Читати книгу - "Улісс"

квадратовою кретоновою серветкою в яблука, на якій лежав чорний дамський брилик. Набір у жовтогарячу смужку, придбаний у Генрі Прайса, порцеляна, галантерея, плетені вироби й залізні товари, Мур-стрит, 21, 22, 23, окремі предмети якого безладно розташувалися на умивальнику й на підлозі, складаючися з тазика, мильниці й таці для зубних щіток (на умивальнику, разом), дзбан і нічна ваза (на підлозі, поокремо).

Блумові дії?

Він почепив ті предмети вбрання на стілець, скинув із себе предмети одежі, які ще лишалися на ньому, дістав із-під валика в головах постелі складену довгу нічну сорочку, всунув голову й руки у відповідні отвори нічнушки, переніс подушку в ноги ліжка і, підготувавши належним чином постільну білизну, ліг у ліжко.

Як саме?

Обачливо все перевіряючи: як і щоразу, проникаючи в будь-чию оселю, свою чи чужу; зі стурбованістю: знаючи, що зміїні спіралі пружин матрацу старі, а висяча сітка зі зміїними кільцями та бронзові кулі розхитані й деренчать за кожного натягування й натиску; остерігаючись: от ніби вступаючи в лігво, в гадюче гніздо а чи пастку хоті; уникаючи різких рухів: не потурбувати; шанобливо: на ложі зачаття й народження, звершення злюбу й зруйнування шлюбу, на ложі сну й смерти.

На що натрапляли його кінцівки, помалу випростуючись?

На нові чисті простирадла, додаткові запахи, присутність людського тіла, жіночого, її, ще відбиток людського тіла, чоловічого, не свого, якісь смітинки, якісь крихти консервованого м’ясива, що їх він видалив.

Якби він усміхнувся, то чому б усміхнувся він?

Думці про те, що всяк, хто проникає, гадає, ніби він проник перший, тоді як він усього лишень останній член у низці попередників, хай навіть перший у вервечці наступників, причому кожен уявляє, буцім він перший і останній, один-єдиний, тоді як насправді він і не перший, і не останній, і не один-єдиний у низці-вервечці, що починається в нескінченності й до нескінченности триває.

Якою ж була низка попередників?

Припускаючи, що Мулвей був першим у ній{912}, далі Пенроуз, Бартелл д’Арсі, професор Гудвін, Джуліус Мастянський, Джон Генрі Ментон, отець Бернард Корріган, фермер на кінній виставці Дублінського Королівського товариства, Чудик О’Рейлі, Метью Діллон, Валентайн Блейк Діллон (лорд-мер Дубліна), Кристофер Каллінан, Ленеган, італієць-катеринщик, незнайомець у театрі «Гейєті», Бенджамін Доллард, Саймон Дедал, Ендрю (Сцикун) Берк, Джозеф Каф, Мудр Гілі, олдермен Джон Гупер, доктор Френсіс Брейді, отець Себастьян з гори Аргус, чистильник взуття біля Головної пошти, Г’ю Е. (О’Кріп) О’Шпар, і так кожен, і так далі, до неостаннього члена.

Які були його думки стосовно останнього члена названої вервечки й нещодавнього окупанта ліжка?

Думки про його силу (нахаба), статуру (розклеювач афіш), комерційні таланти (пройда), вразливість (хвалько).

Чому, для спостерігача, до сили, статури й комерційних талантів додавалася ще й вразливість?

Тому що в попередніх членів тієї самої низки-вервечки він дедалі частіше спостерігав ту саму жагу, що спалахувала й передавалася спочатку з хвилюванням, потім з розумінням, потім із жаданням і нарешті з утомленістю, з перемінними симптомами взаємностатевого передчуття й спочуття.

Які антагоністичні почуття наклали свій відбиток на його подальші роздуми?

Заздрість, ревнощі, самозречення, незворушність.

Заздрість?

До тілесно-духовного чоловічого організму, оптимально пристосованого для горішньолежачої позиції енергійного чоловічого злягання та для енергійних рухів поршня в циліндрі, необхідних для повного удоволення постійної, хоч і не загостреної хоті, насельниці тілесно-духовного жіночого організму, пасивного, але не нечутливого.

Ревнощі?

Тому що дозріла натура, непостійна у своєму вільному стані, бувала позмінно то агентом, то реагентом притягання. Тому що дія між агентами й реагентами безперервно змінювалася, у зворотній пропорції наростання й спадання, з безперервним коловим розтягненням і повторюваним радіальним уходженням. Тому що контрольоване споглядання пульсацій притягання виробляло, за бажання, пульсацію насолоди.

Самозречення?

Завдяки: а) знайомству, ініційованому в вересні 1903 року в ательє Джорджа Месіяса, комерсанта, кравця й закрійника, Іден-квей, 5; б) гостинності, наданій і відплаченій, взаємній і поновлюваній; в) порівняній молодості, улеглій поривам шанолюбства й великодушности, альтруїзму до колег та егоїзму в коханні; г) позарасовому потягові, внутрішньорасовим заборонам, понадрасовій прерогативі; д) сподіваному музичному турне по провінції, із загальними поточними видатками й дільбою чистого прибутку.

Незворушність?

Настільки ж природна, як і всякий інший природний акт природи, виражений або пізнаний, скоєний природними створіннями в природі оприродженій у відповідності до його, її та їхніх оприроджених природ, неподібно подібних. Як не така згубна, ніж катастрофічна загибель нашої планети внаслідок зіткнення її з погаслим сонцем. Як не така недозволенна, порівняно зі злодійством, грабуванням на великій дорозі, жорстоким поводженням із дітьми й тваринами, ошуканським отримуванням грошей, фальшуванням документів, розтратою, розкраданням державної скарбниці, зловживанням суспільною довірою, симулянтством, завдаванням каліцтва, розтлінням малолітніх, наклепом, шантажем, образою суду, підпалом, зрадою, кримінальщиною, бунтом на облавку в широкому морі, порушенням права власности, крадіжкою зі зломом, протиприродними збоченнями, дезертирством із діючої армії, лжесвідченням, браконьєрством, лихварством, шпигуванням на користь ворогів корони, самозванством, бандитським наскоком, ненавмисним убивством, навмисним і продуманим убивством. Як не аномальніша за всі інші почергові процеси пристосування до мінливих умов існування, що провадять до взаємної рівноваги між тілесним організмом та довколишнім його середовищем; за їжу, питво, набуті звички, простимі слабинки, серйозні захворювання. Як більш ніж неминуче — непоправне.

Чому ж більше самозречення, ніж ревнощів, і менше заздрощів, ніж незворушности?

Від наруги (шлюбу) до наруги (перелюбу) не коїлося нічого, окрім наруги (злягання), і все ж таки шлюбний кривдник шлюбно скривдженої не зазнавав наруги з боку перелюбного кривдника перелюбно скривдженої.

Якій же бути відплаті, якщо бути взагалі?

Убивство — ніколи, адже зла не виправити злом. Дуель як збройний поєдинок — також ні. Розлучення — не наразі. Викрити способом механічним (ліжко з секретом) або індивідуального свідчення (схований очевидець) — ні, поки-що. Позов за завдану шкоду, шляхом юридичного впливу або ж симуляції нападу, з демонстрацією завданих тілесних ушкоджень (самозавданих) — не виключено. У випадку щонайменшого потурання залучити конкуренцію (матеріальну, в подобі рекламної агенції як успішного суперника; моральну, в особі щасливого суперника в інтимній сфері, поганьблення, нацьковування, приниження, розлучення, яке захищає розлучену від розлученого, захищає розлучника від обох.

Якими міркуваннями він, як свідомий заперечник порожнечі невизначености, виправдовував свої почуття?

Напередвизначена крихкість шлюбного зв’язку; здогадний недоступ речі в собі; несумірність і диспропорція між самоподовжуваним напруженням, коли щось треба вчинити, й миттєвим полегшенням, коли вже щось учинено; хибність думок про слабкість жінки й силу чоловіка; мінливість етичних кодексів; природний граматичний перехід шляхом інверсії, що не заторкує смислу, певного речення в аористі{913} (за