read-books.club » Сучасна проза » Одержимість 📚 - Українською

Читати книгу - "Одержимість"

196
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Одержимість" автора Алекс Грей. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 27 28 29 ... 64
Перейти на сторінку:
такі вечірки, запросив стриптизерку. Макс, хоч і піддатий був, але на стриптизерку не повівся, зате в ньому прокинулося непереборне дике бажання, і його розігріте лібідо зажадало того, чого воно вимагало. Але Макс дав собі слово, що Ельза — це вже, нарешті, єдина і назавжди. Щоб з цим лібідо впоратися, він відправився в ресторан до своєї нареченої, там зняв її зі столу, де вона танцювала не надто пристойний танець, гублячи келихи і наступаючи в тарілки, запхав в таксі і відвіз в готель. Прокинувся він вже вранці, як він розповідав мені, в ліжку Ельзи. Вона лежала до нього спиною, і він чітко бачив метелика на її спині. Єдине, що його збентежило, було те, що метелик за ніч змінила колір із зеленого на синій. Він подумав, що це такі технології, ну, типу навчилися робити татушки-хамелеони. Макс хотів ще раз розібратися зі своїм невгамовним бажанням, але зауважив, що на сусідньому ліжку спить ще одна білявка. Вона мирно спала прямо в платті, звернувшись калачиком. Аби, не бути поміченим і викритим, Макс одягнувся і непомітно вислизнув з їх номера. Цілий день всі відсипалися, відпочивали і купалися. Під час чи то пізнього сніданку, то чи раннього обіду, ніхто не знімав сонцезахисних окулярів, що було яскравим показником гідно проведених вечірок. Вечір другого дня пройшов більш спокійно, всі знали, що вранці нас чекає важлива подія, а саме — вінчання Макса. Оскільки це було вже третя весілля Макса, він не сильно переживав, а ми — і тим паче, але всі розуміли, що потрібно бути у формі. Але ж вечірку ніхто не відміняв, тому, ми спокійно посиділи в шинку на березі моря, потім вийшли в море на яхті, там Макс з друзями випили все, що було на борту, а капітан, не довго чинивши опір пропозиції випити за завтрашню молоду сім'ю, заснув на баку, і мені довелося керувати до самого берега, де ми і пішли відсипатися в номери.

Вранці було вінчання. Що мене тішило, так це те, що форма одягу на цьому весіллі, на відміну від Ілониного, була абсолютно не консервативною, в сенсі всі були без фраків і білих весільних суконь. Навпаки, наречена була в жовтій короткій сукні, а її дружка у такій самій, але синій.

Вони обидві були як дві краплі води. У Макса виступив піт, я це бачив. Він підійшов до Ельзи, потім до дружки, і, переводячи погляд то на одну то на іншу, запитав:

— Хто з вас моя наречена?

— Я. — відповіла та, що була в жовтій сукні. — А це моя сестра Луїза, вона буде нашою дружкою…

Макс обійшов їх обох і обімлів. Він зрозумів, що немає ніяких татушек-хамелеонів. Насправді, зелена тату належала Ельзі, а синя — Луїзі. І Макс зрозумів, що позаминулу ніч він провів не зі своєю нареченою, а з її сестрою, а та блондинка у сукні, що спала на сусідньому ліжку була якраз його Ельзою. Священик, який вінчав Макса втретє був українцем і вже нічому не дивувався. Ми його привозили з собою на всі весілля Макса, тому що так бажав сам наречений. Макс підійшов до нього впритул і запитав українською, щоб ніхто не зрозумів, чи можна повінчати його одразу з обома сестрами. Священик щось довго говорив про заповіді, про те, що людина була створена для того, щоб нести радість і долати труднощі, що продовження роду — це дуже серйозний крок, і він не може порушувати закон божий навіть за десять тисяч євро, після чого сів у машину і поїхав, так і не провівши обряд вінчання. Макс засмутився і про все розповів Ельзі. Ельза розплакалася, як потім виявилося, від щастя, бо вона дуже сильно любила свою сестру, і її мучило те, що вийшовши заміж, вона залишить сестру зовсім одну, а вони жодного дня до цього не жили порізно, тому це буде просто чудово, що і Ельза, і Луїза тепер завжди будуть разом, і у них буде один улюблений чоловік. Макс тоді з ностальгією згадав про те, як йому було добре з Ніколь і Ілоною, і зі страхом подумав про своє майбутнє. Ось так і з'явилися ці два сорти. Тепер тобі зрозуміло, чому я назвав Ельзу його дружиною? До речі, незважаючи на те, що їх не повінчали, Макс їх обох вважає своїми дружинами, та й спить з ними регулярно з обома. До речі, вони на плечах собі теж зробили татухи, щоб розрізняти їх не зі спини, а спереду. Тож, запам'ятай, зелена у Ельзи, а синя — у Луїзи.

— Офігіти… — протягнула Аня. — Можна серіал цілий зняти, не те, що книгу написати. Я так розумію, що всі імена тут — це всі його баби?

— Ну, типу того. Я і сам не про всіх знаю. Але ось про тих, що стали чи були самими самими, знаю, бо брав безпосередню участь. Так, прикинь, Макс ж не просто дівкам голови морочив, він їх всіх залишив жити у себе вдома. На честь кожної він називав яхти. Спочатку, він яхти перейменовував, потім зрозумів, що яхти то тут ні в чому не винні, і вирішив, що для кожного імені потрібна нова яхта. Так що, всі яхти, що біля пірсу, мають своє ім'я і свою однойменну хресну.

5

Аня, посміхаючись і похитуючи головою, слухала Алекса дуже уважно, розглядала таблички і пробувала різні сорти винограду. Була друга половина серпня, і не всі сорти вже досягли своєї зрілості. Прогулюючись між рядами винограду, вони непомітно вийшли до самого моря. Сонце вже зайшло за горизонт, залишивши в небі над морем рожеву смужку. Починало сутеніти. У цих краях вечір був дуже коротким, і день практично одразу перетворювався на ніч. Вони прогулялися по пірсу, Алекс показав Ані яхти з іменами Максових подруг і дружин, потім пройшлися піщаним берегом. Аня скинула взуття і зайшла у воду. Тепла, нагріта гарячим південним сонцем вода ніжно пестила її ноги. Алекс сидів на піску і спостерігав за тим, як вона ходить по лінії моря і збирає мушлі і камені. Стемніло дуже швидко, ніби день розчинився в ночі, і на небі раптом одразу яскраво замерехтіли зірки. Ніч була безмісячною і

1 ... 27 28 29 ... 64
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Одержимість», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Одержимість"