Читати книгу - "Адвокат диявола"

— А він дантист?

— Так. Майже шість місяців працювала адміністраторкою, а тоді вирішила зосередитися на Кевіні та нашому родинному житті. Цього року ми збираємося завести дітей.

— І ми теж, — сказала Норма.

— Що?

— Збираємося завести дітей цього року, — пояснила вона, дивлячись на Джин. — Навіть більше…

— Ми домовлялися народити їх приблизно одночасно, хоча хлопці про це не знають, — вони засміялися. — Може, тепер до нас долучишся й ти.

— Долучитися до вас? — Міріам від спантеличення всміхнулася ще ширше.

— Взагалі-то, це запропонував Джин містер Мільтон на одній зі своїх вечірок. Ось зачекай, ти ще побачиш його пентхауз. Він неодмінно дуже скоро влаштує вечірку, бо у фірмі з’явився новий молодший партнер.

— О, він влаштовує чудові вечірки, з делікатесами, музикою, цікавими гостями…

— Як це — запропонував містер Мільтон? — повернулася вона до Джин.

— Він часом демонструє специфічне почуття гумору. Він знав, що ми збиралися цьогоріч створити сім’ї, і відвів мене вбік, а тоді сказав, що було би просто шикарно, якби ми з Нормою народили дітей приблизно одночасно, можливо, навіть в один тиждень. Я сказала про це Нормі, а вона подумала, що це чудова ідея.

— Ми планували це, як кампанію, позначали в календарях дні, коли почнуться спроби, — сказала Норма, і вони обидві знову розсміялися.

Тоді Джин раптом зупинилася.

— Ми покажемо тобі свої плани, а ти, може, долучишся до нас, якщо ви з Кевіном ще не…

— Ні, ми ще не встигли.

— Добре, — сказала вона й відкинулася назад.

Міріам зрозуміла, що вони не жартують.

— Ви кажете, що ваші чоловіки не в курсі?

— В курсі, але не про все, — відповіла Норма.

— Ти ж не розповідаєш чоловікові про все, що робиш? — запитала Джин.

— Ми дуже близькі, і така важлива річ…

— Ми теж близькі, — сказала Норма, — але Джин має рацію. У тебе мають бути особисті жіночі секрети.

— Наша трійця повинна триматися разом, — сказала Норма. — Чоловіки чудові, особливо наші, але вони, як-не-як, чоловіки!

Вона округлила очі.

— Треба казати «четвірка», — виправила її Джин. Норма явно спантеличилася. — Наша четвірка має триматися разом. Ти забуваєш про Гелен.

— А, так, Гелен. Просто ми останнім часом дуже мало її бачимо. Вона стала… дуже замкнутою, — промовила вона і театрально викинула руку вгору. І вона, і Джин розсміялися.

— Що ти маєш на увазі?

— Насправді ми до неї зараз несправедливі. У Гелен після смерті Ґлорії Джаффі стався нервовий зрив, і вона почала приймати ліки. Вона проходить терапію, але вона — чудова, добра людина, та ще й дуже приваблива, — пояснила Норма.

— Хто така Ґлорія Джаффі?

Норма і Джин хутко перезирнулися.

— Ой, вибач, — сказала Джин. — Я просто вирішила, що ти знаєш про Джаффі, — вона повернулася до Норми. — Я знову змолола дурницю, еге ж?

— Здається, так, подруго.

— Що то за Джаффі? — запитала Міріам.

— Думаю, ти б невдовзі все одно про це довідалася. Просто мені не хотілося поливати холодною водою вогонь нашого захвату і щастя, — пояснила Джин.

— То пусте. Мені треба якось спуститися з небес на землю. Наївно вважати, ніби все завжди буде мило і приємно, — відповіла Міріам.

— Чудова думка, — сказала Норма. — Мені подобається. Нашій компанії якраз потрібна людина, що розуміє життя. Нас із Джин часом заносить, а позаяк Гелен зараз справляє таке гнітюче враження, ми просто стараємось уникати всього неприємного.

— Розкажіть мені про Джаффі, — наполягла Міріам.

— Річард Джаффі — адвокат, місце якого має посісти твій чоловік. Він вкоротив собі віку після того, як його дружина померла під час пологів, — швидко промовила Джин.

— Боже мій!

— Так. Вони мали… все, що треба для життя. У них народився здоровий син, — заговорила Норма, — а Річард був генієм. Дейв каже, що Річард був найкмітливішим із усіх адвокатів, з якими він зустрічався, включно з містером Мільтоном.

— Яка трагедія, — на мить Міріам замислилась, а тоді швидко підняла очі. — Вони жили в нашій квартирі, так?

Дівчата закивали.

— Так я й думала… дитяча кімната…

— Ой, мені так соромно, що я тебе засмутила, — простогнала Джин.

— Та ні, то пусте. Як помер містер Джаффі?

Норма недоречно всміхнулася й хитнула головою.

— Зіскочив з патіо, — швидко проказала Джин. — От я й розповіла тобі всі страхітливі деталі, а якщо ти засмутилася, Тед звинуватить у цьому мене.

— О ні, я впевнена…

— Дейв теж буде не в захваті від моєї ролі в цій історії, — сказала Норма.

— Ні, справді, нічого страшного. Я це витримаю. Кевін мав розповісти мені про це одразу, та й усе.

— Він просто намагається тебе захистити, — промовила Норма.

— Як добрий чоловік. Дейв і Тед такі самі, так, Джин?

— Так. Цим їм не дорікнути, Міріам.

— Але ж ми не діти! — вигукнула Міріам.

Її співрозмовниці не засмутилися через її реакцію, а засміялися.

— Ні, не діти, — відповіла Норма. — Але нас люблять, плекають, захищають. Можливо, Міріам, ти ще не усвідомлюєш, як це важливо, але повір мені… повір нам, за якийсь час ти побачиш, як це чудово. Та ми з Джин уже навіть не цікавимося жахливими подробицями справ, якими займаються наші чоловіки, а хлопці не обговорюють їх при нас.

— Хіба це не розважливо? — додала Джин.

Міріам поглянула спершу на одну, а потім на другу. Тоді відкинулася назад. Може, це й розважливо; можливо, якби вона не занурилась у подробиці справи Лоїс Вілсон, її б не засмутило так сильно те, як Кевін повівся, і вона б могла більше насолодитися його успіхом, тим успіхом, який відіграв певну роль у всьому цьому.

— Врешті-решт, — продовжила Норма, щоб остаточно донести свою думку, — вони тяжко працюють, щоб нам чудово жилося.

— Ми принаймні можемо, — завершила Джин, — зробити так, щоб їм легше було це робити.

Вони засміялися в унісон і випили трохи вина.

Міріам якусь мить помовчала, а тоді попросила.

— Розкажіть мені про Гелен Сколфілд. Як вона там?

— О, їй стає краще.