Читати книгу - "Rework"

Культура – це не настільний футбол, не психологічні ігри для формування довіри серед колег. Це не різдвяна вечірка й не корпоративний пікнік. Перелічене вище – лиш об’єкти і події, а не культура. Однак це й не гасло. Культура – це дії, а не слова. Тому не варто аж так нею перейматися. Не насаджуйте її. Культуру не можна запровадити. Як і добрий віскі, вона потребує часу, аби вистоятися.

Усі рішення – тимчасові

«А що, як…», «Що станеться, коли…», «Чи не варто скласти план на той випадок, якщо…»

Не думайте про проблеми, яких у вас поки немає. Однак більшість проблем, появи яких ви побоюєтеся, ніколи не постануть перед вами. Думайте винятково про реальні проблеми, що стоять перед вами.

Крім того, рішення, що їх ви ухвалюєте сьогодні, не будуть діяти вічно. Дуже легко поставити хрест на добрих ідеях, цікавих стратегіях чи перспективних експериментах на тій підставі, що будь-яке ухвалене нині рішення має роками залишатися чинним. Це зовсім не так, особливо для невеликих бізнесів. Якщо змінюються обставини, ваші рішення теж можуть змінюватися. Усі рішення – тимчасові.

На початковому етапі нерозумно турбуватися про те, як ваша концепція буде масштабуватися для аудиторії від п’яти до п’яти тисяч осіб (або від ста тисяч до ста мільйонів). Запустити в обіг продукт або послугу і без того досить складно, тож не варто вигадувати додаткові перешкоди. Оптимізуйте зусилля на цей момент, а про майбутнє потурбуєтеся пізніше. Спроможність змінювати курс – одна з основних переваг маленької компанії. Порівняно з більшими конкурентами ви набагато краще пристосовані до швидких і рішучих змін. Великі компанії попросту не можуть рухатися так швидко. Тому приділяйте увагу сьогоденню, а про майбутнє подбаєте, коли воно настане. Інакше ви змарнуєте енергію, час і гроші, зосереджуючись на завданнях, які можуть ніколи не матеріалізуватися.

Не шукайте рок-зірок

Багато компаній публікують оголошення про вакансії, шукаючи «рок-зірок», «суперменів» або «нінзя». Це, м’яко кажучи, неоригінально. Хіба що ваша команда складається з палких фанатів маскульту – тоді ще такі формулювання могли б бути припустимі. У переважній більшості випадків вони зовсім недоречні.

Замість того щоб думати, як наповнити свій робочий простір рок-зірками, краще подбайте про атмосферу цього простору. Усі ми здатні виконувати роботу погано, нормально й чудово. І середовище справляє на результати роботи значно більший вплив, ніж багато хто думає.

Зайве нагадувати, що всі ми створені з рівними можливостями й завдяки зірковому середовищу в кожному можна розбудити його зіркові можливості. Занадто часто цей неосяжний потенціал залишається похованим під тягарем незугарної організаційної політики, поганого керівництва, задушливої бюрократії. Розчистіть ці авгієві стайні – і ви знайдете людей, які готові демонструвати дивовижні результати. Їм просто треба дати шанс.

Не йдеться про п’ятниці з вільним стилем одягу або дні «Прийди на роботу зі своїм псом». (Якщо це такі чудові ідеї, чому б вам не втілювати їх у життя щодня?)

Зіркове середовище формується з атмосфери довіри, незалежності й відповідальності. Вони є результатом того, що людям надається можливість усамітнено працювати, зручне робоче місце та якісні робочі інструменти, яких вони заслуговують. Чудове середовище – це середовище, де виявляють повагу до людей, які виконують роботу, і до того, наскільки добре вони її виконують.

Вони не діти

Якщо ви будете ставитися до працівників як до дітей, вони й працюватимуть як діти. А поза тим багато компаній і керівників саме так і ставляться до працівників. Перш ніж будь-що зробити, підлеглий мусить спитатися дозволу. Навіть найдрібніші витрати треба узгоджувати з начальством. Дивно, що їх не змушують питати дозволу, аби сходити в туалет.

Стиль керівництва, за якого будь-який крок потребує узгодження, формує культуру бездумних дій. Створюються взаємини боса і працівника, у яких червоною ниткою проходить теза: «Я тобі не довіряю».

Що ви виграєте, наприклад, якщо забороните працівникам користуватися соціальними мережами або дивитися ролики на YouTube у робочий час? Ви не виграєте нічого. Бо час не конвертується магічним чином у роботу. Люди знайдуть якийсь інший спосіб відволіктися.

Та й у будь-якому випадку, ви не змусите кожного ревно працювати від дзвінка до дзвінка. Це міф, що люди відпрацьовують щодня по вісім годин. Так, вони можуть перебувати в офісі протягом восьми годин, але насправді вони не весь цей час працюють. Вони мусять періодично відволікатися, щоб позбутися монотонності робочого дня. Нікому не зашкодить, якщо вони проведуть трохи часу на Facebook або YouTube.

Замисліться про час і гроші, що їх потребують усі ці дурниці з контролем працівників. Скільки коштує встановлення та налаштування програмного забезпечення для нагляду за персоналом? Скільки часу витрачатимуть фахівці IТ на стеження за діями інших працівників, замість того щоб працювати над проектами, що мають реальну цінність? Скільки часу ви змарнуєте, пишучи правила, що їх однак ніхто не читатиме? Оцініть усі ці витрати, і до вас швидко прийде розуміння, що недовіра до працівників – неймовірно коштовна річ.

Відряджайте людей додому о сімнадцятій годині

Працівником мрії для багатьох компаній є двадцятикількарічна особа, яка має мінімальне приватне життя, із задоволенням працює чотирнадцять годин на добу і часто спить просто на робочому місці.

Та напаковувати офіс хлопцями й дівчатами, готовими до праці в нічні години, не є аж такою вдалою ідеєю, як може комусь здатися. Пересиджування на роботі стає виправданням за низьку якість роботи. Утверджуючи цей стиль у своїй у компанії, ви тримаєтеся за цілком хибні міфи, на кшталт «Працювати і вдень, і вночі – наш єдиний шанс позмагатися з великими компаніями». Та насправді треба не збільшувати кількість робочих годин, а поліпшувати їхню якість.

Коли працівникам є чим зайнятися поза офісом, вони активно беруться до роботи. Вони зацікавлені швидше виконати завдання і звільнитися, бо на них чекають приватні справи – скажімо, треба забрати дітей зі школи або сходити на репетицію хору. Вони змушені шукати способи бути більш ефективними, тому розумно використовують свій час.

Є такий вислів: «Якщо ви хочете, щоб щось було зроблено, доручіть виконання найбільш зайнятій людині». Вам потрібні зайняті люди. Люди, які мають життя поза роботою. Люди, які мають багато різних справ і турбот. Не треба чекати, що робота