Читати книгу - "Звільни свого внутрішнього римлянина"

⁕ Розділ V ⁕

Як керувати родиною

Якою має бути хороша дружина? Як треба виховувати дітей? Знайти відповіді на ці запитання дуже важливо, якщо ви маєте на меті насолоджуватися життям і всіма тими радощами, що їх може принести добре налагоджене домогосподарство. Хіба почуватиметься щасливим чоловік, дружина котрого, майже не ховаючись, заводитиме амурні зв’язки, може навіть і не з одним коханцем, або діти котрого відверто йому не коритимуться? Відповідь, гадаю, очевидна. Тому дозвольте пояснити вам, що знадобиться для того, аби керувати власним сімейним життям, щоб воно було ефективним і облаштованим відповідно до всіх усталених норм.

Розпочну я з опису чеснот власної дружини. Такі довготривалі шлюби, як наш, є великою рідкістю: ми щасливо одружені вже понад двадцять років, і саме вони дали мені розуміння того, якою має бути хороша дружина. Перш за все, вона — неперевершена господиня, економна та дбайлива. Відданість мені відчувається в кожному її русі, як живий і очевидний кожному доказ її вірності. Ця відданість спонукала мою дружину зайнятися читанням, аби насолоджуватися моїми творами, і деякі з них вона навіть вивчила напам’ять. Гармонія та порозуміння між нами зростають щодня. Коли я розпочинаю якийсь новий проект, дружина мене одразу ж підтримує, а після його вдалого завершення вона має вигляд найщасливішої людини у світі. Якщо я виступаю в сенаті, вона посилає гінця, щоб якнайшвидше дізнатися, як було сприйнято мою промову. Коли я публічно читаю свої книжки, вона завжди сидить неподалік, прихована від сторонніх очей завісою, щоб чути кожну похвалу, висловлену на мою адресу. Кохання керує моєю дружиною в усіх її справах. Але закохана вона не в мою молодість і не в мою зовнішність, які поступово підточує час. Вона закохана в мою славу. Усього цього мою дружину навчив її батько, котрий потурбувався про те, щоб дочку від народження оточувало все лише високоморальне та шляхетне.

Її домашнім чеснотам немає ліку. Вона — вірна, слухняна, шаноблива, розсудлива та старанна в прядінні вовни. Вона — релігійна, проте не забобонна, скромно вдягається і майже не користується косметикою. Вона є відданою родині та виявляє увагу до моєї матері, як до своєї власної. Щедрість і великодушність моєї дружини відомі багатьом її друзям і всім тим, кого вона любить. Тільки її сестра може дорівнятися до неї. Моя дружина виховувала своїх молодших родичок у нашому домі й потурбувалася про те, щоб вони мали належний посаг для укладання шлюбів, достойних справжніх представниць нашої шляхетної родини. Я говорю про це не для того, аби похвалитися тим, що дав гроші на посаг родичкам своєї дружини, а винятково для того, аби наголосити: ця ідея цілковито належала їй.

Упродовж кількох років вона була у відчаї через те, що не могла народити, її глибоко засмучувала нездатність подарувати мені спадкоємця. І тоді дружина запропонувала мені розлучитись із нею, щоб вона залишила мій дім і поступилася своїм місцем більш плодовитій жінці. Вона навіть сама запропонувала знайти для мене іншу дружину, рівну мені за статусом і гідну такої високої честі. Ба більше, вона була готовою відмовитися від свого чималенького посагу, зробитися для цієї нової дружини чимось на кшталт сестри чи свекрухи і ставитися до її дітей, як до своїх власних. На щастя, у цей критичний момент вона нарешті завагітніла, чим і врятувала мене від цього складного рішення, прийняти яке було б дуже нелегко.

Моя дружина, звичайно, є недосяжним ідеалом для більшості жінок. Та якщо ці рядки читає якась заміжня жінка, то ось декілька правил, плодів багаторічної мудрості щасливого шлюбу, нехай вони допоможуть вам зробити свого чоловіка щасливим.

• Не сподівайтеся на те, що пристрасність перших шлюбних днів триватиме довго. Плотське бажання може розпалити вогонь, але, щоб його підтримувати, знадобиться паливо тривалого горіння.

• Беручи жінку за дружину, чоловік має розуміти, навіщо із нею одружується. Так, він хоче від неї дітей. Ні, він не хоче, щоб, народивши, вона перестала піклуватися про нього.

• Коли на небі немає сонця, місяць яскраво сяє, проте поруч із сонцем він одразу ж тьмяніє. Скромна дружина має чинити навпаки: на людях вона показується зі своїм чоловіком, а коли він від’їздить у справах — має здебільшого сидіти вдома.

• Як ніхто не потребує прикрашеного коштовним камінням люстерка, що не відбиває правдивої реальності, так і великий посаг дружини її не врятує, якщо вона не підлаштується до побуту і звичок свого чоловіка. Дружина не може мати власного настрою, а мусить тільки відбивати настрій свого чоловіка: має сміятися з його жартів, коли він веселитиметься, і сумувати, коли його огорне печаль.

• У дружини не має бути власних друзів, але їй слід підтримувати добрі стосунки з друзями чоловіка. Недоречно їй і поклонятися своїм власним богам. Її двері мають бути зачинені для безглуздих забобонів будь-якого штибу, і єдині боги, яких вона має шанувати, — це боги її чоловіка.

• У щасливій родині рідко почуєш слова «моє» і «твоє». І погане, і добре там ділять на двох, і це лише укріплює зв’язок між подружжям. Цього навчає сама природа, адже неможливо визначити, яка частина дитини належить кожному з батьків. Тому зберіть усе, чим володієте, і передайте чоловікові, щоб він керував ним від вашого імені. Розбавлене вино ми все одно називаємо вином, а не водою, навіть якщо води в ньому більше, ніж власне вина. Так і будинок, і все родинне рухоме та нерухоме майно належать чоловікові, навіть якщо більшу частину всього того він набув завдяки одруженню.

• Одному римлянинові друзі якось почали докоряти через те, що він розлучився зі своєю доброчесною, вродливою та багатою дружиною. У відповідь він зняв із ноги черевик і сказав: «Ось дивіться, чудовий черевик, але ви не можете знати, де саме він мені муляє». Це означає, що, піклуючись про щастя свого чоловіка, жінка не може покладатися виключно на розмір посагу, принесеного йому. Нехай краще вона буде лагідною, приємною в спілкуванні, життєрадісною та милою. Саме щоденна прискіпливість до дрібниць і робить із подружжя ворогів, приносячи шлюбному життю велику шкоду.

• Жінка ніколи не повинна прагнути командувати чоловіком. Керувати жінкою є одним із життєвих призначень чоловіка; але робити це він має не так, як господар розпоряджається рабами, а