read-books.club » Сучасна проза » Уот 📚 - Українською

Читати книгу - "Уот"

134
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку українською мовою "Уот" автора Семюель Беккет. Жанр книги: Сучасна проза. Наш веб сайт read-books.club дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Додати в закладку:

Додати
1 ... 24 25 26 ... 77
Перейти на сторінку:
ніколи. Але й більше, як на хвилин двадцять-тридцять він також майже не запізнювався. І вся їжа, незважаючи на те, з’їв він усе чи не з’їв, займала, ну, п’ять хвилин, ну, нехай сім, не більше. Тож містера Нота не було у їдальні, ні коли Уот заносив чашу, ні коли забирав її. Отже, Уот ніколи не бачив містера Нота, ніколи-ніколи не бачив, як містер Нот їсть.

Містер Нот їв цю страву маленьким металевим совочком, схожим на ті, що ними користуються крамарі-кондитери, бакалійники, торгівці чаєм.

Завдяки цьому він значно ощадив свої зусилля. Та й вугілля не так витрачалося.

Хто ж, дивувався Уот, так оце все зміркував і вигадав такий порядок? Сам містер Нот? Чи хтось інший, якийсь геніальний небіжчик-родич або професійний, припустімо, дієтолог? Або як не сам містер Нот, то хтось інший (або, безумовно, інші), кого містер Нот добре знав?

Ніхто ніколи не чув, щоб містер Нот поскаржився на своє харчування, хоча інколи він нічого не їв. Бували випадки, коли він спорожнював чашу, вишкрібав совочком боки і денце так, що вони блищали, бувало, лишав половину, третину чи там четвертину, чи там десятину, а інколи ані єдиної трісочки не з’їдав.

У зв’язку з цим Уот визначив дванадцять можливих варіантів:

1. Містер Нот несе відповідальність за такий порядок, він знає, що він за це відповідає, знає, що такий порядок існує, і всім задоволений.

2. Містер Нот не несе відповідальності за такий порядок, але знає, хто за це відповідає, знає, що такий порядок існує, і всім задоволений.

3. Містер Нот несе відповідальність за такий порядок, він знає, що він за це відповідає, але не знає, що подібний порядок існує, і всім задоволений.

4. Містер Нот не несе відповідальності за такий порядок, але знає, хто за це відповідає, він не знає, що подібний порядок існує, і всім задоволений.

5. Містер Нот несе відповідальність за такий порядок, але не знає, хто за це відповідає, не знає, що подібний порядок існує, і всім задоволений.

6. Містер Нот не несе відповідальності за такий порядок і не знає, хто за це відповідає, не знає, що подібний порядок існує, і всім задоволений.

7. Містер Нот несе відповідальність за такий порядок, але не знає, хто за це відповідає, знає, що такий порядок існує, і всім задоволений.

8. Містер Нот не несе відповідальності за такий порядок, не знає, хто за це відповідає, знає, що такий порядок існує, і всім задоволений.

9. Містер Нот несе відповідальність за такий порядок, але знає, хто за це відповідає, знає, що такий порядок існує, і всім задоволений.

10. Містер Нот не несе відповідальності за такий порядок, але знає, що він за це відповідає, знає, що такий порядок існує, і всім задоволений.

11. Містер Нот несе відповідальність за такий порядок, але знає, хто за це відповідає, він не знає, що подібний порядок існує, і всім задоволений.

12. Містер Нот не несе відповідальності за такий порядок, але знає, що він за це відповідає, він не знає, що подібний порядок існує, і всім задоволений.

Уот міркував і над іншими цілком можливими варіантами, але весь час відкладав їх, аж поки викинув геть з голови як не варті серйозних розумових зусиль, на деякий час, а колись, як настане час, коли на них варто буде витратити розумові зусилля, тоді він, якщо стане сил, збере їх докупи і витратить на них силу розумових зусиль. Але поки що вони були, як йому видавалося, не варті серйозних розумових зусиль, тому він викинув їх геть з голови і забув про них.

Згідно з інструкцією, у ті дні, коли містер Нот не торкався їжі, Уот мав усе, що лишалося в чаші, віддавати собаці.

Але в їхньому будинку не було собаки, тобто хатнього собаки, якого можна було б годувати з хазяйського столу по тих днях, коли містерові Ноту бракувало апетиту.

Уот, роздумуючи над цим явищем, чув голосочок, який казав йому: містер Нот знав колись чоловіка, якого собака вкусив за литку, знав він і іншого чоловіка, чия кішка подряпала йому ніс, і жінку він знав, вродливу і гожу, яку цап добряче буцнув нижче поперека, знав він і чоловіка, якому бугай випустив кишки, і з каноніком був добре знайомий, якого кінь копнув копитом у пах і через те він тепер обходить собак та інших чотириногих друзів, якими кишіла їхня місцевість, так само як і всіх інших наших менших безсловесних двоногих братів і сестер, бо недарма ж він знав колись місіонера, якому страус загилив ногою в живіт, так що той там і віддав Богові душу, або священика, що після меси, яку він особисто відправив перед більш як сотнею парафіян, з благосним і піднесеним почуттям вийшов з храму, аж тут із небес якийсь голуб, чи то голубка, влучив йому своїм слизьким послідом у самісіньке око.

Уот так і не розібрався, що він має робити з цим голосочком і, взагалі, жартує цей голос чи каже правду.

І от виникала потреба хоч раз на день принаджувати якогось стороннього пса, щоб той міг дожерти залишки обіду містера Нота, або ввечері, якщо не весь обід і не всю вечерю.

У зв’язку з цим виникали великі труднощі, попри той факт, що довкола, де не плюнь, вешталося та й досі вештається без ліку всякої зголоднілої собачні.

Серед причин слід назвати те, що кількість випадків, коли собака біг геть із натоптаним кендюхом, була нікчемно малою порівняно з кількістю тих випадків, коли він біг геть з напівпорожнім шлунком, а кількість цих останніх випадків своєю чергою була нікчемно малою порівняно з тими випадками, коли йому зовсім нічого не перепадало. Бо містер Нот мав звичку з’їдати все чисто і тільки коли-не-коли залишав якусь дещицю, і таких випадків, коли він не їв нічого, було дуже мало, таке траплялось дуже-предуже рідко. Хоча, правду кажучи, містер Нот уставав дуже пізно і лягав дуже рано, але найчастіше він устигав встати саме напередодні обіду і не засинав до самої вечері, після якої залягав знову. Щодо тих днів, коли він не вставав і не лягав, тобто не торкався ні до обіду, ні до вечері, то для собаки ці дні були святом. Але таке з ним траплялося дуже рідко.

Тож чи буде за подібних умов пересічний чи вихарчуваний собака весь час крутитися десь напохваті? Ні, пересічний голодний чи вихарчуваний собака сам по собі не буде весь час крутитися напохваті, бо яка йому

1 ... 24 25 26 ... 77
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Уот», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Уот"