Читати книгу - "Українські традиції"

Касьян. Касьян відзначався у високосний рік – 29 лютого – і вважався нещасливим днем. Через нестачу кормів у той час був падіж худоби. За апокрифічними легендами, Касьян сердитий і сварливий, посилає хуртовини, бо його святкують раз на чотири роки.

Євдокія. 1 березня. У цей час бувають відлиги, тане сніг. Вважається початком весни.

Сорок святих. 9 березня. Ще можуть бути великі морози, однак птахи починають вити гнізда.

Теплого Олекси. 17 березня. 2—4. Скресає крига, починаються весняні повені, люди готуються до виходу в поле.

Кирило. 18 березня. Ще можуть бути морози.

Хризант. 19 березня. Тепла погода в квітні сприяє врожаю.

Марко. 29 березня. Коли йдуть дощі, то швидко сходить овес.

Пущення. В лютому або на початку березня, перед Великим постом. Після Пущення аж до Великодня заборонялось їсти скоромну їжу.

Великий піст. Від початку березня до травня. Весна супроводжувалася голодовками, що спричинювалися нестатками селян. Піст призначався для насадження покори.

Вербовий тиждень. Був у квітні, коли розпускалась верба. Пов'язаний з багатьма повір'ями. В той час селяни готувались до весни, чумаки лаштувались у дорогу.

2—3. Вербич – холодний весняний вітер.

Великдень. Весняне релігійне свято. Припадало на квітень-травень.

2. П.: про хвалька або такого, що робить усе не в пору. Те ж, що й «Де ще те теля, а він уже з довбнею бігає» та ін.

6—7. Після довгого семитижневого посту дозволялось на Великдень вживати всяку їжу, та не кожний її мав.

8. Перед Великоднем, пов'язаним з весною, прибирали хату, подвір'я, було багато роботи. П.: про таку, що скрізь не встигає.

Благовіщення. 25 березня. Настає весна, все оживає.

6. Щезання гадюк восени і їх поява на Благовіщення пов'язана а повір'ями, відображеними в легендах про гадюк.

Знесіння. Травнево-червневе свято. У той час усе цвіте, є надія на новий урожай.

Святого Духа, Зелені свята. Припадало на кінець травня або перші тижні червня. Настає тоді тепла пора, хоч іноді ще повертається й холод.

3. Дощі у травні й червні дуже корисні для посівів.

То дул. 5 квітня. Буває сонячна або дощова погода.

Лука. 22 квітня. 1. Часто селянам до того часу вистачало харчів, а далі вони голодували аж до нового хліба.

2. Крім Луки весняного, був Лука осінній, 31 жовтня, тоді завозили сіно з лук додому.

Григорій, Юрій. Одне з основних весняних свят, що залишило найбільше відгомонів у народній міфології. Юрія шанували як захисника свійських тварин, особливо корів. 23 квітня, в день Юрія, відбувався масовий вигін худоби на пасовиська, супроводжуваний обрядами. За древніми віруваннями, Юрій «відмикає» весну. Не виключено, що християнський Юрій замінив слов'янське язичеське божество Ярила.

3. Крім весняного Юрія «теплого», був ще «холодний» Юрій, що припадав на 26 листопада.

8. Після весняного Юрія були весняні хороводи, а восени збиралась молодь на вечорниці.

9. Про повір'я, пов'язані з Юрієм.

12. Гов., коли хочуть заперечити, що цього не буде.

17. Юріїв день – час, коли дозволявся перехід феодально залежних селян від одного землевласника до іншого. Звичай був скасований в 1649 році. Озн.: все пропало, безвихідь.

21. До травня приберігали селяни корм для худоби.

25. На осіннього Юрія починаються морози, замерзають ріки.

Яків. ЗО квітня. На полях виростає трава. До Якова дозволялось пасти худобу на всіх полях.

Микола. 1. Весняний Микола – 9 травня, зимовий припадає на 6 грудня.

3. Вода ще холодна, не можна купатися. Не можна стригти вівці, бо ще буде холод. Микола – захисник селян.

Федот. 8 червня. Найбільший день.

Іван Купало. 24 червня. З цим святом пов'язано багато повір'їв, що знайпшо відображення у фольклорі та багатьох літературних творах («Ніч напередодні Івана Купала» М. В. Гоголя; «Купала на Івана» С. Писаревського, «Ніч під Івана Купала» М. Старицького та ін.).

1. Тоді все цвіте, бджоли дають багато меду.

5. День Івана Богослова – 26 вересня, до того часу закінчують сіяти озимину.

7. У липні жнива, можна напекти хліба з нового врожаю.