Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

достатньо для вирішення більшості суперечок. Однак правила між найманцями та їхніми роботодавцями, як правило, суворо дотримувалися, але суперечки між найманцями часто призводили до різних думок. Близько століття тому Гільдія авантюристів, яка була підпорядкованою організації Святого Вогняного Собору, яка керувала авантюристами та найманцями, скомпілювала ці правила в кодекс, який зазвичай використовувався найманцями. Цей кодекс отримав назву Кодекс найманця, і він був тимчасовим вирішенням цих суперечок у майбутньому.

.

Цей код змінювався, додавався і видалявся протягом останніх ста років, і тепер він був досить повним. Однак деякі незнайомі терміни в ньому все ж були. Наприклад, те, про яке згадував Брандо, було правилом, яке було популярним у північних гірських районах Еруїна близько ста п'ятдесяти років тому, але в цю епоху про нього згадувалося рідко.

.

Ось чому Капо не міг не бути приголомшеним, коли почув цю пропозицію.

З цим кодом проблем немає, Капо підозріло подивився на Брандо, але я не маю права вирішувати. Якщо ви зацікавлені, вам слід піти і познайомитися з нашим керівником. Його звуть Макаров, також відомий як «Гривастий вовк». Він зараз у корчмі, ви зможете знайти його там.

.

Без проблем. Брандо кивнув: Тоді я спочатку піду у відпустку. Я не буду більше зволікати з справами пана Капо.

.

Капо вже прийшов до тями і лише кивнув у відповідь.

.

Брандо зовсім не заперечував проти реакції Капо. Ця думка у нього вже була, коли він побачив цих людей. Незважаючи на те, що Ящери в Балогонському лісі не були лютими істотами, йому все одно було б важко впоратися з ними самотужки. Однак, якби він зміг запозичити сили цих найманців, все було б набагато простіше.

.

був не більше ніж грифельною дошкою в очах тих, хто не знав, що це таке. Насправді, в минулому цінність цих кам'яних плит тільки зросла після того, як міжрегіональні місії стали частішими.

.

Саме тому Брандо вважав, що здатний переконати Капо.

Але хто був тим лідером, про якого знову згадав Капо? — Гривастий вовк Макаров? Брандо на мить зупинився, перш ніж зрозумів, що майже забув про цю важливу інформацію. Отже, це була група найманців . Це була одна з двадцяти двох найвідоміших груп найманців на південному кордоні. Але хіба група найманців не стала відомою лише в рік весни?

.

Це буде через п'ять років.

?

Він потер чоло і відчув себе трохи спантеличеним. Чи він неправильно запам'ятав її, чи історія якимось чином змінилася?

Однак Брандо не знав, що Капо також був спантеличений.

Капітане, хто це?

,

Капо подивився на свого підлеглого і похитав головою, я не впевнений, але він, здається, місцевий торговець.

. 314

Здається, він добре знайомий з нашими правилами. Є 314 правил, але я ніколи раніше не чув про це правило. Це не може бути фальшивкою, чи не так? — запитав один із найманців.

. 700 13

Капо похитав головою. Звичайно, він знав, що це не фейк. Однак про це правило він згадав лише після того, як про нього згадав Брандо. У цьому не було нічого страшного, оскільки в групі найманців було понад 700 правил, і неможливо було запам'ятати кожну деталь. Насправді, за винятком основних 13 правил, більшість правил були лише додатковими поясненнями і не були такими суворими в реальному житті.

.

Однак чим більше Капо думав про це, тим загадковішим був Брандо.

.

Він відчував, що цей молодий чоловік не такий простий, як йому здавалося.

Завжди добре, коли людей більше. Хтось одразу сказав.

.

Це не обов'язково так. Хтозна, чи це шпигуни з іншого боку.

.

Це правда.

Не хвилюйтеся, навіть якщо це тимчасово, він повинен пройти випробування лідером. Найманець відповів: «Ватажок обов'язково пошле Габу». Зітхнувши, шкода, що у Еке така проблема. Інакше він знову опинився б у центрі уваги.

Говорячи про Еке, найманці не могли не замовкнути.

!

Спочатку я хотів написати три глави, але зрозумів, що я все-таки трохи заіржавів. Але, незважаючи ні на що, я нарешті можу перевести подих. Я писала з перервами під час китайського Нового року і не могла знайти до цього почуття. За ці два дні я лише потихеньку відновився. Я маю готуватися до одужання та прискорення. Вибачте за довге очікування. оригінальне читання!

137

Розділ 137

Готель ' розташовувався на найвищій точці міста на східній стороні скелі. Це було схоже на стародавні легенди, де жили герої і боги. Дерев'яний зал був побудований на вершині скелі, і після впливу вітру і дощу вода просочилася в міцну деревину і зробила її чорною. Дивлячись із зали вниз, на сіро-білій скелі виднілися ряди вікон. Здалеку ця унікальна сцена виглядала як величезний вулик або лігво дракона на скелі.

Але насправді це була кімната для гостей готелю.

15 . 314 ?

Двері до кімнати, в якій перебував Гривастий вовк Макаров, були відчинені 15 хвилин тому. Досвідчений ватажок найманців підняв голову з карти Шаблі. Його густі брови сіпалися, коли він чув від свого підлеглого якесь слово. Його рука в рукавичці з оленячої шкіри все ще трималася за збільшувальне скло з бронзовою ручкою, але він уже відкрив рота і запитав: стаття 314 Конституції?

.

«Під час офіційної місії, якщо між двома сторонами виникає конфлікт, обидві сторони об'єднуються. Обидві сторони вважаються такими, що досягли згоди. Деталі злиття обговорюються обома сторонами.

.

— озвався старий чоловік з білим волоссям і бородою, що сидів на ротанговому кріслі біля вікна. Старий дивився на червону книгу в руці, яка була близько чотирьох дюймів завтовшки, і, здавалося, не цікавився цією темою.

Гросмейстер Флітвуд, чи можна продовжити це правило?

Не обов'язково. — відповів старий.

Гаразд, тоді дозвольте мені подивитися, хто цей юнак, Макаров махнув рукою на юнака, що стояв перед його столом, і сказав: «Іди, нехай Реді його випробує». Але він тут же зупинив юнака: Стривай, ти знайшов Еке?

Ще ні, пане мій.

Гаразд, я зрозумів. Можна їхати. Макаров похитав головою і буркнув Цього разу я мушу провчити його. Здається, я його занадто розпестила. Якщо так триватиме й надалі, я не зможу пояснити це пану.

Коли він читав, на обличчі старого промайнула усмішка, і він злегка похитав головою.

?

Ти Брандо?

Мене звати Брандо. Брандо підвів голову і подивився на юнака, який був майже на голову вищий за нього. Волосся в нього було рідкісного чистого білого кольору, а очі золотисті, як бурштин.