Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

То вони переправились через Йордан першого місяця, саме коли він затоплює береги, і порозганяли усіх, що жили по долинах на схід і на захід. 17 Із синів Веніямина та Юди прийшли також деякі у сховок до Давида. 18 Давид вийшов їм назустріч і мовив до них, кажучи: “Коли ви з миром прийшли до мене, щоб мені допомагати, то моє серце буде одне з вашим; коли ж на те, щоб видати мене моїм ворогам, хоч мої руки й чисті від несправедливости, - то нехай Бог батьків наших вгляне й розсудить!” 19 Тоді зійшов дух на Амасая, що був головою над тридцятьма: “Твої ми, Давиде! З тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тим, що тобі допомагають, бо тобі допомагає Бог твій.” Давид прийняв їх і поставив на чолі відділу. 20 З манассіян деякі теж перейшли до Давида, тоді як він ішов з філістимлянами на війну проти Саула, але не допомагав їм, бо філістимлянські князі, порадившись, відіслали його, кажучи: “Як він пристане до свого пана Саула, то це впаде на наші голови.” 21 А як він повернувся в Ціклаг, тоді пристали до нього з манассіян: Аднах, Йозавад, Єдіаел, Михаїл, Йозавад, Елігу та Цілтай, тисячники в манассіян. 22 Вони допомогли Давидові проти ватаг; бо всі вони були хоробрі вояки й стали потім начальниками у війську. 23 Так день-у-день приходили до Давида на допомогу, аж його військо стало великим, як військо Боже. 24 Ось число військових відділів, озброєних до битви, що прийшли були до Давида в Хеврон, щоб передати йому царство Саула, за Господнім словом. 25 Із синів Юди, що носили щит та спис, було 6 800 готових до війни. 26 Із синів Симеона, 7 100 відважних у битві вояків. 27 Із синів Леві - 4 600 (усіх). 28 І Єгояда, князь дому Арона, та 3 700 із ним, 29. і Цадок сміливий юнак, і дім його батька - 22 начальники. 30 Із синів Веніямина, родичів Саула - 3 000; але ще до того часу більшість із них були вірно віддані домові Саула. 31 Із синів Ефраїма - 20 800 хоробрих вояків, славних мужів у їхніх батьківських домах. 32 Із половини коліна Манассії - 18 000, що були призначені поіменно, щоб прийшли настановити Давида царем. 33 Із синів Іссахара, що вміли вгадати час і знали, що (й коли) мав чинити Ізраїль - 200 начальників, а всі брати їхні слухали їхніх наказів. 34 З коліна Завулона, готових виступити до бою, озброєних до битви всякою військовою зброєю - 50 000, що однодушно вишиковувались у бойові лави. 35 З коліна Нафталі - 1 000 начальників, а з ними 37 000 із щитами та списами. 36 З коліна Дана - 28 600 готових до війни. 37 З коліна Ашера - 40 000 готових виступити на війну й озброєних до бою. 38 А з-за Йордану, з коліна Рувима, з коліна Гада й з половини коліна Манассії - 120 000, з усякою військовою зброєю. 39 Усі ці військові мужі, звиклі вишиковуватись до бою, прийшли в Хеврон із щирим серцем, щоб настановити Давида царем над усім Ізраїлем. Та й уся решта Ізраїля була однодушна, щоб настановити Давида царем. 40 Пробули вони там у Давида три дні, їли й пили, бо їхні брати наготували всього для них. 41 Та й ті, що були їм близькі, аж до Іссахара, Завулона та Нафталі, привозили харчів на ослах та на верблюдах, на мулах та на волах, щоб було що їсти: муки, фіґових пляцків, родзинок, вина та оливи, і силу товару та овець, бо в Ізраїлі була радість.

13. Перенесення ковчега завіту

1 Давид радив раду з тисячниками, з сотниками й усіма начальниками. 2 Давид сказав до громади Ізраїля: “Коли вам завгодно й коли на те воля Господа, Бога нашого, пошлім до наших братів, що зостались по землях ізраїльських, а разом з ними до священиків та левітів, що лишились у містах з приналежними до них пасовиськами, щоб вони зібрались до нас, 3 і принесемо до себе ковчег, Бога нашого, бо за часів Саула ми не звертали уваги на нього.” 4 Громада ухвалила зробити так, бо було воно довподоби всій громаді. 5 Тоді Давид зібрав ізраїльтян від єгипетського Шіхору до Хамат-входу, щоб перенести ковчег Божий з Кіріят-Єаріму. 6 Потім Давид з Ізраїлем пішов у Ваалу, у Кіріят-Єарім, що в Юдеї, щоб узяти звідтіль ковчег Бога, Господа, що почиває на херувимах, що зветься цим іменем. 7 І повезли Божий ковчег на новому возі з дому Авінадава, а Узза та Ахіо супроводжували віз; 8 Давид і ввесь Ізраїль веселились перед Богом щосили під співи, граючи на цитрах, гарфах, бубнах, цимбалах та сурмлячи. 9 Як дійшли до Кідонового току, Узза простяг руку, щоб підтримати ковчег, бо воли його нахилили; 10 та Господній гнів запалав на Уззу, і Господь ударив його на смерть за те, що він простяг свою руку до ковчега, і він помер там таки перед Богом. 11 Давид засмутився, що Господь покарав так жорстоко Уззу, і назвав те місце “Пролом Уззи” по цей день, 12 Давид злякався Бога в той день і сказав: “Як же мені внести до себе ковчег Божий?” 13 І не повіз Давид ковчег до себе, у Давидгород, а завернув його до дому Оведедома з Гату. 14 Так ковчег Божий зостався в родині Оведедома, в його хаті, три місяці, і Господь поблагословив дім Оведедома й усе, що в нього було.

14. Початок будови 1-2; нащадки Давида 3-7; перемоги над філістимлянами 8-17

1 Хірам, тирський цар, вислав послів до Давида, і кедрини, і мулярів та теслів, щоб збудували йому дім. 2 Давид зрозумів, що Господь утвердив його царем над Ізраїлем, бо його царська влада піднеслась високо вгору заради його народу Ізраїля. 3 Давид узяв собі ще більше жінок в Єрусалимі й породив ще більш синів та дочок. 4 Ось імена