Читати книгу - "Анатом, Федеріко Андахазі"

Після того як свідкові вказали на анатома, він заявив, що чоловік, якого він зустрів, — Матео Ренальдо Колон.

Третє свідчення.

Заява селянки, яка повідомила, що анатом її зачарував

Я, Даріо Ренні, нотаріус Падуанського університету, починаю виголошувати свідчення жінки на ймення А., сімнадцяти років, дружини В.

Свідок мешкає разом з чоловіком на хуторі, по сусідству з головною садибою. Усе вищезазначене засвідчує управитель садибою С.

Свідок під присягою заявляє, що знає Матео Ренальдо Колона, у подробицях описавши його зовнішність. Вона розповіла, що бувала у його кімнаті в Університеті, котру також детально описала.

На питання щодо того, як вона познайомилася з анатомом, свідок відповідає, що вперше побачила його разом з ченцем, братом D., неподалік садиби, за парканом, який відмежовує панські землі від податних земель. Свідок показує, що після тривалої прогулянки біля майстерень, кухні, пекарні, комори та хліва чернець та анатом розійшлися.

Перший пішов до головної садиби й зник з очей. Другий, підійшовши до пекарні, де свідок випікала хліб, й назвавшись на ім’я, спитав, де її господар. Свідок заявляє, що на прохання анатома пішла шукати чоловіка, який відбував десятину в абатстві. Свідок заявляє, що анатом довгий час розмовляв з її чоловіком. За їхнім виглядом вона здогадалася, позаяк слів розчути не мала змоги, що йшлося про неї. Свідок заявляє, що чоловік пішов кликати управителя й що потому вони розмовляли наодинці. Свідок заявляє, що бачила, як анатом дав грошей управителю, а той дозволив свідку покинути хутір у супроводі й під заступництвом анатома Матео Ренальдо Колона.

Свідок запевняє, що під покровом ночі він потай провів її до підвалу Університету й серед мерців наказав їй роздягтися й лягти на холодний мармуровий стіл. Свідок заявляє, що він, наказавши їй розтулити ноги, впустив їй у статеві органи демона. Свідок заявляє, що у розпал насолоди та екстазу, яким вона не могла опиратися, бо демон, що вселився в неї, завдавав їй незбагненної насолоди, якої вона раніше не пізнавала, анатом наказав пекельній істоті закохати у себе душу свідка й змусити її тіло палати, як ватра під великим чавуном. Свідок заявляє, що закохалася у несамовитого демона та його господаря, котрий, ожививши, скеровував його пальцем. Свідок заявляє, що відтоді вона не зазнавала задоволення від члена свого чоловіка, позаяк її тіло лишилось у полоні несамовитого демона.

ЗВИНУВАЧЕННЯ

ОБВИНУВАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Звинувачення, яке висунув Алессандро де Леньяно

проти Матео Колона перед комісією

докторів богослів’я

Ми з вами стали свідками повернення диявола на землю. Докази того помітні повсюдно. Куди не кинь оком, всюди його мерзенні діяння. Справджується пророцтво Святого Іоанна, котрий бачив у видінні янгола, що скував демона в кайдани й вирік йому тисячолітнє ув’язнення у безодні. Сьогодні, тисячу років по тому, диявол повернувся на землю. Він поміж нас. Роззирніться! Роззирніться навсібіч! Сьогодні викопують з землі античних богів. Невже замість Діви Марії запанує Венера? Невже ми почнемо поклонятися Вакху, віддавши землі Іоанна Хрестителя? Варто лишень глянути на церкви: повсюдно бачимо язичницьких богів! І тепер я питаю вас: що сподіватися від людей, коли Божий храм обернули на лігво диявола? Прислухайтесь, про що розмовляють на майданах та ринках, а тоді поясніть мені, чим різняться від балачок простолюдинів твори сучасних «письменників», які нехтують латиною та грецькою. Глум, легковажність, грубощі, блазнювання й різноманітні сороміцькі речі, — ось що сьогодні зветься літературою. Пильнуйте! Диявол поміж нас! Настала година: син постане проти батька, учень — проти вчителя. Ви лишень погляньте на зграю мерзенних анатомів з Університету, в якому мені довірено бути деканом: дійшло до того, що вони відмовляються дослухатися до повчань старших. Нас не слухають з належною шаною і навіть безсоромно з нас глузують. Як легковажно й байдуже вони ведуть мову про Бога, наче йдеться про вирощування овочів! Сьогодні люди називаються атеїстами так само легко, як виказують власні гастрономічні смаки. Я кажу вам: стережіться! Диявол звільнивсь із полону й тепер поміж нас.

Сьогодні диявол зодягнений у тогу науки. Сьогодні неправдиві пророки називаються художниками та вченими. Невже ми будемо спокійно чекати на день, коли новітні художники, скульптори й анатоми створять з шляхетного мармуру не Господа нашого Ісуса Хреста, а Люцифера?

Ми, християни, сьогодні маємо відмежувати Істину від фарсу.

Матео Колон завинив у клятвовідступництві, бо зламав присягу, яку давав. Нагадаю вам обітниці, які він заприсягнувся дотримувати того дня, коли йому було присвоєно звання лікаря.

«Присягаю Богом, якого беру за свідка, у міру сил та розуміння йти по п’ятах пращурів моїх, шанобливо вивчати лікарське мистецтво, присвячуючи йому свій час і дбаючи про його потреби; вважати його служителів за братів і, при потребі, навчати їх цьому мистецтву без усілякої платні та укладання контракту; давати приписи, усні настанови та інші уроки власним дітям, дітям мого вчителя й тим учням, котрі підписалися під зобов’язанням й присягнули виконувати лікарський закон, і нікому більше. Присягаюсь користуватися дієтою для допомоги хворому відповідно до моїх можливостей та розуміння; присягаюсь не чинити хворому шкоди та кривди. Не давати нікому, навіть коли попросить, смертельних ліків і не навіювати нікому таких думок. Жити та послуговуватися своєю справою у чистоті й святості. Хай у який дім увійду, допомагати хворому, не завдаючи смертельної шкоди й не вводячи в спокусу, надто втримуватися від статевих зносин з хворими — чоловіками чи жінками, рабами чи вільними. Те, що я побачу або почую під час лікування чи у будь-який інший час про життя хворого, про що не мусить знати решта, зобов’язуюсь зберегти у таємниці. Отже, якщо я не зламаю цієї присяги й дотримаю її, то прославлюся між людей, а як зламаю та не дотримаю — навпаки». Я звинувачую Матео Колона у тому, що він зламав присягу, адже не дотримав жодної обіцянки, збезчестивши й очорнивши фах, який обрав.

Я звинувачую його у сатанізмі та чаклунстві. Не вдаватимусь у подробиці, докази того неспростовні: ви почули показання свідків, читали нотатки лиходія і бачили його малюнки, зроблені власноруч. Але найбільший доказ — власна заява злочинця. Відкриття, яке він приписує собі, — це не більш як диявольська омана. Як ще назвати цей Amor Veneris? Звинувачуваний ніби знайшов орган, який керує волею, коханням та насолодою жінок, наче душевну волю та тілесне задоволення можливо ототожнювати! Як же назвати того, хто замірився піднести диявола на Божественну висоту? Лише диявольським посібником.

Що таке той Amor Veneris з виключно анатомічного боку? Слова, порожні