Читати книгу - "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
вниз по шахті. З місця, де стояв Голден, він був дуже схожий на
озброєного до зубів кажана, що зависнув на стелі.
— Рух, — практично одразу промовив він.
— Чорт, — вилаялася марсіянка Кесс. — Швидко ж вони
здолали бар’єр.
— Не факт, але там дуже сильно випинається стіна, ніби вони
намагаються прорватись крізь неї.
— У мене з’явилася ідея, — раптом озвалася Наомі, підійшла до
краю платформи й перелетіла на протилежну від неї стінку
ліфтової шахти.
— Ти куди зібралася? — здивувався Голден.
— Панель, — тільки й сказала вона, відмикаючи лючок на
переділці й залазячи усередину. Отвір виявився досить великий, і Наомі зникла в ньому повністю. Голден сумнівався, що там
знайдеться хоч щось, що могло би допомогти відчинити шлюз
до командного відсіку, але йому було однаково. Там Наомі
навіть у захисті. Люди Ешфорда навіть не стануть там
спеціально шукати. Можливо, їхня розвідка навіть толком не
знала, хто брав участь у нападі на машинний відсік.
— А от і гості, — почулося від Хуареса, який спостерігав за
шахтою в телескопічний приціл. — Лишилося двоє.
Дуло його гвинтівки спалахнуло.
— Чорт. Промазав.
Пролунало ще два постріли. Ретельно прицілюючись, одиночними розпочала вогонь зі своєї гвинтівки й Кесс.
Бандити були на відстані трохи менше ніж кілометр. Голден
сумнівався, що влучив би на такій дистанції в нерухомий
транспортний човник, не кажучи вже про швидку ціль
завбільшки з людину. Та провівши якийсь час у товаристві Боббі
Дрейпер, знав, що коли вже Кесс стріляє, значить була впевнена
в своїй спроможності вразити ціль. Сперечатися з нею він не
збирався.
— Вісімсот метрів, — озвався Хуарес тоном, немовби називав
час на прохання випадкового перехожого. — Сімсот п’ятдесят. —
І знову вистрілив.
Кесс насухо відстріляла магазин і одним плавним рухом
замінила його на запасний. У неї лишався ще один. Голден зняв
зі свого розвантажувального жилета ще три й лишив їх плавати
біля її лівого плеча. Не відриваючись від стрільби, вона
з подякою кивнула йому. Хуарес вистрілив іще двічі:
— Порожній, — викрикнув він. Чоловік і далі не відривався від
прицілу, називаючи Кесс дистанції. На мітці п’ятсот метрів
у роботу включилася й Корін.
Голден вважав їх великими сміливцями. Попри все жоден із
них не збирався здаватись. Але сенсу було мало. Тільки Хуарес
мав зброю, віддалено спроможну зашкодити солдатам
у шедевральній броні для розвідників. Та й він повністю
відстрілявся лише з одним убитим. Вони заливали все ближчого
ворога дощем куль, бо так поводяться люди їхньої породи
в ситуаціях, навіть коли не мають найменших шансів. Та врешті-решт переможе все одно Ешфорд. Якби не емоційне
виснаження, Голден би зараз дратувався.
Раптом у шахті загорілися всі світлодіодки й залили їх білим
світлом. До них по коридору пливло двоє солдатів у крадених
скафандрах. Не встигнувши здивуватись, звідки світло, Голден
відчув під ногами якийсь сильний гуп. Відкрилася велика секція
внутрішньої обшивки шахти, і на гідравлічних кронштейнах
у неї виїхала резервна кабіна ліфта, сівши в замок на свої рейки.
Заблимали вогники на його панелі управління, поки відбувався
прогон системи. Тричі блимнув червоний вогник, і кабіна
шугнула вниз на велетенській швидкості.
Хуарес аж хекнув.
Коли кабіна резервного ліфта врізалася в застопорений
головний, здригнулася всі переділки так, що аж загуло в шоломі
у Голдена.
— Нічого собі, — присвиснула Кесс.
Корін перехилилася через край платформи й, зазирнувши
вниз, прокричала:
— Пішли нахрін! — пронеслося у вакуумі.
За кілька секунд із лючка відчиненої панелі вигулькнула
голова Наомі.
— Спрацювало? — помахала вона їм рукою.
У Голдена вже ніяких емоцій не лишилося:
— Мабуть.
— Броня досить міцна, — промовив Хуарес. — Могла вціліти.
Але на такій швидкості вміст скафандрів найпевніше
перетворився на рідину.
Наомі повернулася на платформу.
— Я не дружу зі зброєю, — немовби виправдалася вона перед
Хуаресом.
— Ні, — підняв руки, ніби
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.