Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

малосилим! Допоможи ж нам, Господи, Боже наш, бо ми на тебе поклались і твоїм іменем вийшли проти цієї великої сили. Господи! Ти Бог наш: нехай не переможе тебе чоловік!» 11 І Господь розбив кушіїв перед Асою й перед Юдою, і кушії повтікали. 12 Аса й військо, що було при ньому, гналися за ними аж до Герари, і з кушіїв полягло стільки, що в них не зосталось і душі живої, бо вони були розбиті в порох Господом та його військом. І здобичі забрано велику силу. 13 Вони завоювали також усі міста навкруги Герари, бо на них найшов страх від Господа; і пограбували всі міста, бо було там багато здобичі. 14 Так само напали на шатра зо скотом і, забравши силу овець та верблюдів, повернулися в Єрусалим.

15. Віднова завіту

1 Тоді зійшов на Азарію, сина Одеда, дух Божий, 2 і він вийшов назустріч Асі й сказав до нього: «Слухайте мене, Асо й увесь Юдо й Веніямине! Господь буде з вами, коли ви будете з ним; і коли ви шукатимете його, ви знайдете його; коли ж покинете його, він вас покине. 3 Багато днів Ізраїль був без правдивого Бога, без священика, що навчав би, й без закону, 4 але коли він у своїй скруті навернувся до Господа, Бога Ізраїля, й шукав його, то він дав їм знайти себе. 5 Того часу не було миру ні для кого: великі заворушення запанували поміж мешканцями різних країв. 6 Народ бився з народом, місто з містом, бо Бог тривожив їх усяким лихом. 7 Але ви кріпітесь, не опускайте рук, бо за діла ваші буде нагорода.» 8 Почувши ці слова й пророцтво Азарії, сина Одеда, Аса посмілішав і викинув гидоти з усього краю Юди й Веніямина та з міст, що забрав був у Ефраїм-горах, і відновив жертовник Господній, що був перед притвором Господнім. 9 Він зібрав усього Юду й Веніямина та всіх, що оселились між ними й що прибули з Ефраїма, Манассії та Симеона, бо багато з Ізраїля перейшло до нього, як побачили, що Господь, Бог його, з ним. 10 Вони зібралися в Єрусалим третього місяця на п'ятнадцятому році царювання Аси, 11 й принесли того дня жертву Господеві з здобичі, що привели, - 700 биків і 7000 овець, 12 і уклали союз, щоб шукати Господа, Бога батьків своїх, усім своїм серцем і всією душею своєю; 13 а кожен, хто не шукав би Господа, Бога Ізраїля, повинен був умер ти, чи малий він, чи великий, чи чоловік, чи жінка. 14 І заприсягнули вони Господеві голосно й з радісними викликами, під звуки сурем та рогів. 15 Юдеї раділи цією присягою, бо заприсягли з усього серця свого; а що вони шукали його усім серцем, то Господь і дав їм знайти себе й дав їм спокій з усіх боків. 16 Навіть Мааху, матір свою, цар Аса позбавив царської гідности за те, що вона поставила на честь Ашери мерзенну подобу. Аса повалив ту її мерзенну подобу, поторощив її й спалив у Кедрон-долині. 17 Однак, узвишшя не зникли з Ізраїля, хоча серце Аси й було бездоганне по всі дні його. 18 Він вніс святі дарунки свого батька й свої власні в дім Божий - срібло, золото й посуд. 19 Ніякої війни не було до тридцять п'ятого року царювання Аси.

16. Війна з Ізраїлем 1-11; смерть Аси 12-14

1 Тридцять шостого року царювання Аси вирушив Вааса, ізраїльський цар, на Юдею й укріпив Раму, щоб ніхто не відходив і не приходив до Аси, юдейського царя. 2 Тоді Аса взяв срібло та золото з скарбниці Божого дому та царського палацу й послав до Бен-Гадада, арамійського царя, що жив у Дамаску, кажучи: 3 «Нехай буде союз між мною та тобою, як був між моїм батьком та твоїм батьком! Оце я посилаю тобі срібла та золота: покинь твій союз з Ваасою, щоб він відступивсь від мене.» 4 І послухав Бен-Гадад царя Аси й послав своїх військових начальників проти ізраїльських міст, і вони завоювали Ійон, Дан, Авелмаїм і всі склади в містах Нафталі. 5 Почувши Вааса про це, перестав укріпляти Раму, й залишив свою роботу. 6 Тоді цар Аса зібрав усіх юдеїв, і вони забрали з Рами каміння та дерево, що вживав Вааса до укріплення, й укріпили ними Геву й Міцпу. 7 Того часу віщий Ханані прийшов до Аси, юдейського царя, й сказав йому: «За те, що ти покладався на арамійського царя, а не на Господа, Бога твого, військо арамійського царя уникло твоїх рук. 8 Чи ж не мали кушії та лівії величезного війська, колісниць та багато кінноти? Але що ти покладався на Господа, то він і видав їх тобі в руки, 9 бо очі Господні обіймають усю землю, щоб підтримувати тих, чиє серце цілком йому віддане. Ти поводився в тому нерозважно, тому й будуть у тебе від цього часу війни.» 10 Розсердився Аса на віщого й вкинув його в тюрму: такий великий був його гнів за те на нього. Аса утискав на той час і деяких з народу. 11 Дії Аси, від перших до останніх, записані у книзі юдейських та ізраїльських царів. 12 Тридцять дев'ятого року свого царювання занедужав Аса на ноги, й ця недуга стала вельми тяжкою, але він і у своїй недузі шукав не Господа, а лікарів. 13 І спочив Аса зо своїми батьками, помер на сорок першому році свого царювання. 14 Його поховали в гробі, що він висік був собі в Давидгороді, і поклали його на ліжку, повному пахощів та мастей, належно зготованих, і запалили на його честь величезне багаття.

17. Йосафат 1-9; військова його могутність 10-19

1 Йосафат, його син, став царем замість нього й показав