючи пародію на католицьку месу та вдаючись до карнавальної вчености («наукових зауваг» щодо білих кров’яних тілець і вимкнення струму нібито самим Богом тощо). Подібне блюзнірство можна трактувати по-різному; більшість коментаторів добачають тут натяк на «чорну месу» — службу дияволу. Прототипом для образу Муллігана послужив Гогарті, Джойсів друг студентських літ.

3

(6) Схожим на середньовічного прелата… — Коментатори добачають тут натяк на Александра Борджіа (1431—1503), що був Папа Александр у 1492—1503 й уславився, поруч із сприянням мистецтву, неймовірними лиходійствами. Однак слід зазначити, що Борджіа — відома постать не Середньовіччя, а Відродження.

4

(6) Ти рятував потопельників. — Гогарті робив це щонайменше тричі: в 1898, 1899 й 1901 рр.

5

(7) Виннобарвне (море) — гомерівський епітет.

6

(7) «МореІ Море!» — вигук еллінських воїнів, що здійснили «вихід» із Персії до Чорного моря (Ксенофонт, Анабазис IV, 7, 24).

7

(7) Наша велика ласкава мати. — «Я вернуся до великої й ніжної матері всіх, / До матері й коханої нашої — до моря». Елджернон Ч. Свінберн, «Тріумф часу».

8

(7) Ти вбив свою матір. — Хтось її та вбив, — …відмовив Стівен. — Джойс писав у листі до Нори 29 серпня 1904: «Мою матір убили мало-помалу погане поводження мого батька, роки постійних злигоднів та відвертий цинізм моєї поведінки».

9

(7) Я теж гіпербореєць. — Гіперборейці, в первісному розумінні, народ, що, за грецькою міфологією, мешкав «за межами Борея», північного вітру. Але Мулліган уживає цей термін у ніцшеанському розумінні як «надлюдину», що вивищується понад традиційну християнську мораль.

10

(7) Мати… благає тебе стати навколішки. — Як Стівен відмовився стати на коліна й помолитися з родиною в смертний час матері, так було і з автором у його житті, хоча Мей Меррі, Джойсова мати, була перед смертю непритомна й нічого не просила.

11

(8) Відмова Стівена від сірих штанів підкреслює суворе дотримання ним жалоби по матері — й править одним зі знаків паралелізму Стівена з Гамлетом, який підкреслено дотримується жалоби по батьку.

12

(8) Отак бачить мене він, і бачать інші. — Парафраз рядка з вірша Р. Бернса «Комасі, яку поет угледів на капелюшку ошатної дами під час церковної служби» (1786).

13

(8) Урсула — ім’я святої мучениці часів раннього християнства, верховоди «походу 11 тисяч дів», що проповідували безшлюб і незайманість.

14

(9) Лють Калібана — парафраз афоризму О. Вайлда (1854—1900) з його передмови до роману «Портрет Доріана Ґрея» (1891).

15

(9) Тріснуте люстерко. — Мотив розтріслого дзеркала подибується в парадоксальному міркуванні Вайльда про те, що «Життя мавпує Мистецтво» (есей «Руйнування брехні», 1889).

16

(9) Поняття й гасло еллінізації висунув Метью Арнольд (1822—1888) у «Культурі й анархії» (1869); англійське суспільство, на його думку, надто «юдаїзоване», себто віддане практицизму, традиції та дисципліні, й тому потребує «еллінізації» — більшої гнучкости, терпимости, безкорисливого пізнання. Інші автори згодом додали до поняття еллінізації мотиви розкуття почуттів, єднання з природою і насолоди мистецтвом.

17

(9) Рука Кренлі. — За студентських літ найближчим другом Джойса був Джон Берн, виведений під ім’ям Кренлі в «Герої Стівені» й «Портреті»; тут автор відсилає до сцени наприкінці «Портрета», де Кренлі, як оце Мулліган, притискає до себе Стівенову руку.

18

(9) Загадкова сцена з Клайвом Кемпторпом відбулася в Оксфорді, а пригадує її яскраво, мов свідок, Стівен, що в Оксфорді не вчився. Сеймур — приятель Муллігана. Блідолицими прозивали англійців ірландці. Коледж (Св.) Маґдалини в Оксфорді.

19

(9)