Читати книгу - "Українські традиції"

Досягнувши благословенної старості, вона померла на руках свого сина на 80 році життя в кінці 326 року по Р. X. Тіло її поховане в Константинополі. На її честь невелике місто Дрепану, місце її народження, було перейменовано на Єленополь.

У IX ст. Мефодій – патріарх Константинопольський і Візантій написали хвалебні пісні на честь Константина і Єлени, які співаються Православною Церквою і нині в день їх пам'яті.

Тропар свята: Образ хреста Твого на небі побачивши і, як Павло, не від людей знання одержавши, між царями апостол Твій, Господи, царське місто в руки Твої віддав. За молитви його спасай і нас, єдиний Чоловіколюбче.

Іоан Хреститель народився неподалік Єрусалима в містечку Ютта. Батько його Захарій був іудейським священиком, а мати Єлисавета – дочка рідної сестри св. Ганни, матері Пресвятої Богородиці. І обоє вони були праведні Перед Богом, бездоганно виконуючи заповіді й постанови Господні. А дітей не мали вони, бо Єлисавета неплідна була, та й віку обоє похилого.

І ось одного разу, як у порядку своєї черги Захарія служив перед Богом, за звичаєм священства, жеребком йому випало до Господнього храму ввійти й покадити. Під час же кадіння вся безліч народу молилась знадвору. І явився йому Ангел Господній, ставши праворуч кадильного жертовника. І стривожився Захарій, побачивши, і острах на нього напав. А Ангел до нього промовив: «Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружина твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому ймення Іоан. І він буде на радість, на втіху тобі, і з його народженням багато хто втішиться. Бо він буде великий у Господа, «ні вина, ні п'яного напою не питиме», і наповниться Духом Святим ще з утроби своєї матері. І багато синів Ізраїля він наверне до їхнього Господа Бога. І він сам буде перед Ним йти в дусі й силі Іллі, «щоб серця батьків привернулись до дітей, і неслухняних – до мудрості праведних, щоб готових людей спорядили для Господа». І промовив Захарій до Ангела: «І з чого пізнаю я це? Я ж старий, та й дружина моя вже похилого віку». А Ангел прорік йому у відповідь: «Я Гавриїл, що стою перед Богом; мене послано, щоб говорити з тобою і звістити тобі про цю Добру Новину. І замовкнеш ось ти, і говорити не зможеш аж до дня, коли станеться це, за те, що ти віри не йняв був словам моїм, які збудуться часу свого!» А люди чекали Захарія та й дивувались, чого забарився він у храмі. Коли ж вийшов, не міг говорити до них, і вони зрозуміли, що видіння він бачив у храмі. А він тільки їм знаки подавав – і залишився німий…

І як дні його служби скінчились, він повернувся до дому свого. А після тих днів зачала його дружина Єлисавета і таїлась п'ять місяців, кажучи: «Так для мене Господь учинив за тих днів, коли зглянувся Він, щоб зняти наругу мою між людьми!» (Лук. І, 6—25).

Якось Діва Марія відвідала Єлисавету. Коли ж Єлисавета зачула Маріїн привіт, заворушилась дитина в утробі її. І настав час родити Єлисаветі, і сина вона породила. І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, – та й утішилися разом із нею. І сталось восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли його назвати йменням батька його – Захарій. І озвалась мати його та й сказала: «Таж у родині твоїй нема жодного, який названий був тим ім'ям!» І кивали до батька його, як хотів би назвати його? Попросивши ж табличку, написав він слова: «Іоан імення йому». І всі дивувались. І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога! І страх огорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслась чутка про це все… А всі, що почули, розважили в серці своїм та казали: «Ким то буде дитина оця?..» І Господня рука була з нею (Лук. І, 57—66).

А дитя росло й мужніло духом. Скоро після народження Іоана іудейський цар Ірод наказав убити всіх малих дітей у Віфлеємі і його околицях, і Єлисавета, рятуючи сина свого, пішла в пустелю, де зростав майбутній Хреститель Господа, постом, молитвою готуючись до великого свого служіння. Він мав одежу з верблюжої шерсті, а поживою його була сарана і дикий мед. Коли Іоану виповнилось ЗО років, то за велінням Божим він прийшов в Іордан своєю проповіддю приготувати людей до приходу Спасителя – Ісуса Христа. І після хрещення Ісуса Христа святий Іоан продовжував проповідувати народові смирення й покаяння, закликаючи тих, що каялись, повернутись до любові і правди.

Цар Ірод, син старшого Ірода, що знищував дітей, взяв собі за жінку дружину свого брата Пилипа. За законами Мойсея, він не мав права брати в дружини братову після смерті брата, бо в неї була дитина. Мав право женитися на братовій-вдові, яка не мала дітей. Такого беззаконня не стерпів св. Іоан. Він говорив до Ірода, що йому не годиться мати за дружину жінку свого брата. Ірод схопив Іоана, закував у ланцюги й кинув у в'язницю. А Іродіада лютилася на нього і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла. Бо Ірод