Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

Спогадай, що я ходив по правді й із щирим серцем перед тобою та робив, що тобі довподоби.” Та й заплакав Єзекія вголос. 4 Ісая ж іще не був вийшов із середнього двору, аж ось надійшло до нього таке слово Господнє: 5 “Повернись і скажи Єзекії, князеві мого народу: Так говорить Господь, Бог предка твого Давида: Почув я твою молитву й побачив твої сльози. Я оздоровлю тебе: на третій день підеш у Господній храм. 6 Я додам тобі віку 15 років і вирятую тебе й це місто з руки асирійського царя; я захищу це місто заради мене й заради слуги мого Давида.” 7 І сказав Ісая: “Принесіть фігової мазі.” І принесли й приклали до боляка, і він одужав. 8 Єзекія ж сказав до Ісаї: “А який знак тому, що Господь мене оздоровить та що на третій день піду в Господній храм?” 9 Відповів Ісая: “Ось який знак буде тобі від Господа, що Господь зробить те, що сказав: Хочеш, щоб тінь на десять ступенів посунулась наперед чи на десять ступенів повернулась назад?” 10 І сказав Єзекія: “Не трудно на десять ступенів посунутись наперед. Ні! Нехай на десять ступенів повернеться назад.” 11 Тоді пророк Ісая візвав до Господа, і тінь на соняшнім годиннику Ахаза відступила 10 ступенів назад. 12 Того часу вавилонський цар Меродах-Баладан, син Баладана, прислав листа й гостинця Єзекії, бо він чув, що Єзекія був нездужав. 13 Єзекія зрадів на те й показав послам усі комори зо скарбами, і срібло, і золото, і пахощі, і дорогі масті, і склад зброї, й усе, що було в його скарбницях. Не було нічого, чого б не показав їм Єзекія у своїм палаці й у всіх своїх володіннях. 14 Тоді пророк Ісая прийшов до царя Єзекії й спитав його: “Що ті люди говорили й звідки вони прийшли до тебе?” Єзекія відповів: “З далекої землі прийшли вони, з Вавилону.” 15 Ісая спитав: “Що вони бачили в твоєму палаці?” Єзекія відповів: “Бачили все, що є в моїм палаці. Нема нічого у моїх скарбницях чого б я їм не показав.” 16 І сказав Ісая до Єзекії: “Вислухай слово Господнє: 17 Прийде час, коли все, що є в твоїм палаці, й що твої батьки до цього дня зібрали, буде перевезене в Вавилон; нічого не зостанеться, каже Господь. 18 А й твоїх синів, що вийдуть із тебе, що ти появиш, візьмуть, і будуть вони скопцями в палаці вавилонського царя.” 19 Єзекія сказав до Ісаї: “Добре слово Господнє, що ти сказав.” Він думав собі: “Чому ж би й ні? Аби тільки був мир і безпека, покіль мого віку!” 20 Решта дій Єзекії, всі його подвиги, та як він зробив став і водогін і провів воду в місто, те записано в літописній книзі юдейських царів. 21 І спочив Єзекія зо своїми батьками. На місце його став царем його син Манассія.

21. Манассія 1-18; та Авон 19-26; юдейські царі

1 Було Манассії 20 років, як став царем, і царював він 55 років у Єрусалимі. Мати його звалась Хефціва. 2 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, перейняв гидоти тих народів, що їх Господь прогнав перед синами Ізраїля. 3 Він відбудував знов узвишшя, що батько його Єзекія зруйнував був, поставив жертовник Ваалові, зробив Ашеру, як робив Ахав, ізраїльський цар, і поклонявся усьому військові небесному, і служив йому. 4 Спорудив також жертовники й у Господньому храмі, що про нього Господь сказав: “В Єрусалимі покладу моє ім'я.” 5 Побудував в обох дворах Господнього храму жертовники всьому війську небесному. 6 І провів сина свого через вогонь, і ворожив та віщував, і позаводив викликачів мертвих та знахурів; багато поганого чинив перед Господом, викликаючи його гнів. 7 Поставив тесаного боввана Ашери, що його зробив у храмі, що про нього говорив Господь Давидові й його синові Соломонові: “В цьому храмі й у Єрусалимі, що я вибрав з усіх колін Ізраїля, покладу я моє ім'я навіки. 8 Я не допущу більше, щоб нога Ізраїля блукала далеко від землі, яку я дав батькам їхнім, аби тільки вони дбали, щоб чинити, як я повелів їм, за законом, що заповідав їм слуга мій Мойсей.” 9 Та вони не послухали; а Манассія довів їх до того, що вони чинили гірше, ніж ті народи, що Господь вигубив був перед синами Ізраїля. 10 Тоді Господь промовив через своїх слуг пророків: 11 “За те, що Манассія, юдейський цар, чинив такі гидоти, коїв понад усе те, що виробляли аморії, які були перед ним, і ввів у гріх своїми бовванами й Юду, 12 за те, -так говорить Господь, Бог Ізраїля, -я наведу на Єрусалим і на Юду таке лихо, що у кожного, хто про те почує, дзвенітиме в обох вухах. 13 Я протягну над Єрусалимом такий самий шнур, як над Самарією; таку саму вагу, як над домом Ахава. Я витру Єрусалим так, як витирають полумисок і, витерши, перевертають. 14 Я відкину останок мого спадкоємства й видам їх у руки їхніх ворогів; вони стануть здобиччю й лупом усіх своїх ворогів 15 за те, що чинили зло в моїх очах і гнівили мене, з того часу, як їхні батьки вийшли з Єгипту аж по цей день.” 16 Манассія пролив також дуже багато безвинної крови, так що сповнив нею Єрусалим від краю до краю, окрім тих гріхів, у які він увів Юду - чинити зло в очах Господніх. 17 Решта дій Манассії, усе, що він чинив, гріхи, яких він допустився, записані у літописній книзі юдейських царів. 18 І спочив Манассія із своїми батьками, і поховали його в саду при його палаці, в саду Уззи. Замість нього став царем його син Амон. 19 Було Амонові 22 роки, як став царем, і 2 роки царював він у Єрусалимі. Мати його звалась Мешул-лемет, дочка Харуца, з Йотви. 20 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, як чинив батько його Манассія, 21 і ходив в усьому дорогою, якою ходив його батько, і служив бовванам, яким служив його батько, і поклонявся їм. 22 Він покинув Господа, Бога своїх предків, і не ходив Господньою дорогою.