Читати книгу - "Кодекс України про адміністративні правопорушення : Науково-практичний коментар"

справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків під час походу за межами України; митні органи - в справах про контрабанду; начальники виправно- трудових установ, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв і виховно-трудових профілакторіїв - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ; органи державного пожежного нагляду - у справах про пожежі і порушення протипожежних правил; органи прикордонної служби - у справах про порушення державного кордону; капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у злісному ухиленні свідка, потерпілого, експерта, перекладача від явки до органів досудового слідства або дізнання. Злісність в ухиленні від явки, яка є обов’язковою ознакою даного складу, проявляється у навмисному усуненні, неодноразовій відмові від участі у слідчих діях. Факт злісного ухилення повинен підтверджуватись документами, які доказують офіційні виклики осіб, які перераховані у диспозиції цієї статті. Як докази відсутності злісності в ухиленні від явки можуть бути надані різні юридичні документи - лікарняні листи, документи щодо відрядження та ін.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб’єкти правопорушення - особи, які викликані до органів досудового слідства або дізнання як свідки, потерпілих, експертів або перекладачів.

Стаття 185-5. Перешкодження явці до суду народного засідателя

Перешкодження посадовою особою під будь-яким приводом явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов’язків -

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[Кодекс доповнено статтею 185-5 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 9166-ХІ від 04.05.90 p.]

[У статтю 185-5 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судочинства. Зазначені відносини регулюються Законом України «Про судоустрій України» від 07.02.2002 р. № 3018-ІІІ та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про судоустрій України» народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов’язком.

Об’єктивна сторона правопорушення, передбаченого коментованою статтею, полягає у створенні посадовою особою під будь-яким приводом перешкод у явці до суду народного засідателя для виконання покладених на нього обов’язків. Це може бути зміна графіка роботи на виробництві, направлення у відрядження, залучення до виконання інших громадських доручень та ін.

Суб’єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб’єктами правопорушення є посадові особи підприємств, організацій та установ усіх форм власності.

Стаття 185-6. Невжиття заходів щодо окремої ухвали суду чи окремої постанови судді, подання органу дізнання, слідчого або протесту, припису чи подання прокурора

Залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжиття заходів до усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину першу статті 185-6 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

Залишення посадовою особою без розгляду подання органу дізнання чи слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, або протесту, припису чи подання прокурора, а так само несвоєчасна відповідь на подання, протест чи припис -

тягне за собою накладення штрафу від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

[У частину другу статті 185-6 внесено зміни згідно із Законом України № 55/97-ВР від 07.02.97 p.]

[Кодекс доповнено статтею 185-6 згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 9166-ХІ від 04.05.90 p.]

[У статтю 185-6 внесено зміни згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 647-XII від 18.01.91 p.; Законами України№ 2857-ХІІ від 15.12.92 p., № 358/95-ВР від 05.10.95 p.]

Об’єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері судочинства, діяльності органів досудового слідства та прокурорського нагляду.

Об’єктивна сторона правопорушень, передбачених ч. 1 коментованої статті, полягає у залишенні посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду чи окремої постанови судді або невжитті заходів щодо усунення зазначених в них порушень закону, а так само несвоєчасної відповіді на окрему ухвалу суду чи окрему постанову судді. Відповідно до ст. 233 Кримінально-процесуального кодексу України суд за наявності на те підстав виносить окрему ухвалу (постанову), якою звертає увагу державних органів, громадських організацій або посадових осіб на встановлені у справі факти порушення закону, причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і вимагають вжиття відповідних заходів. Окрему ухвалу (постанову) може бути також винесено при виявленні судом порушень прав громадян та інших порушень закону, допущених при провадженні дізнання, досудового слідства або при розгляді справи нижчестоящим судом. Суд може окремою ухвалою (постановою) довести до відома відповідного підприємства, установи ‘або організації виявлення громадянином високої свідомості, мужність при виконанні громадського обов’язку, які сприяли припиненню чи розкриттю злочину. Окрема ухвала (постанова) суду також виноситься, коли у засудженого до позбавлення волі є неповнолітні діти, які залишилися без нагляду і потребують влаштування або встановлення над ними опіки чи піклування. Суд