Читати книгу - "Українські традиції"

це Бог!» Тепер вони побачили, що Ваал не був справжнім богом. Пророки Ваала були покарані, а люди почали вірити, що коли Бог послав на землю вогонь, то він пошле й дощ. Ілля почав молитись і знав, що Бог почує його молитву і пошле на землю дощ. Пішов дощ, який наповнив висохлі ставки, освіжив зів'ялу траву і напоїв спечені на сонці ниви.

Цар Ахав розповів дружині Єзавелі про все, що сталося, але вона мала намір убити Іллю. Почувши це, Ілля вирушив у пустелю, де став жити самотою. Одного разу Ілля помолився й ліг під кущем. Уві сні ангел доторкнувся до нього і сказав: «Вставай, поїж!» Ілля прокинувся і побачив коржа та глечик з водою біля себе. Ілля з'їв хліб і випив воду. Він знову заснув, але ангел розбудив його та й каже:

«Вставай і поїж, тому що далека дорога чекає на тебе». Ілля знову поїв і попив і вирушив у дорогу, в пустелю. Сорок днів він не мав потреби в їжі. Він пробув у пустелі сорок днів на самоті, аж поки не підійшов до гори. Там він знайшов печеру, ліг та й заснув. Коли він перебував у печері, то почув голос Божий, який запитав його: «Чому ти тут, Ілля?» Ілля розповів: «Народ ізраїльський зруйнував жертовники Божі і вбив пророків Господніх, залишився я один, та й моєї душі шукають». Бог наказав йому вийти з печери на гору. Тоді Бог спричинив великий і сильний вітер, гора затремтіла, як під час землетрусу, потім з'явився вогонь. Бог таким чином показав свою могутність, щоб Ілля знав, що Господь сильний і захистить його.

Бог наказав Іллі вийти на поле, де він повинен зустрітися з людиною на ім'я Єлисей, і Ілля повинен був помазати його на пророка. Ілля вийшов з печери і пішов у поле і там знайшов чоловіка, який орав поле. Це був Єлисей, який кинув орати і пішов за Іллею, перед тим попрощавшись із сім'єю та рідними.

Ілля проповідував слово Боже серед народу і молився. Часто йому доводилось переховуватись од нечестивих. Єлисей любив Бога, тому й ділив усі злигодні разом з пророком Іллею.

Ахав був дуже багатий. Але цього йому було мало. Він хотів заволодіти виноградником, який належав його сусідові на ім'я Навот. Вони підкупили свідків, які посвідчили, що Навот лихословив Бога. За це Навота вбили, а Ахав заволодів його виноградником. Бог об'явив Іллі все, що зробив Ахав, і сказав: «Йди до Ахава, ти знайдеш його у винограднику, і скажи йому, що собаки лизатимуть його кров на тому самому місці, де вони лизали кров Навота». Ілля розповів усе Ахавові. Бог врахував каяття Ахава і полегшив покарання. Коли Ахав пішов війною проти народу, що жив недалеко від землі Ханаанської, то один воїн прошив стрілою його тіло, і в дорозі він помер. Вся колісниця була залита кров'ю. Служники почали її змивати, і собаки лизали її. А його дружину Єзавель викинули з вікна. Кров її полилась по стінах і на коней. Коні потоптали її. Поки служники обідали, собаки з'їли її, залишивши лише кістки голови, рук і ніг. Так Бог покарав нечестивих за смерть багатьох безневинних людей.

Після Ахава царював його син Ахазія. Він теж був нечестивим, поклонявся і служив ідолам. З ним сталося нещастя. Він упав з вікна горішньої кімнати і дуже забився. Хотів знати, чи вмре, чи видужає. Послав своїх слуг запитати в ідола. Слуги зустріли Іллю. Ілля їм сказав, що Бог гнівається, що цар звертається до ідолів і що за це він помре, не підвівшись із ліжка. Вони розповіли цареві, і він розгнівався на пророка Іллю. Він хотів його побачити. Наказав п'ятдесятьом солдатам привести Іллю.

Воїни знайшли його на горі. І Господь спалив їх вогнем.

Цар послав ще п'ятдесят воїнів. З ними сталося те ж саме.

Цар послав третього начальника з п'ятдесятьма воїнами. Цей вже знав, що сталося з попередніми. Прийшов до гори, на якій був Ілля, і, впавши на коліна, почав благати помилувати його і воїнів, щоб їм не загинути подібно до інших.

Ангел Господній з'явився і сказав Іллі: «Іди з ним, не бійся його». Ілля прийшов до царя і сказав йому: «За те, що ти прославляв поганського божка, чи ти видужаєш, Бог тебе не зцілить, і ти помреш, не підводячись уже з ліжка свого». Так і сталося.

Ілля хотів померти, але Бог вирішив, що Ілля ніколи не помре, а живим потрапить на небо. Єлисей дуже хотів побачити, як сам Ілля буде підніматись на небо. Заради цього він ходив слідком за Іллею, жодної хвилини не полишаючи його на самоті. Вони ходили разом, переходячи від одного міста до іншого, і проповідували єдиного Бога. Так вони дійшли до річки Йордан. Ілля зняв плаща, скрутив його і вдарив ним по воді. Вода розійшлася обабіч, і вони перейшли обидва по сухому.

Перейшовши на другий бік, Ілля сказав до Єлисея: «Прохай, що для тебе маю зробити, перед тим як маю вознестись на небо?»

Той попросив, аби і він став таким великим пророком, як Ілля.

Ілля сказав: «Ти прохаєш нелегкого. Якщо ти побачив, як я буду взятий від тебе, то матимеш те, що прохаєш, а коли не побачиш, то ні».

Вони йшли далі, розмовляли, раптом з'явилась колісниця вогняна і коні вогненні, тобто ангели, «Котрі сяють, немов вогонь, і Ілля піднявся на небо. Єлисей бачив усе це і вигукнув: «Батьку мій, батьку мій!»