Читати книгу - "Акафістник УПЦКП"

Радуйся, обитель Твою до кінця не залишила; радуйся, страху Божому Ти навчаєш нас.

Радуйся, бо заступництвом твоїм край Волинський знову до православ’я повернувся; радуйся, бо з давніх років багато єретиків Твоїм напоумленням виправилося.

Радуйся, у святу лавру Твою вірних на молитву Ти знову закликаєш; радуйся, і невірних тут поклонитися православній святині Ти навчаєш.

Радуйся, бо Тебе праведники і праведниці постійно оспівують; радуйся, до неї і падші в покаянні приходять.

Радуйся, відступників до віри навернення; радуйся, обманутих до світла істини піднесення.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 8

Дивне чудо бачимо на Тобі, Богомати, бо як тілесні недуги цілуванням ікони Твоєї і водою почаївською окропленням зцілюються, так і душевні пристрасті баченням святині Твоєї відганяються, віра утверджується, і серця наші розчуленням наповнюються тих, хто співає Богу: алилуя.

Ікос 8

Весь я, недостойний, гріхами наповнився, до мирського життя вдався і до спасіння свого став байдужим, однак на святу ікону Твою, Владичице, дивлячись і бачачи просвіщення безлічі людей, які сюди приходять, знову на путь спасіння повертаюся і в радості серця оспівую Тебе так:

Радуйся, чистоти скарбнице; радуйся, милостей безодне.

Радуйся, до Сина Твого моління за вірних Ти завжди приносиш; радуйся, бо Ти моління грішних не відкидаєш.

Радуйся, бо Тобою багато хто гріховного відчаю позбавляється; радуйся, бо ті, хто закликає ім’я Твоє, від падіння дивно піднялися.

Радуйся, бо Тобою єресь іконоборча у вселенній посоромилася; радуйся, бо через Тебе істинна віра Волинському краю повернулася.

Радуйся, бо Ти на подвиг цнотливості душі закликаєш; радуйся, бо Ти навчаєш прощати обра́зи.

Радуйся, сердець наших зворушення; радуйся, душ наших уповання.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 9

Всяке відступництво і єретичну оману народу Волинського краю, який покаявся, Ти, Владичице, відпустила і знову джерело зцілень від чудотворної ікони Твоєї, від стопи Твоєї на горі Почаївській у православній лаврі Твоїй Ти людям відкрила, тільки якщо вони приносять Богу покаяння у своїх гріхах і у Твоїй помочі не мають сумніву, взиваючи до Нього: алилуя.

Ікос 9

Красномовцями Твоєї слави, Владичице, явилися сліпі й кульгаві, які отримали зцілення від Твоєї ікони, православним людям поверненої; вони напоумили і одну єретичну жінку хвору закликати Тебе на поміч і після зцілення істинну віру сповідати і поцілувати ікону, нас же взивати до Тебе так:

Радуйся, Царя Небесного ублагання; радуйся, земнородних постійне заступництво.

Радуйся, від лютеранської омани одну жінку через зцілення Ти відвернула; радуйся, Ти упевнила в істині православ’я всіх людей.

Радуйся, бо Тобою православні люди багаторазові агарянські зваблювання перемагали; радуйся, бо Тобою ті, що були спокушені латинянами, знову православну віру прославили.

Радуйся, бо до чудотворної ікони всі вірні молитовно очі піднімають; радуйся, її і ті, що моляться за упокоєння померлих, на поміч закликають.

Радуйся, бо Ти і тим, що приходять до Тебе в недолі, допомагаєш; радуйся, бо тим, що терплять всілякі злі обставини, кріпкість даруєш.

Радуйся, христолюбивому воїнству на війні допомого; радуйся, тих, хто бореться з демонами, блага наставнице.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 10

Бажаючи спасти одну просту старицю, яка була засліплена латинством і мала малу онуку, православ’ям просвічену, а тілесними очима засліплену, Пресвята Богородиця обом вклала благе бажання, щоб вони поклонилися на горі Почаївській чудотворному образу, і там зразу ж сліпу отроковицю чудесно зцілила, а старицю сповідати православну віру навчила, взиваючи Богу: алилуя.

Ікос 10

Стіна нерушима істинної віри явилася Ти, Владичице, бо як нечестиві єретики вперто відвернулися від прославлення Тебе як істинної Богородиці, так православні твердо перебувають у вірі Твоїй і ніколи не перестають звертатися до Тебе з молитвами, і тому не приймають у вуха свої єретичних слів, але вдячним серцем прославляють Тебе, промовляючи:

Радуйся, християн відрадо і втіхо; радуйся, ангельських чинів славо і похвало.

Радуйся, від облесливих слів єретиків ти нас відвертаєш; радуйся, бо Ти розум наш підносиш до Бога, щоб ми пам’ятали про Твої милості.

Радуйся, бо Ти апостолів на успіння Твоє на повітряних хмарах покликала; радуйся, і грішних людей у той день на гору Почаївську тисячі тисяч кожного літа збираєш.

Радуйся, заради Неї християни труднощі доро́ги, як солодкий спокій, сприймають; радуйся, бо і ліниві заради Неї намагаються їм уподібнюватися.

Радуйся, бо Ти благодаттю Твоєю допомагаєш ченцям мирські насолоди забути; радуйся, бо Ти грізними сновидіннями устрашаєш тих, хто озирається назад.

Радуйся, Церкви Христової найкращий діаманте; радуйся, держави нашої щите нездоланний.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 11

Спів подячний за Твої, Владичице, благодіяння в усьому світі від християн возноситься, як фіміам безперестанно на небо піднімається; і наші убогі хваління не відкинь, благаємо Тебе, ще ж і благодать покаяння дарувати Тебе просимо, з надією співаючи: алилуя.

Ікос 11

Світло життя земного і уповання життя вічного явилася Ти, Владичице, одному чоловікові в Бессарабії, який мав померти, але раптом після споживання води від святині Почаївської став здоровим; родичі його, побачивши це, зі страхом і розчуленням до Тебе взивали:

Радуйся, хворих зцілення; радуйся, бо ти скорботних чуєш.

Радуйся, бо Тобою відганялася смерть, що прийшла; радуйся, бо Тобою дарувалася нам віра несумнівна.

Радуйся, бо проречення Гавриїла на очах наших збувається; радуйся, бо від усіх родів, за словом Твоїм, нині і завжди Ти ублажаєшся.

Радуйся, гору Почаївську, як місце перебування Твого, Ти освятила; радуйся, як Назарет, її явила.

Радуйся, бо Ти ніколи уповання нашого не осоромила; радуйся, бо Ти молитвами всіх тепло приймаєш.

Радуйся, бо Ти до спасіння нас приводиш.

Радуйся, похвало Почаївська і всього світу надіє і втіхо.

Кондак 12

Благодать зцілень і молитовне розчулення від Твоєї, Владичице, ікони виточується, щоб не даремно ми трудилися для спасіння наших душ, хоч і впадаємо у закам’янілу безчуйність заради гріхів; однак Ти маєш владу мертвих воскрешати, розбуди і наше душевне умертвління і добрими помислами серця́ наші просвіти́, щоб, зненавидівши гріховну оману, ми оспівували Бога: алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи Твої чудеса, явлені в обителі Почаївській, благаємо Тебе, Владичице: лиця Твого від країни нашої не відверни, але всім, хто приходить на святу гору Твою і милості у Тебе шукає, прохання на благо сповни, щоб усі співали Тобі так:

Радуйся, всеправедного Бога умилостивлення; радуйся, сміливосте християн до Христа.

Радуйся, бо Ти являєш торжество віри в лаврі Твоїй; радуйся, серця́ людей любов’ю розпалюєш.

Радуйся, бо подібне давнім чудесам тут бачити люди сподобляються; радуйся, бо гора