Читати книгу - "Феномен доктора Хауса"

Доктор Чейз — вродливий юнак, але про його сексуальні пригоди глядачам практично нічого не повідомляється. Молоденькі медсестри не проводжають його млосними поглядами, а Роберт, своєю чергою, не використовує кожну слушну нагоду, аби звабити чергове «курча». Насправді від епізоду до епізоду ми робимо інший висновок: найбільш сексуально стурбований чоловік у Принстон-Плейнсборо — це доктор Джеймс Вілсон, в якого більше короткочасних службових романів, ніж у всієї команди Хауса разом узятої, включно з самим Хаусом. До речі, душевні терзання Чейза з приводу того, що в його стосунках з Камерон має місце секс, але відсутнє кохання, підтверджують: навіть якщо у авторів «House M. D.» і був задум показати Роберта головним коханцем серіалу, вони від цього відмовилися. Але кар’єрні амбіції у нього таки лишилися, хоча хворобливий кар’єризм замінений здоровим бажанням будь-якого молодого професіонала підніматися службовими сходами.

На початку серіалу Робертові Чейзу близько 30 років. За фахом він кардіолог.

Кардіологія — розділ медицини, що займається вивченням серцево-судинної системи людини (будови і розвитку серця та судин, їхніх функцій), її захворювань, включаючи вивчення причин виникнення, механізмів розвитку, клінічних проявів, питань діагностики, а також розробкою ефективних методів лікування та профілактики. Крім того, до сфери кардіології належать проблеми медичної реабілітації осіб із ураженнями серцево-судинної системи. Кардіологія вивчає такі захворювання, як ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, цереброваскулярні захворювання й інші розлади.

Чейз вирізняється не лише привабливою зовнішністю, але й особливою вимовою, яка у російському та українському озвучуванні втрачається. Справа в тому, що доктор Чейз — австралієць, можливо, чеського походження, як в одному з епізодів припускає доктор Хаус, ґрунтуючись на акценті Чейзового батька.

Загалом основним населенням Австралійського континенту є англо-австралійці. Чисельність цієї етнічної групи перевищує 85 % від загальної кількості населення, яка на сьогодні складає близько 22 млн осіб. Англо-австралійці — нащадки переселенців з Англії, Шотландії та Ірландії; серед інших європейських переселенців відчутну частку населення складають італійці, німці, греки. Хоча офіційної мови в Австралії немає, де факто населення переважно розмовляє так званою «австралійською» англійською мовою — звідси й особлива вимова Чейза.

Колонізувати Австралію населення Британських островів почало в 1788 році. Першими колоністами були злочинці, засуджені на заслання або каторгу (до речі, про це розповідає в своєму фільмі «Під знаком Козерога» (Under Capricorn, 1949) знаменитий Альфред Гічкок). Перша партія засланців, висаджених на континент, заснувала перше англійське поселення Порт-Джексон (сучасний Сідней). Добровільна імміграція з Великобританії набула значних масштабів у 1820-і роки, коли в Австралії стало швидко розвиватися вівчарство. Ще один сплеск імміграції відбувся після відкриття родовищ золота в 1850-і роки. У 1851–1861 роках населення Австралії збільшилося майже втричі, перевищивши 1 млн осіб. У процесі колонізації Австралії австралійці-аборигени і тасманійці відтіснялися в несприятливі райони. З середини XIX століття в Австралії почала розвиватися промисловість, що сприяло національній консолідації англо-австралійців.

Заради об’єктивності у контексті колонізації Австралії варто сказати кілька слів також і про українську участь у цих процесах. Перші переселенці з українських земель, переважно з Галичини, опинилися тут через сто років після висадки перших колонізаторів. Цю хвилю еміграції викликала аграрна перенаселеність деяких українських земель, економічні, соціальні та політичні утиски, національний гніт із боку австро-угорської та російської монархій. Проте друга хвиля української еміграції, що розпочалася після революції в Росії 1917 року та подальшої окупації українських територій тепер уже радянською Росією, поширилася на країни Східної та Західної Європи, а також — Америку та Канаду, практично не зачепивши Австралії та Нової Зеландії. Зате після 1949 року, коли еміграція так само носила політичний характер, австралійців українського походження знову побільшало.

Чимало австралійців роблять успішну кар’єру поза межами континенту. Здебільшого їх приваблюють Сполучені Штати. До таких людей належить, понад усякий сумнів, і Роберт Чейз. Він народився в Мельбурні в заможній родині.

Батько Роберта, відомий австралійський лікар Ровен Чейз, покинув свою сім’ю, внаслідок чого мати Роберта, Луїза, померла від алкоголізму в 1995 році. Чейз-молодший не пробачив своєму батьку зради, проте це не зашкодило йому скористатися рекомендацією відомого батька, аби отримати роботу в Принстон-Плейнсборо, в команді Грегорі Хауса. Таких спритників на пострадянському просторі прийнято називати мажорами або «блатними» (тобто такими, що влаштувалися на вигідне місце по знайомству, себто — по блату). До моменту початку серіалу Роберт Чейз працює в Хауса довше за інших.

Як саме відбувався прийом Чейза на роботу, ми не знаємо. Але фанати «House M. D.» приділяють цьому пильну увагу. Зокрема, у віртуальному просторі з’явився сатиричний твір, який описує перше знайомство Чейза з Хаусом. Автор пародії — Нікітіна О. С., яка ховається під псевдонімом Aligardis95. Наведемо в перекладі невеличкий фрагмент:

Роберт відчинив двері, пройшов усередину і завмер. За столом для переговорів сидів чоловік, грався ковінькою і досить мило посміхався.

— Вже четверту годину марно намагаюся знайти собі помічника, — промовив він. — Хоча, може, я й помиляюся, і моїм завданням було найняти пару стриптизерок, аби чудово провести вечір.

Роберт розгубився. То це і є Грегорі Хаус?

— Пробачте, мене звуть…

— Роберт Чейз, австралієць, університет Мельбурна, Австралія. Спеціалізація — кардіологія й інтенсивна терапія, — Хаус із награним інтересом втупився в якісь папери, судячи з усього — з особистої справи Роберта. — Гм, до того ж є відомий татко-імунолог… Я нічого не проґавив?

— Я так розумію, я не годжуся на цю роботу? — холодна посмішка вартувала Робертові останніх душевних сил. — На все добре.

— Заждіть, — зупинив його Хаус. — Я думаю, враховуючи ваше завзяття до роботи, — він зробив паузу, — ви прийняті.

Чейз кивнув і непевною ходою рушив до дверей. Вже взявшись за ручку, він почув:

— До завтра, блондинчику! І запам’ятай — я люблю каву з цукром та корицею!

Хоча Хаус заявляє, що узяв Чейза лише завдяки дзвінку його батька, Роберт неодноразово доводив свою компетентність як лікар, працюючи під керівництвом Хауса. Бажання Чейза догодити Хаусу щоразу спонукає його шукати правильні рішення. Якщо Хаус не оцінив його досягнень або зусиль, все закінчується розчаруванням для Чейза. Тому стосунки Роберта Чейза і Грегорі Хауса завжди були непростими.

Чейз: Що б відчували ви, якби я ліз у ваше особисте життя?

Хаус: Мені б це було не до душі. Саме тому в мене немає особистого життя.

Чейз: Чому всім треба лізти в мої справи?

Хаус: Людям подобається обговорювати людей. Це дає нам відчуття переваги, відчуття контролю. Й інколи знання робить деяких людей небайдужими.

Хаус: Тут хлопець із жахливим акцентом не пробігав?

Ембер: Акценту не можна побачити.

Але, незважаючи ні на що, Чейз поводиться