Читати книгу - "Улісс"

0 п.; чекова книжка Ольстерського банку, видана відділенням у Колледж Ґрін, яка містить запис поточного рахунку за півріччя, що закінчується 31 грудня 1903 року, баланс на користь вкладника: 18 ф. 14 ш. 6 п. (вісімнадцять фунтів чотирнадцять шилінгів шість пенсів) чистого прибутку; свідоцтво про володіння канадськими 4 %-вими (іменними) цінними паперами (що не обкладаються гербовим збором) на суму 900 ф.; квитанція Комітету католицького цвинтаря (Гласневін) на закуплену ділянку для поховання; вирізка з місцевої газети про зміну прізвища шляхом одностороннього акту.

Наведіть текст цього останнього оголошення.

Я, Рудольф Віраг, що мешкає нині за адресою: Дублін, Кланбрасл-стрит, 52, а раніше мешкав у Сомбатхеї, Королівство Угорщина, цим сповіщаю про те, що я ухвалив рішення й маю намір відтепер і надалі, всюди й постійно носити ім’я Рудольф Блум.

Які ще речі, стосовні Рудольфа Блума (вродженого Вірага), містилися у 2-й шухляді?

Невиразний дагеротип Рудольфа Вірага та його батька Леопольда Вірага, виконаний 1852 року в портретній студії їхнього (відповідно) кузена й небожа Штефана Вірага з Сешфегервара, Угорщина. Старовинна книга, Хаггада, в якій парою окулярів із опуклими лінзами в роговій оправі закладено місце про подяку в ритуальних молитвах свята Пессах (Пасхи); фотосвітлина готелю «Квінз» в Еннісі, власник Рудольф Блум; конверт із написом «Моєму любому синові Леопольду».

Які уривки фраз оживали в пам’яті, коли він перечитував оці чотири слова, неуривчасті?

Завтра тиждень, відколи я отримав… немає сенсу, Леопольде, бути… з твоєю дорогою матір’ю… неможливо більше зносити… до неї… для мене все скінчено… будь добрий до Атоса, Леопольде… любий мій сину… завжди… про мене… das Herz… Gott… dein[453]…

Які спогади про людську істоту, що страждає від прогресуючої меланхолії, оживали в Блумовій душі, коли він дивився на ці речі?

Старий удівець із нечесаним волоссям, у ліжку, вкритий з головою, постійно зітхає; Атос, хворий пес; аконіт, що він застосовував, збільшуючи дози по гранах і скрупулах, аби зняти напади невралгії; мертве обличчя сімдесятилітнього старого, що наклав на себе руки, прийнявши отруту.

Чому Блум переживав напади гризот?

Тому що, бувши незрілий і нетерплячий, ставився без поваги до певних звичаїв та вірувань.

Як наприклад?

До заборони вживати м’ясо й молоко за однією трапезою, до щотижневих обговорень плутано абстрагованими, шалено приземленими, меркантильними співексєдиновірцями; до обрізань немовлят чоловічої статі; до надприродного характеру юдейського Писання, до невимовности тетраграматону{910}; до священности суботи.

Якими видавалися йому нині ці звичаї та вірування?

Не розумнішими, ніж видавалися йому тоді, й не менш розумними, ніж інші звичаї та вірування видавалися тепер.

Яким був його перший спомин про Рудольфа Блума (нині покійного)?

Рудольф Блум (покійний нині) розповідає своєму синові Леопольду (шестирічному), в ретроспективно-зворотному порядку, про пересування між Дубліном, Лондоном, Флоренцією, Міланом, Віднем, Будапештом, Сомбатхеєм і про проживання в перелічених пунктах, виражаючи задоволення (дід його особисто бачив Марію Терезію, імператрицю австрійську й королеву угорську), даючи принагідно комерційні напучування (бережи пенси, а фунти вже й самі збережуться). Під час оповіді Леопольд Блум (шестиліток) раз по раз тицяв пальцем у географічну (політично-польдітичну) мапу Європи, висуваючи ідеї про відкриття мережі комерційних підприємств у різних згадуваних центрах.

Чи час з однаковим успіхом, але різним чином стер пам’ять про ці пересування в оповідача й слухача?

В оповідача з плином літ і завдяки вживанню наркотичних засобів, тоді як у слухача — з плином років і завдяки відволіканню сторонніми враженнями.

Які ідіосинкразії в оповідача були похідними наслідками амнезії?

Іноді той харчувався, не скинувши попередньо головного убору. А то жадібно ковтав аґрусовий кисіль із вершками просто з тарілки, нахиляючи її до рота. А ще, бувало, видаляв рештки їжі зі своїх губів за допомогою старого конверта чи якого іншого шматка паперу, що трапиться напохваті.

Які два вияви сенільности траплялися найчастіше?

Короткозоре перелічування монет пальцями, відрижка пообідавши.

Які речі приносили йому часткову втіху в цих спогадах?

Страховий поліс, чекова книжка, свідоцтво про володіння облігаціями.

Зведіть Блума, шляхом перехресного помноження всяких злигоднів, від яких його захищали ці три запоруки, а також шляхом вилучення всіх позитивних цінностей, до нікчемно малої негативної ірраціонально-ірреальної величини.

Послідовно, в порядку сходження вниз до ілотії: Вбогість: доля вуличного торгівця підробними коштовностями, стягувача злісних і спірних боргів, збирача податку на вбогих та решти місцевих податків. Скніння: доля злісного банкрота з жалюгідними залишками майна, котрий виплачує по 1 ш. 4 п. за фунт, людини-сандвіча, розповсюджувача проспектиків і рекламок, нічного волоцюги, брехуна-виказувача, матроса-каліки, сліпого юнака, поліційного поплічника-перестарка, некликаного гостя, блюдолиза, улесливого підлабузника, міського посміховиська, що сидить на лавці в парку під старою дірявою парасолькою. Злиденність: доля мешканця будинку для перестарків (при Королівській лікарні) в Кілмейнгемі, жителя лікарні Симпсона для зубожілих, але шановних джентльменів із повною інвалідністю через подагру або втрату зору. Надір падіння: старезний немічний напівбожевільний злидень, позбавлений громадянських обов’язків і прав, утримуваний громадським коштом напівмрець.

З якими ще додатковими приниженнями?

Холодна байдужість люб’язних колись дам, зневага енергійних чоловіків, приймання черствих окрайців, відведені вбік погляди зустрічних знайомців, обгавкування незаконними незареєстрованими бродячими псами, дитячі бомбардування фруктово-овочевими набоями малої, нікчемної або й менше ніж нікчемної вартости.

Що могло б відвернути подібну ситуацію?

Кончина (зміна стану); від’їзд (зміна місця).

Чому слід віддати перевагу?

Останньому, згідно з лінією найменшого спротиву.

Які міркування робили від’їзд не таким-то вже й небажаним?

Постійне співмешкання шкодить взаємній терпимості до особистих вад. Дедалі глибше вкорінюється звичка до самостійного придбавання. Необхідність протидіяти неперервній прикутості перериваністю ефемерних перебувань.

Які міркування робили від’їзд не ірраціональним?

Зацікавлені сторони, поєднавшись, плодилися й розмножувалися, після чого, сплодивши нащадків і виховавши їх аж до самої зрілости, сторони, якби не роз’єдналися, були б вимушені поєднатися знову, аби знову плодитися й розмножуватися, що безглуздо, і шляхом воз’єднання знов утворити первісну пару поєднуваних сторін, що неможливо.

Які міркування робили від’їзд бажаним?

Привабливість низки місцевостей в Ірландії та за кордоном, поданих на звичайних географічних мапах засобами поліхромного зображення, або на спеціальних топографічних картах засобами штрихування та цифрових позначок.

В Ірландії?

Морські скелі, дикі гори Коннемари з їхніми буйними вітрами, озеро Лох-Ней з затонулим скам’янілим містом, Дорога Велетів, форт Кемден і форт Карлайл, Золота Долина Типперарі, острови Аран, пасовиська Міту Королівського, в’яз святої Бригітти в Кілдері, корабельні «Квінз Айленд» у Белфасті, Стрибок Лосося, озера Кілларні.

За кордоном?

Цейлон (із плантаціями, звідки постачається чай Томасові Кернану, агентові фірми «Пулбрук, Робертсон і Ко», Лондон, Схід-Центр, Мінсінг-лейн, 2 і Дублін, Дейм-стрит, 5), Єрусалим,