Читати книгу - "Українські традиції"

Свята Церква святкує в один день пам'ять двох апостолів Петра й Павла, які своїми стражданнями і великомученицькою смертю засвідчили свою віру в Христа. Найважливіші події з їхнього життя описані в Євангелії і Діяннях святих апостолів. Правила християнської віри написані ними в Посланнях, з яких два належать апостолові Петру і чотирнадцять апостолові Павлу.

Св. апостол Петро, який спершу мав ім'я Симон, родом з Віфсаїди. Єврей, син Іони, старший брат Андрія Первозванного, був рибалкою, одружений (Матв. VIII, 14—15) і мав дітей. За словами св. Золотоустого, був людиною палкою, неграмотною, простою, бідною і богобоязною. Спочатку його привів до Господа брат Андрій – тоді ж Господь дав йому ім'я Кифа, по-сирійському «скеля», або Петро по-грецькому, тобто «камінь» (Іоан. І, 40—42).

Але Петро і далі ловив рибу, доки сам Спаситель не покликав його в число премудрих ловців людських душ (Матв. IV, 18—19; Лук. V, 10—11).

Петро показав своє глибоке смирення і високу послушність; був послідовником Христа і прекрасним учнем Господа. Коли Господь вибрав Петра в число апостолів, то Він відвідав його дім і зцілив тещу його від гарячки (Марк. І, 29—31).

Серед трьох вибраних учнів Своїх Господь удостоїв Петра бути свідком Своєї Божественної сили при воскресінні дочки Яіра (Марк. V, 37), Своєї Божественної слави на Фаворі і свого страждання в Гетсиманському саду. Господь дуже любив апостола Петра. Апостол Петро раз у раз доводив Господові свою вірність в Його Божество, за що і почув від Спасителя світу такі слова: «Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але Мій небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили пекельні не переможуть її» (Матв. XVI, 17—18).

Незважаючи на те, що Петро сповідував Ісуса Христа, Господь молився за нього, щоб не зменшилась віра його. Хоча Петро палко любив Господа, але через свою людську слабкість тричі відрікся від свого божественного Учителя в страшні хвилини останньої розлуки з ним.

Гіркими слізьми каяття злив своє відречення учень Господа. Господь, милосердний до тих, що каються, простив апостолові Петру його трикратне відречення і після свого воскресіння явився йому першому з усіх учнів (Лук. XXIV, 34).

Пізніше Ісус явився учням над морем Тиверіядським і при трапезі запитав Симона-Петра тричі: «Симоне, сину Йонин, чи ти любиш мене?»

Цим самим Ісус нагадав апостолові про його відречення і показав, що він йому простив.

По вознесінню Ісуса Христа апостол Петро запропонував на зборах учнів обрати дванадцятого апостола, замість зрадника Іуди. Ним був обраний Матвій (Діян. І, 23—26).

Після зішестя Святого Духа на Апостолів Петро звернувся з палкою промовою до народу, якою викликав любов до Господа Бога ще близько трьох тисяч чоловік.

Господь Бог дав апостолам велику силу. Апостол Петро оздоровляє кривого. Проповідує в храмах про Ісуса Христа, його життя і смерть, закликає до каяття. Сила слова апостола Петра була така велика, що після його промов багато людей ставали християнами.

Після однієї з промов у Єрусалимі, де Петро й Іван навчали народ та заповідали в Ісусі воскресіння з мертвих, їх посадили до в'язниці. Не знайшовши за ними ніякої вини і побачивши, що народ не розходиться, відпустили їх, заборонивши їм навчати і згадувати ім'я Ісуса.

І відповіли їм Петро та Іван: «Розсудіть, чи це справедливо було б перед Богом, щоб слухатись вас більше як Бога? Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!» (Діян. IV, 19—20).

У той час віруючі жили в любові й злагоді. Багаті продавали свої маєтки і гроші приносили апостолам для поповнення спільної каси на користь бідних братів. Одного разу сталося так, що Ананій і його дружина Сапфіра, продавши своє майно, приховали частину одержаної ними суми; апостол Петро силою Святого Духа дізнався про їхній обман, і вони були покарані. Апостол Петро зцілював хворих, калік, вигонив нечистих духів.

Первосвященики, сповнені заздрощів, що люди слухали апостолів і вірили в Христа, кинули апостолів до в'язниці. Ангел Господній уночі вивів їх на волю.

Пізніше апостоли Петро й Іван проповідували Боже Слово в Самарії, а вернувшись звідти до Єрусалима, Петро вирушив у Лідду, де зцілив чоловіка на ймення Еней; далі попрямував до Йоппії, де воскресив мертву жінку на ймення Тавіта. В Кесарії апостол Петро навернув до християнської віри сотника Корнилія, його сім'ю та інших язичників. То були перші язичники, котрі повірили у Христа.

З Кесарії апостол Петро повернувся в Єрусалим, де царював Ірод Агрипа І, онук Ірода І Великого. Мечем він стяв Якова, брата Іванового. А побачивши, що подобалось це іудеям, він задумав схопити й Петра. Були ж дні Опріскоків. Він схопив Петра і посадив до в'язниці і закував двома ланцюгами. Петро спав, коли до нього з'явився Ангел Божий, розбудивши його, промовив: «Мерщій вставай!» І ланцюги йому з рук поспадали. Ангел