read-books.club » Гумор » Гумор та сатира 📚 - Українською

Читати книгу - "Гумор та сатира"

200
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Гумор та сатира" автора Ян Ілліч Таксюр. Жанр книги: Гумор / Поезія. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 26 27 28 ... 113
Перейти на сторінку:
Уралу Лише ми з Галею — останні натурали, А інші всі мільйони — то педрила. В колготках йдуть на нас! Ось оточили! Регочуть розмальованії рила… Прокинувсь і подумав: «Бачив в сраці я З європами такі асоціації!»

Завершить публикацию хочется думой, написанной довольно талантливо. Некоторые мои знакомые усмотрели здесь глубоко скрытые указания на известную даму-депутата, которая разъезжает с лекциями о вопросах языкознания. Ох, уж эти конспирологи! Давайте больше думать о поэзии, чем о депутатах. А какие-либо совпадения несущественны.

ДУМА ПРО ЯРИНУ Де схилилася калина, Де дніпрові води, Іде собі сиротина, Дівчина Ярина. Мала колись вроду, Мала колись долю, А тепер, убога, Мов сліпа іде край дороги, Та зітха від болю. Щось шепоче: «Промову… Дозвольте сказать промову Про мову…» Що тобі, голубко? Що тобі, дівчино? В чому горя причина? Чом ти ходиш край дороги Неначе причинна? Чи ворожка поробила, чи може… Мовчить бідна Ярина, Що була колись гожа, А тепер сиротина безвинна. Та ми знаєм, та розкажем. Не в тому причина, Що ворожка вчинила. Не ворожка, а ворожа Тут діяла сила. Одне слово — полюбила, Полюбила Ярина Хлопця молодого, Із столиці, городського. Якось йдуть вони в купочці Через Дніпро по мосту, А той хлопець і каже: «Приходь, Ярино, до мене в гості. Покажу тебе татові та мамі». Зраділа голубка, прибігла додому У щасливій нестямі. Готуватися стала, Книжок перечитала чимало. Грушевського твори Туди й назад по два рази, Статей Петлюриних гори. І виписала звідти Найбільш дотепнії фрази. Вивчила напам’ять Славний шлях Мазепи Івана. І пішла молода, рум’яна Туди, де жив коханий. А там! А там, і згадувать страшно, Що бачить Ярина! По стінах картини Та портрети Тургенєва, Лєрмонто̀ва, Та царські особи — Павло, Катерина. Та й самі мама й тато А ні звуку про Європу чи про НАТО. А тільки через слово: «Нєпрємєнно», «Отмєнно» і навіть «всєнєпрємєнно». І він, голуб коханий, туди ж: «Мамочка, а пазвольтє мнє чашечку чаю…». Бідна, бідна Ярина! Отаке жахливе стрічає. Потрапила сиротина Немов до полону У п’яту колону! А ті, хазяї, сидять собі, теревенять Про Достоєвського, Данілєвського, «Пєрєдвіжніков», «оскорбльонних-уніженних», Чай свій ворожий п’ють. І в якусь лиху хвилину Чує наша Ярина Дивнеє слово — «отнюдь». Мов набат, мов дзвін Вдарило у свідомість: «Отнюдь!». Захиталася убога, Та й поплила край дороги. Нічого не бачить, Нічого їй, бідній, не чуть, Тільки одне кляте «отнюдь». З тої пори ходить сердешна Ярина, По селах та містах. Усюди, як бачить калину, Зупиниться, стоїть у сльозах… Отак-то! Кохайтеся, молодії, Кохайтесь, така ваша природа, Тут усе по закону. Та не кохайтеся, голубки, Із парубками п’ятиколонними! Бо втратите вроду Через Рахманінова та Скрябіна, Та той «Мір іскусства». Таке в житті бува часто-густо. А що ж із нашою сиротиною? Бідною Яриною? І досі мандрує Україною. То в Донецьку шахтарям, То в Одесі морякам Чи то лекцію хоче прочитать, Чи сказати промову. Щось лопоче про мову, Про підриви основи. Слова летять мов полова, Ніхто не слуха бідної Ярини, Бо воно ж причинне… Одним словом, Через ворожії чари Не зовсім воно здорове.

Ну, что ж, определённые кризисные явления Степан Галь, безусловно, уловил. А кризис часто предшествует излечению от болезни. Будем же надеяться на полное выздоровление поэта и его единомышленников.

1 ... 26 27 28 ... 113
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гумор та сатира», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гумор та сатира"