Читати книгу - "Оповідання"

— Все одно ти не знаєш.

Це мене роздратувало.

— У мене не так погано з географією. Це, можливо, моя найулюбленіша дисципліна. Всі країни я знаю і навіть нові.

— Моя країна неймовірно далеко. До неї кілька світлових років.

— Еге ж, еге ж, наче на іншій планеті.

— Так.

Отут уже я затнувся. В мене поповзли мурахи під шкірою.

— Ти відповідаєш за свої слова, Теммі-Таму? В тебе є якісь докази?

— Авжеж, більш, ніж досить. Я хочу спробувати встановити торговельні зв’язки з вашим світом, у мене є зразки найрізноманітніших виробів, описи технологій їх виготовлення та деякі інші речі, які могли б вас зацікавити.

— Покажи.

Вона витягла руку з кишені і простягла мені червоний циліндрик десь із мій великий палець завдовжки.

— Термальний утилізатор, інструмент загального призначення. Не потребує ніяких зовнішніх джерел енергії, використовує енергію, що виділяється при розриві молекулярних зв’язків. Строк експлуатації — близько сотні ваших років. Два перемикачі. За допомогою цього коліщатка одержуєте невелике, розміром з вогник запальнички, полум’я, — спалахнув блакитний вогник, — яке застосовується для обробки досить великої поверхні. Так можна приготувати їжу, зняти стару фарбу, використовується утилізатор на виробництві та в багатьох інших випадках. — У повітрі з’явилося червоне коло, від якого відходили хвилі жару.

— Дуже зручний пристрій.

— Або ж, якщо ввімкнути його на повну потужність і зменшити радіус дії, тепловий промінь може зварювати або різати метал та ще багато чого. — У неї в руці щось спалахнуло, і тонка, як нитка червона лінія перетнула кімнату. На сталевій перебірці з’явився отвір з оплавленими краями. Циліндрик клацнув, вимкнувшись, і вона поклала його на стіл. Я дивився на пристрій широко розплющеними очима, не відчуваючи ані найменшого бажання взяти його до рук.

— Це небезпечна зброя, — сказав я.

— Його можна використовувати й так.

— І поки ми розмовляли, він був у тебе в кишені. А якби я сказав щось не те?.. — Вона промовчала, а я вирішив не розвивати цю тему. — Отже, я поводив себе так, як ти й передбачала?

— Так. Я була майже певна, що так воно й буде. Хочу запропонувати вам стати нашим посередником на переговорах і потім, коли буде налагоджено торговельні зв’язки. Ваше головне завдання — стежити за тим, щоб наші стосунки з вашим урядом і представниками ділових кіл на початку переговорів розвивалися без ускладнень, бо можуть з’явитися деякі труднощі з…

— Гадаєш, тебе можуть сприйняти як першого завойовника, чи то завойовницю?

— Не виключено. Хоча така реакція є дуже примітивною. Ви порадите нам, як уникнути такої ситуації. За послуги одержите мільйон доларів, крім того, вам належатиме одна мільйонна проценту чистого прибутку протягом двох ваших десятиліть або протягом усього життя, якщо забажаєте.

— Ти розмовляєш як юрист, Таму.

— А я, крім усього іншого, ще й юрист.

— І одне з цього іншого — це те, що ти жінка. Про це ти нічого не хочеш мені сказати? Хіба це випадковість, що ви і ми настільки подібні одне до одного?

— Ні. Усе було розраховано. В нас багато спільного: пересування на нижніх кінцівках, дві статі, двоє очей і вух, але, боюся, відмінності переважають.

— Але ж ти дуже схожа на мене.

— Це результат вибіркової хірургії. Наша медицина набагато випереджає вашу. Досягнення в цій галузі — це ще одне з того, що ми могли б запропонувати.

Я спробував уявити, який вигляд вона має насправді, потім постарався не робити цього. Здається, краще зупинитися на тому вигляді, який я знаю. Особливо після минулої ночі. О, ця ніч!..

— Мені… мені дуже прикро за вчорашнє. Боюся, я поводив себе трохи…

— Я одразу все зрозуміла. Від вас страшенно тхнуло спиртним. Я подумала, що ви наробите дурниць, якщо я почну сперечатися. Світла запалити я не могла, адже був відкритий прилад для просторового копіювання. Я тоді саме робила свій паспорт. Мені здається, що я вибрала найкращий вихід.

— Так, ха-ха, найкращий. Радий, що ти на мене не сердишся.

— Я взагалі нічого не відчула. Це могло б зацікавити мене, якби я була антропологом чи зоологом. Хоча цей випадок допоміг мені дещо зрозуміти. Певна, що й вас це зацікавить. Як я вже казала, у нас дві статі. Для першого контакту з цим світом я прибрала подобу вашої жінки, що, як запевнили мене екзобіологи, буде одночасно приваблювати й нагадувати про материнство, викликаючи в чоловіків бажання захистити мене…

— Занадто велика жіночність викликає й інші бажання.

— Тепер я це знаю й повідомлю наших спеціалістів. А вам я хотіла сказати, що вигляду жінки прибрала тільки на час перебування тут.

— То тоді ти…

— Чоловік. Саме так. Один з керівників нашої великої корпорації.

Я не помилився. Вона — тепер уже він, і мій батечко справді добре порозумілися б. Біографія батька, яку він власноруч написав, рясніла тими ж словами. Один з керівників… найбільша корпорація… Може, вони й були з різних планет, та думали однаковісінько. Вони були часткою чітко відлагодженої системи, і думка про те, що ця система простягається з одного краю галактики в інший, пригнічувала. Але мені нема чого жалітися. Відтепер я, мій мільйон і мої проценти також ставали її часткою.

Переклала з англійської Людмила Бутенко.

Наука і суспільство, 1989, № 7 — с. 73–81

Після вечері, коли посуд прибраний і вимитий, для нас, дітей, немає нічого кращого, ніж зібратися навколо вогню і слухати розповіді Батька.

Пам'ятаючи всі сучасні види розваг, ви, можливо, помітите, що така картина віддає