Читати книгу - "Наслідування Христа"

Над усяку надію Ти змилувався над своїм слугою; і над усяку заслугу Ти обдарував мене ласкою і приязню.

Чим я відплачуся Тобі за це? Бо не всім дано зректися всього, покинути світ і вибрати собі чернече життя.

Чи в тому є, може, щось велике, щоб я Тобі служив? Тобі ж усяке створіння повинно служити!

Тобі служити не має видаватися мені чимось великим; але хай радше мені видається чимось великим і дивним те, що зволив мене, такого бідолаху і негідного, прийняти за слугу і прилучити до своєї любої челяді.

Ось все Твоє, що маю і чим Тобі служу.

Але, навпаки, Ти більше мені служиш, аніж я Тобі.

Ось небо і земля, що їх сотворив єси на служіння людині, стоять готові до послуги і щодня виконують усякі Твої накази.

Та це ще не все Ти навіть янголів прислав на службу людині.

Але перевищує все те, що Ти сам зволив єси служити людині й обіцяв дати їй себе самого.

Що ж я маю дати Тобі за всі ті тисячекратні добродійства?

О, якби ж то я міг служити Тобі весь вік життя мого!

Якби я зміг хоч один день Тобі достойно послужити!

Ти по правді єси гідний усякої служби, всякої чести і віковічної хвали.

І справді. Ти мій володар, а я Твій бідний слуга, який повинен всіма силами служити Тобі і ніколи не опускатися у Твоїй хвалі.

Я так хочу, того бажаю, а чого мені бракує. Ти зволь доповнити.

Велика честь і велика слава Тобі служити і задля Тебе всім іншим погордити.

Велику ласку матимуть ті люди, що добровільно посвятять своє життя пресвятій службі Тобі.

Ті, що з любови до Тебе відречуться усякої тілесної розкоші, знайдуть найсолодшу втіху Святого Духа.

Ті осягнуть велику свободу духа, що задля імени Твого йдуть вузькою доріжкою, а за всякі світові справи навіть гадки не мають.

О, яка-то мила і гарна Божа служба, в якій чоловік стає насправді вольним і святим!

О, святий стане богомільної служби! Ти робиш чоловіка рівним з янголами. Богу милим, грізним проти дияволів і гідним похвали всіх вірних людей.

О, принадна і вічно жадана службо! В тобі чоловік дослужується до найвищого добра і доходить до безмежно тривалої радости.

Господь. Сину, тобі треба ще багато дечого навчатися, в чому відчуваєш себе непевно.

Слуга. У чому ж, Господи?

Господь. Щоб ти свої бажання повністю узгоджував з Моєю волею і не був себелюбцем, але гаряче і ревно виконував Мою волю.

Нераз бажання запалюють і розривають твоє серце, але ти розваж, що більше спонукує тебе — Моя честь, чи твоя користь.

Якщо Я є твоєю метою, то якось вже тобі зараджу і будеш радий, але коли у твоїй думці криється бажання власної користи, то саме це стає тобі перепоною і тягарем.

Тому остерігайся і не дбай надміру про свої бажання, які ти намірився здійснити, не порадившись зі Мною, щоб пізніше не пожалкувати і не спротивити собі того, що спершу подобалося і до чого ти рвався, наче до чогось ліпшого.

Бо не варто зразу ж піддаватися кожному поруху серця, який видається тобі добрим, але також не треба відразу втікати від кожного поруху серця, який видається тобі злим.

Дуже корисно навіть у добрих зусиллях і бажаннях деколи стримувати себе, щоб через нагальність не впасти у розсіяння ума, щоб своєю непоміркованістю не схилити інших людей до згіршення, або щоб при опорі своїх супротивників не збентежитися і не впасти духом.

Нераз треба навіть через силу намагатися противитися змисловому пожаданню і не зглядатися на те, що хочеться, але більше про те дбати, щоб воно, навіть проти своєї волі, підлягало духові.

І до того часу треба карати те пожадання і підкоряти собі, доки воно не стане охоче до всього й доки не навчиться вдовольнятися малим, тішитися простотою і не нарікати на будь-які незгоди.

Слуга. Господи Боже! Як бачу, терпеливість дуже потрібна мені, бо в цьому житті багато стається прикростей.

Хай же я дбаю, як хочу, про свій спокій, моє життя не може обійтися без боротьби і болю.

Господь. Так є сину! Але Я хочу, щоб ти шукав не такого спокою, який не мав би спокус, ані не зазнав би ніяких прикростей.

Але щоб ти думав, що знайшов єси спокій навіть тоді, коли всякі журби обсіли тебе і коли багато прикростей досвідчає тебе.

Якщо скажеш, що ти не в змозі так багато терпіти, то яким чином зможеш пізніше витримати вогонь чистилища?

З двох лих треба завжди вибирати менше.

Отож, щоб ти міг утекти від вічної кари в майбутньому, вчися сьогочасні терпіння ради Бога спокійно зносити.

Чи гадаєш, що люди цього світу цілком нічого не терплять, або дуже мало?

Ні, того не знайдеш, хоч би ти шукав між найбільшими розкішниками.

Але