Читати книгу - "Повернути себе. Том 2, Олександр Шаравар"

              Сержант був упевнений, що дітям видавати бойові комбінезони не можна. Попри дозвіл, підписаний самим Родріелем, той намагався підсунути звичайний цивільний. Під кінець Фіск вже хотів прикласти чоловіка ментальним ударом і просто забрати все, що йому належить. На щастя, він зміг стриматися, але за допомогою до Каарли все ж таки довелося звернутися.

           Цей комбінезон був хороший тим, що міг використовуватися як скафандр для короткочасного перебування у відкритому космосі. Малий генератор енергетичного поля створював енергетичний купол навколо голови.

            Крім цього, у комбінезон було вбудовано сімнадцять маневрових мікродвигунів, які в теорії могли допомогти маневрувати у відкритому космосі. Та й загалом комбінезон мав непоганий захист, він міг витримати до десяти тисяч градусів протягом п'яти секунд без шкоди для власника. Крім цього, у нього була вбудована система розумного екзоскелета. Під час аварії він міг перерозподіляти тиск так, щоб зменшити пошкодження пілота.

        Взагалі, такі комбінезони почали входити у вжиток лише три роки тому, і, за словами Каарли, вони ще не були повністю впроваджені в усі підрозділи флоту.

        Все ж таки вартість у сорок тисяч кредитів за вартістю комбінезону попереднього покоління в п'ять тисяч була зависока, навіть для такої величезної держави, як королівство Мінмітар.

               —   Ну що? Як почуваєшся? Очі, як я бачу, вже майже прийшли в норму, - запитала Каарла. Вона, виявляється, чекала на хлопця в залі з капсулами весь цей час.

               —   Вже краще. - Промовив Фіск, - Чому в тебе немає таких наслідків?

               —  У мене протиперевантажувальний імплант стоїть, та й не роблю я такі божевільні маневри, при яких інерційні компенсатори не справляються. - сказала Каарла. - І вистачить балакати.

               Залишивши навчальний комплекс, обидва пілоти вирушили до ліфта. Благо, що комплекс перебував у головному корпусі в'язниці, і їм було достатньо піднятися на ліфті. Ось тільки ліфт зупинився на останньому поверсі і вище не став підійматися, хоча на екрані зображалось, що він може піднятися і на сам дах. Скільки вони не намагалися змусити його піднятися вище, на табло ліфта вискакувало повідомлення, що заборонено доступ.

             Це було трохи дивно, тому що всього за п'ять метрів вище і за сорок праворуч від себе Фіск відчував Маарі, яка знаходилася там із ще п'ятьма людьми та однією аграфкою.  Перші кілька хвилин Фіск навіть подумав, що там відбувається щось погане, але хвилювання від Маарі він не відчув, лише передчуття, та й людей він упізнав, це були його товариші по команді Декса.

            —  Думаю, далі нам доведеться скористатися сходами, - сказала Каарла. Тільки зараз Фіск зрозумів, що вона ледве стримувалася, щоб не почати посміхатися.

            —  Каарло, сподіваюся, що є нормальні пояснення, - сказав Фіск, - Я не дуже люблю сюрпризи.

            —  Фіск, все нормально, - сказала дівчина, відчувши, що Фіск напружився.

            Варто їм відкрити двері на дах, як відразу ж хлопець почув гудіння з трубок. А наступного моменту до нього на шию кинулася Маарі. Хлопець насилу встиг підхопити її, щоб не впасти з ніг. Йому навіть довелося трохи допомагати телекінезом.

           Маарі ж у цей момент знайшла губи свого хлопця і накрила їх довгим поцілунком. За спиною дівчини Фіск почув, як засвистіли і заулюлюкали решта людей на даху. Лише аграфка стояла трохи осторонь, але й у неї на вустах була легка посмішка.

           —  З днем ​​народження, коханий, - відірвалася від губ хлопця Маарі. У цей момент та інші почали скандувати вітання. Фіск від цього всього навіть розгубився, адже він взагалі забув про свій день народження. Та й коли жив у притулку, то Тільда ​​просто вручала кількасот кредитів і купувала торти для всіх. Останні два роки його ще вітала Маарі, але такого не було ніколи.

           —  Я забув, - посміхнувся щасливо Фіск.

          — Я так і знала, - сказала Маарі. - Арніель допомогла зі смачною їжею, у неї доступ до синтезатора без обмежень, - прошепотіла дівчина хлопцю на вушко, коли той її поставив на поверхню даху, але не відпускав, продовжуючи тримати її за округлу попку. - Ван приніс планетарки, Джуві звідкись дістала свіжих парнеків.

         — Спасибі, — сказав Фіск, коли нарешті підійшов до всіх, хто зібрався на даху поряд з великим пледом, на якому було багато різних смаколиків. — Я ніколи в цьому житті не відзначав свій день народження настільки масштабно.

          —  Та нема за що, малий, - посміхнувся Ван, - Ми раді привітати тебе, тримай, це подарунок від нас з хлопцями. - промовив десантник і вручив коробку Фіску. . Варто йому побачити вміст, він просто завмер і невірячи витріщився спочатку на вміст, а потім ще невіряче  підняв погляд на хлопців. - Так, це те, про що ти подумав.

          —  Це ж ручний штуін-тактик "Планер 7 МУ". Він коштує більше сотні китів, - сказав Фіск.

          —  Заслужив, хлопець, - сказав Ван, - Ти нас усіх уже рятував. Так що заслужив. Та й не коштував він нам стільки. - Тут трохи зніяковів Ван.

          —  Ха, ми просто свою частину в трофеях із Тритауна обміняли на нього, - здав усіх Шарм.

           —  Дякую, - щиро подякував усім Фіск.

            —  Я б теж хотіла зробити тобі подарунок, - сказала раптово аграфка, після чого махнула рукою, і через секунду до неї підлетів дрон з вантажем. Це було щось плоске та прямокутне, близько метра по діагоналі. Здогадатися, що це було нескладно.

             —  Спасибі, - сказав Фіск варто йому зірвати упаковку, як він побачив на картині себе з Маарі, що цілуються перед оглядовим ілюмінатором на орбіті якоїсь планети. У пориві подяки Фіск поцілував навіть аграфку в щічку. Та не встигла злякатися ривка хлопця. Лише коли він відсторонився, поклала руку на свою щоку і про щось задумалася. Мужики ж почали підколювати Фіска, що він справжній бабій, раз однієї красуні мало.