Читати книгу - "Мауглі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
— Ахі! Аоо! — зітхнули олені, думаючи про страхіття.
— І лише тоді, коли, як і зараз, один Великий Страх охоплює усіх нас, ми забуваємо наші дрібні страхи і сходимося разом, як сьогодні.
— І лише одну ніч Людина боїться тигра? — спитав Мауглі.
— Лише одну ніч, — відповів Хаті.
— Але я… але ми… але всі Джунглі знають, що Шер-Хан убиває людей двічі і тричі на місяць.
— То правда. Але він нападає ззаду і, охоплений страхом, одвертає від неї голову. Якщо Людина гляне на тигра, він утече. Проте з настанням його ночі він сміливо йде в село, блукає між хатами, заглядає в двері, і люди падають ниць, і він вибирає свою жертву, вбиває одну Людину.
— О, — сказав Мауглі сам до себе, дивлячись на воду, — тепер я розумію, навіщо Шер-Хан звелів мені глянути на нього. Та з цього нічого не вийшло, бо він не витримав мого погляду, а… а я, звісно, не впав йому в ноги. Але ж я не Людина, якщо належу до Вільного Племені.
— Ум-м, — муркнула Багіра. — А тигр знає свою ніч?
— Не знає, поки Шакал Місяця засвітиться у нічному тумані. Іноді ця ніч тигра припадає тоді, коли йдуть дощі, іноді в посушливе літо. Коли б не Перший із Тигрів, нічого б не сталося, і ніхто б із нас не знав Страху.
Олені жалібно зафоркали, а Багірині губи скривила недобра посмішка.
— А люди знають цю… казку? — спитала вона.
— Ніхто не знає, крім тигра і нас, слонів, дітей Тха. Тепер ви, хто стоїть біля води, чули мою розповідь, я скінчив.
Хаті опустив хобот у воду на знак того, що не хоче більше говорити.
— Але… але… але, — почав Мауглі, обернувшись до Балу, — чому ж Перший із Тигрів перестав їсти траву, листя і дерева? Адже він лише убив оленя, він не їв його. Що змусило Першого із Тигрів їсти паруюче м'ясо?
— Дерева й ліани затаврували його, Братику, зробили з нього ту смугасту істоту, яку ми бачимо зараз. І він не хотів більше їсти їхні плоди. З того дня він став зганяти свою злість на оленях та інших травоїдних, — сказав Балу.
— Так і ти знаєш цю легенду. Балу? Чому ж я не чув її від тебе?
— Тому, що Джунглі багаті такими переказами. Якщо я почну їх розповідати, цьому й кінця не буде. Пусти моє вухо, Братику.
ЗАКОНИ ДЖУНГЛІВ
Щоб дати вам хоч деяке уявлення про Закони Джунглів, я поклав на вірші (Балу любив повторювати їх речитативом) деякі Закони, що стосуються вовків. Звичайно, в Джунглях існують сотні і навіть тисячі інших Законів, але цілком достатньо й наведених тут, щоб скласти певне уявлення про основні правила поведінки в Джунглях.
Джунглів Закони одвічні й нетлінні,
Як суша й небесна твердь.
Благо вовкові, який їх пильнує,
Доля ослушника — Смерть!
Так, як ліана по стовбуру в'ється,
В Джунглях Закон пробігає,
Зграї могутність — в одному вовкові,
Сила вовкова — в Зграї.
Пий досхочу, але пий тільки в міру;
Тіло щоденно купай.
Ніч — для ловитви, день — для спочинку,
Завжди про це пам'ятай.
Шакал підбирає недоїдки тигра;
Тобі ж, вовченя, треба знати:
Як виростуть вуса, ти — Вільний Ловець,
І харч мусиш сам добувати.
Мирися із Сильними Джунглів —
Пантера то, тигр чи ведмідь —
І не турбуй ні Мовчальника Хаті,
Ні вепра, що смирно лежить.
Як зіткнуться раптом дві Зграї
У Джунглях на стежці вузькій,
Поки Вожак з Вожаком розмовляють,
Ти збоку тихенько постій.
Щоб розбрат не зменшував Зграї,
Ти завжди й таке пам'ятай:
Шукаючи місце для бійки з вовком,
Сторонніх очей уникай.
Знай: лігво вовкове — твердиня;
Нема туди входу нікому:
Ні тим, хто. на Раді керує,
Ні
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мауглі», після закриття браузера.