Читати книгу - "10 успішних компаній. Нова якість підприємництва в Україні, Олег Криштопа"

Хоча повністю лягати під бажання більшості «Woodwerk» не збирається. Хочуть зберегти свою стилістику.

— Ми ніколи не шукаємо легких шляхів. Можливо, це більшою мірою мене стосується. Хочеться робити те, що подобається, певну стилістику і певну культуру. Хтось її сприймає, хтось не сприймає. Ми робимо отак, вам може це подобатись, може не подобатись. Якщо не подобається, є інші виробники, які роблять інше.

Щоб візуалізувати естетику, в якій працює «Woodwerk», шоурум зробили схожим на справжню домівку. Тут багато місця та світла. Частина стін з голої цегли. На столах стоїть красивий посуд дружніх брендів та кухонні дошки власного виробництва. Коли потрапляєш всередину, розумієш, чому «Woodwerk» подобається голландський та скандинавський стилі. А ще одразу хочеться облаштувати своє житло в такому ж стилі і забрати додому всі меблі з магазину.

ФАКТОР «ІКЕА»

«IKEA», можливо, повноцінно з’явиться на українському ринку у 2019 році, проте «Woodwerk» думає про наслідки цього вже сьогодні. Адже меблі цього масового виробника достатньо стильні, надійні та, головне, дешевші.

— Усі туди підуть, я в цьому впевнений. Нам треба буде шукати якусь свою нішу на цьому ринку. І ми розуміємо, що це ніяк не дешеві меблі. Ми не в змозі робити дешеві меблі з дерева, в принципі неможливо робити якісно і дешево, і щоб на довгі роки — це досить складно. Тому я думаю, що «IKEA» з часом просто забере на себе відсотків 60-70 українського меблевого мас-маркету, і всім виробникам буде дуже несолодко. І нам зокрема.

КЛІЄНТ

Збірний образ клієнта «Woodwerk» — це молоді люди (інколи з дітьми, інколи — без), які в процесі облаштування своєї оселі. Основна аудиторія віком від двадцяти п’яти до сорока років. Ядро — тридцять-тридцять п’ять. Сучасні, з непоганим заробітком, багато подорожують, побачили кращі європейські зразки і на них орієнтуються. Прихильники середнього цінового сегменту. У них є любов до натуральних матеріалів. І вони хочуть бачити свою оселю сучасною й естетичною.

— Чесно кажучи, приємно з такою аудиторією працювати. Хоча я розумію, що в нас в Україні таких людей — тонкий прошарок. Які хочуть цей дизайн. Ми розуміємо, що ця аудиторія не така вже широка, але нічого з собою не можемо зробити.

ЗНОВУ ЦІНА

«Woodwerk» — компанія з невеликим прибутком. У рік реалізують близько 2 тисяч товару. Маржа при роздрібній торгівлі — тридцять відсотків. Гуртом, звичайно, менше. При цьому деякі покупці обурюються — мовляв, дорого.

— Зразу мені смєти розказують. Я їм кажу: будь ласка, ідіть робіть. Ідіть і зробіть, тому що начебто так. Прямі витрати мізерні, але коли все рахуєш в комплексі, то виходить дуже багато.

Витрати — це утримання виробництва, зарплата, відходи. Є ще загальновиробничі витрати, і вони серйозні: це електроенергія, газ і опалення. Що потужніше виробництво, то ці загальновиробничі витрати менші — якщо їх переводити на одиницю продукту. Кілька мільйонів доларів інвестицій — і все одразу стає дешевшим, відсотків на сорок.

Але інвестицій нема, а купувати дороге обладнання без розширення немає сенсу. Замкнуте коло.

— Технологічно ми країна третього світу. Нас просто затиснули дешевим імпортом з різних боків. З Китаю, Малайзії, Індонезії. Ми це дуже чітко відчули, коли спілкувалися з представниками європейських компаній, які купують меблі і яких цікавить український ринок. Зараз Україну вони ретельно розглядають і виробництва розглядають. Але ціна для них зависока, з ким ми не працювали, всі кажуть: хлопці, ви — дорогі.

ЕКСПОРТ

Попри це «Woodwerk» — компанія-експортер. За кордон ідуть… ті ж більярдні столи. Наразі їхнє виробництво — це близько 20% бізнесу. Їх замовляють Нідерланди. Щоправда, це вже не старий більярдний стіл, а абсолютно нова модель, спеціально розроблена для такого замовлення. На це, щоправда, пішло багато часу — півтора року. Нові столи — не для клубів, а для домашнього вжитку. Їхня особливість — кришка, яка перетворює більярдний стіл на звичайний. Через цю деталь виникло найбільше проблем.

— Це популярна штука в Європі. Але на допрацювання пішло півтора року. Навіть весь минулий рік ми з кожною поставкою робили якісь зміни в конструкції. І тепер модель уже повністю опрацьована. Спочатку робили цю кришку повністю дерев’яною. Потім вирішили робити з МДФ, тому що з деревом були проблеми: воно гнулося. Немає ребер жорсткості, плюс європейський клімат дуже відрізняється від нашого. В нас сухо, особливо взимку в приміщеннях, і дерево поводиться одним чином. Туди приїжджає і поводить себе іншим чином. У нас було кілька таких клієнтів, особливо в Англії, у яких стіл постояв кілька тижнів, а потім вони не змогли цю кришку поставити в нього, тому що дерево набрало вологи і розширилось.

Довелося повністю міняти партію. Замінили двадцять шість комплектів. Ще втратили на доставці — за власні кошти. Голландські посередники теж постраждали. Але в Європі подібні проблеми вирішуються дуже тихо і спокійно. На взаємній повазі.