Читати книгу - "Маг"

Очевидно, йдеться про англійського священика й письменника Джеймса Гарві (1714–1758).

Цитата з проповіді англійського поета і священика Джона Донна (1572–1631). Здобула велике поширення, коли Ернест Гемінґвей використав її як мотто роману «По кому подзвін».

Рауль Дюфі (1877–1953) — французький художник, представник фовізму, згодом кубізму.

— Як там валізи? — Все готово. — Що ж, пане, прощайте (франц.).

Комбінації з п’яти карт у грі в покер. Пара — дві карти однакового старшинства. Фул-гаус — дві карти однакового старшинства і три карти іншого однакового старшинства.

Дуже часто цитований в англомовних країнах уривок із вірша англійської поетеси Мері Гавітт (1799–1888) «Павук і Муха». У повісті «Аліса в Країні Див» Льюїс Керролл помістив вірш «Омарова кадриль» — пародію на «Павука і Муху».

Вільям Емпсон (1906–1984) — один із найвизначніших англійських літературних критиків. Обстоював контекстуальне прочитання художнього твору, яке лягло в основу так званої нової критики — напрямку в літературознавстві. Широко відома його книжка «Сім різновидів двозначности» (1930).

Слова, з якими Гамлет, герой однойменної Шекспірової п’єси, звертається до черепа Йоріка — придворного блазня.

У «Золотій галузці», найвідомішій книжці шотландського антрополога Джеймса-Джорджа Фрейзера (1854–1941), описано звичай, поширений на островах Кай, що поблизу Нової Ґвінеї. Після народження дитини розколюють кокосовий горіх, випорожнюють його, склеюють і підвішують поряд із грубо витесаною дерев’яною подобою предка. Душа новонародженого має тимчасово перебувати в цьому кокосі, й предок охоронятиме її від злих духів, поки дитина підросте й змужніє. Допіру тоді душа перейде з горіха в тіло цієї дитини.

Збірка грецької античної та середньовічної епіграматичної поезії. Упорядник, візантійський граматик Х століття Константин Кефала, використав антології Мелеагра, Філіппа Солунського, Агафія Міринейського та інші, невідомі нам, збірки.

Семюел Палмер (1805–1881) — англійський художник-пейзажист, визначний представник романтизму, відомий передусім своїми пасторалями.

Жулі натякає про Жустину, головну героїню роману де Сада «Жустина, або Нещастя чесноти», яка вимушено пробула п’ять років у розпусних монахів і втекла від них.

Очевидно, Ніколас має на увазі епізод, описаний у романі Марселя Пруста «На Сваннову сторону», коли смак і запах тістечка та чаю нагадали головному героєві дитинство й спонукали писати спогади в белетристичній формі. Подібний випадок був у житті Пруста. Завдяки цьому постав згаданий роман, що згодом розвинувся в цикл-гепталогію «У пошуках втраченого часу». Сам автор, крім багатьох наркотиків, заживав і мескалін, який викликає гострі й химерні враження.

Англійський загальнополітичний журнал із солідною репутацією.

Заснований у XV столітті в Англії таємний верховний суд, що розглядав справи про найтяжчі злочини. У переносному значенні — тиранічне правління, тоталітарна влада, зловживання становищем.

Привид з оленячими рогами на голові, який полює у Віндзорському лісі. Ймовірний прототип цього героя англійського фольклору — кельтський бог Кернунн.