Читати книгу - "Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях, Марк Лівін"

Це було перед початком дев’ятого класу, у мене тоді зав’язалися перші романтичні стосунки. Ми з дівчиною майже все літо провели разом, гуляли у дворі, слухали в неї вдома музику, я купував їй морозиво та крав для неї черешню в сусідів. Це було типове злиття. Словом, моє життя оберталося навколо неї.

На початку серпня вона поїхала з батьками машиною на море. Зміст мого життя тієї миті обірвався. Черешня мене не тішила, морозиво в горло не лізло, а колись улюблені пісні лише завдавали страждань. Досі пам’ятаю, що вона мала повернутися 27 серпня, і я, як товариш із історії Іллі, теж думав: «Швидше б минув цей час». Я не знав, куди себе подіти, і кожен день тягнувся так, ніби у сповільненій зйомці. Хоча зараз розумію, що це все — через невміння створювати собі цікаве життя, особливо не прив’язуючись до конкретних людей чи подій.

Нудьга та черги

Ілля. Щоб краще зрозуміти, що таке нудьга, досить просто опинитися в черзі в будь-якій державній установі чи в банку. У таких ситуаціях, можливо, не врятує навіть книжка, подкаст чи музика, тому що насправді ми хотіли б у цей момент бути в іншому місці. Як в історії про літак — людина живе категорією майбутнього. І цієї миті вона могла б робити щось приємніше. Згадав віслюка зі «Шрека», який нудився в кареті, постійно запитуючи: «Ми приїхали? А зараз? А зараз приїхали?».

Марк. Пошвидше хочеться вирішити питання й нарешті зробити щось справді приємне, а не це от усе. Чомусь здається, що саме цей проміжок життя не цікавий. Виникає питання: чи є в мене змога зробити його цікавим? Зараз, опиняючись у черзі, я думаю, чи можу якось отримати задоволення від перебування тут. Окей, черги не уникнути, але я ж можу нарешті розібрати пошту або послухати новий альбом Bona Ivera. Я стараюся зосередитися на задоволенні від цієї миті, а не бігти кудись уперед.

Ілля. Мені не дуже хочеться бути моралістом, тому що я теж часом потрапляю в нудьгу й не те щоб люблю черги. Але замість експерименту, який повертає цінність моментів, можна обіграти таку ситуацію: уявіть, що перед смертю вам запропонували повернути всі ситуації, коли ви стоя­ли в черзі, і дали змогу знову їх прожити. Ви погодились би? Думаю, з такою оптикою в них можна знайти багато цінності.

Марк. Я погодився б. Зміг би набрати маму чи брата, когось із друзів, або прочитати книжку, яку завжди хотів, але відкладав.

Ілля. До речі, багато бізнесів побудовано на відсутності черг. Доставки їжі, фастфуди, що обіцяють миттєве обслуговування, онлайн-­покупки. Але в якомусь розумінні черги — це місце нудьги, яке змушує нас помітити сенс свого життя. Хоча від цього ми все одно не любимо їх більше.

Вправи

«Тут і зараз»

Якщо хочете познайомитися з відчуттям нудьги й перебігом часу, немає нічого кращого, ніж практикувати присутність у моменті. Це можна зробити за допомогою звичайного годинника. Завдання — стежити за його стрілкою.

Почніть із 30 секунд повної присутності в моменті. Практикуйте кілька днів. Тоді збільште до 45 секунд, потім — до хвилини. Важливо, щоб у вашій свідомості не було нічого, крім стрілки. Може з’ясуватися, що вам вдається фокусуватися 17 секунд, а тоді з’являється якась думка. Нічого страшного, поверніть знову свою увагу до стрілки. Ця техніка корисна, щоб заземлятися. Коли, наприклад, є приступи тривоги чи паніки.

«Якого кольору нудьга»

Візьміть чистий аркуш і різнокольорові олівці. Уявіть, що листок — це нудьга, а тоді запитайте: «А чим він не заповнений, чого йому бракує? Яких образів чи кольорів?».

Малюйте спонтанно, без думок та аналізу. Ця техніка допоможе вам помітити сенси, яких хотілося б додати. На аркуші можуть з’явитися якісь бажані образи чи щось важливе: відпустка, рідні, з якими давно не було зв’язку, особисті бажання, які ви не помічаєте. Порожнеча листка може заповнитися тим, чого вам бракує.

28 The Principles of Psychology. Vols. 1–2: (Illustrated) (Kindle Edition) // Pantianos Classics (eBook Edition), 2017.

Щоб проілюструвати гординю, згадаймо династію Малфоїв з «Гаррі Поттера». А зосередитися пропонуємо на Драко Малфої. Йому із самого наро­дження втовкмачували, що він є тричі особливим: по-перше, Драко — чарівник, по-друге, чистокровний, по-третє, Малфой, а це одна з найвідоміших сімей світу Пот­теріани.

Початковий мотив ненависті Драко до Гаррі — той не був чистокровним чарівником. Його батько, чарівник Джеймс Поттер, одружився на дівчині зі світу маглів — Лілі. Майже вся поведінка Драко в семи книжках ґрунтувалася на таких уявленнях про себе. Увесь його світ казав: «Ти особливий». Можна стверджувати, що Малфой переживав гординю й напади зарозумілості щодо тих, кого не вважав рівнею собі.

Цікаво й те, що мати Драко Малфоя звали Нарцисса. Під гординею якраз мається на увазі яскраво виражений нарцисичний процес — від здорової зеленої зони нарцисизму до цілком імовірного нарцисичного розладу. У цьому процесі спершу відбувається об’єктивація: Ти = Малфой × 2 (чарівник, чистокровний). А тоді злиття Я = об’єкт,