Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

до послуги левітам, 220 нетінеїв, усіх призначених за йменням. 21 Там же коло ріки Агави оповістив я піст, щоб нам упокоритись перед Богом нашим та просити в нього щасливої дороги для себе, для наших дітей та для всього нашого майна, 22 бо мені було сором прохати в царя супроводу та кіннотчиків, щоб захистити нас від ворога в дорозі; бо ми, говоривши з царем, сказали: «Рука нашого Бога над усіма тими, що його шукають їм на добро, але його сила й гнів його на всіх тих, хто його покидає.» 23 Постили ми ото й просили Бога нашого про те, й він вислухав нас. 24 Тоді вибрав я 12 із головних священиків: Шеревію, Хашавію і з ними десятьох з братів їхніх, 25 і відважив їм срібло, золото й посуд, - дари для дому Бога нашого, що їх дали: цар, його дорадники, князі його та всі ізраїльтяни, які там були. 26 Відважив я, отже, їм на руки: срібла 650 талантів, срібного посуду на 100 талантів, 27 золотих чаш - 20 по 1000 драхм, і 2 посудини з кращої блискучої міді, дорогої, як золото. 28 Я сказав їм: «Ви посвячені Господеві, й посуд святий, і срібло та золото - добровільний дар Господеві, Богові батьків ваших. 29. Бережіть же його невсипуще, доки не здасте на вагу перед головними священиками, левітами й головами родин Ізраїля в Єрусалимі, в кімнатах дому Господнього.» 30 Тоді священики й левіти забрали зважене срібло, золото та посуд, щоб нести його в Єрусалим, в дім Бога нашого. 31 А рушили ми від ріки Агави дванадцятого дня першого місяця, щоб іти в Єрусалим, і рука Бога нашого була над нами й спасала нас від руки ворога й тих, що на нас засідались у дорозі. 32 Прийшовши в Єрусалим, перебули ми там три дні. 33 Четвертого ж дня зважене срібло, золото й посуд у домі Бога нашого переважено на руки Меремота, сина Урії, священика; а з ним був Єлеазар, син Пінхаса, з ними же Йозавад, син Ісуса, і Ноадія, син Бінуя, левіти. 34 Все було почислено й зважено та й записано все в той же таки час. 35 Сини неволі, що повернулися з вигнання, принесли на всепалення Богові Ізраїля 12 волів за всього Ізраїля, 96 баранів, 77 ягнят та 12 козлів у жертву за гріх - усе це на всепалення Господеві. 36 Вони передали царський наказ царським сатрапам та начальникам заріччя, а ці підтримували народ і дім Божий.

9. Шлюби з чужинецькими жінками. Покаянна молитва Езри

1 По закінченні приступили до мене старшини, мовивши: «Народ Ізраїля, священики й левіти не відділились від народів цих країв з їхніми мерзотами: від ханаанян, хеттитів, перізіїв, євусіїв, аммоніїв, моавитян, єгиптян та аморіїв, 2 бо побрали їхніх дочок за себе й за своїх синів і змішали святе сім'я з народами країв, і в цьому злочині рука старшин і правителів була перша.» 3 Почувши ці слова, роздер я на собі одежу й плащ, рвав на голові й на бороді волосся й сидів смутний. 4 І зібрались коло мене всі, що боялись слів Бога Ізраїля через злочин переселенців, я ж сидів сумний до вечірньої жертви. 5 А під час вечірньої жертви підвівсь я з мого смутку й, у розірваній одежі та плащі, впав на коліна й зняв руки свої до Господа, Бога мого. 6 і промовив: «Боже мій! Я соромлюсь і стидаюсь підвести обличчя моє до тебе, Боже мій, бо беззаконня наші розмножились понад нашу голову, і провина наша сягає аж до неба. 7 Від часів батьків наших ми у великій провині аж по цей день, за беззаконня наші ми були видані, ми, царі наші й священики наші, в руки царів чужоземних, під меч, у полон, на грабунок, на ганьбу, як воно і є нині. 8 А тепер на короткий час зійшло на нас милосердя від Господа, Бога нашого, і він зберіг наш останок і дав нам сталий осідок у святому своєму місці, тоді як Бог наш прояснив наші очі та дарував нам трохи життя в нашім рабстві, 9 бо ми раби, але й в нашім рабстві не покинув нас Бог наш. Він прихилив до нас ласку перських царів, щоб дати нам ожити, здвигнути дім Бога нашого, відбудувати його руїни й вивести нам мури в Юдеї та в Єрусалимі. 10 А тепер - що нам сказати, Боже наш, після цього? Ми бо покинули твої заповіді, 11 що ти заповідав через слуг твоїх пророків, казавши: Земля, куди ви йдете, щоб заволодіти нею, земля, нечиста брудом народів тих країв, та мерзотами, якими вони її сповнили від кінця до кінця в своїй нечистості. 12 Тож не видавайте ваших дочок за синів їхніх, ні дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру з ними й їхнього добра повіки, щоб вам укріпитись і споживати добро цієї землі та передати її в спадщину дітям вашим повіки. 13 А після всього, що прийшло на нас за наші лихі вчинки та за наші великі провини, - хоч ти, Боже наш, не покарав нас за мірою беззаконь наших, а дав нам таке спасіння, як оце, - 14 невже ж ми знову будемо заповіді твої порушувати та ріднитись із оцими мерзенними народами? Чи ти ж не розгніваєшся на нас так, що цілком нас знищиш і не зоставиш нам у живих ні решти, ні останку? 15 Господи, Боже Ізраїля! Ти справедливий: тому ми й зосталися живими, як воно й є нині. Ось ми перед тобою в наших беззаконнях, бо через них не можна встоятись перед тобою.»

10. Чужоплемінних жінок відсилають

1 Коли Езра так молився й сповідався, плачучи й припадаючи ниць перед домом Божим, зібралась коло нього дуже велика громада ізраїльтян, чоловіків, жінок і дітей, і народ плакав ревними сльозами. 2 Тоді промовив Шеханія, син Єхієла, з синів Елама, і сказав до Езри: «Ми стали