Читати книгу - "Реактивація, Кулик Степан"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
До Ніки я зараз і йшов.
Черговий мене знав… ще б пак — п’ятикратного чемпіона арени — і пропустив без зайвих запитань. Лише у журнал записав, до кого.
Дівчина сиділа за комп’ютером, зосереджено поглядала на монітор і щось писала в товстому зошиті. Довге, хвилясте волосся, кольору апельсина, вільно спадало додолу, від чого здавалося, що обличчя дівчини сховане за напівпрозорою накидкою або струменями водограю.
«Вероніка Лис. Людина. Не активована», — повідомив мене напис над її головою. Блимнув і зник. Угу
— Привіт, сонечко. Не відволікаю?
Ніка підвела голову, побачила мене, відкинула вбік світле пасмо і радо усміхнулася.
— Привіт. Ні… Ти ж знаєш. Я завжди рада тебе бачити.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Реактивація, Кулик Степан», після закриття браузера.
