Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

дар у Господній храм, гроші за тих, що мають понад 20 років, гроші за викуп душ і всі гроші, що хтось добровільно приносить у Господній храм, 6 нехай священики беруть до себе, кожен від свого знайомого, і нехай ним лагодять, що в храмі попсувалося, скрізь, де тільки буде щось попсоване” 7 Та до двадцять третього року царя Йоаса священики ще нічого не полагодили у храмі. 8 Тоді цар Йоас покликав священика Єгояду з іншими священиками й сказав їм: “Чому ви нічого не полагодили в храмі? Віднині не беріть уже грошей до себе від ваших знайомих, а віддавайте на направу того, що попсувалось у храмі.” 9 І пристали священики на те, щоб не брати більше грошей від народу й щоб не клопотатися більш направою того, що в храмі попсувалось. 10 І взяв священик Єгояда скриньку, пробив дірку в накривці й поставив її коло входу, праворуч, де входили в Господній храм; священики ж, які стояли на сторожі при порозі, вкидали туди всі гроші. що їх приношувано в Господній храм. 11 А як бачили, що в скриньці було багато грошей, приходили царський писар та первосвященик і висипали й лічили гроші, знайдені в Господнім храмі. 12 Потім передавали повірені гроші в руки наглядачам над роботою коло Господнього храму, а ті давали їх теслям та будівничим, що працювали коло Господнього храму, 13 мулярам, каменярам, як і на закуп дерева та тесаного каменя, щоб полагодити ушкодження у Господнім храмі, одне слово - на всі видатки для направи храму. 14 Однак, за гроші, що їх приношувано у Господній храм, не роблено ані срібних кубків, ні ножів, ні чаш, ні бризкальниць для обризкування, ні сурем, ані будь-якого золотого чи срібного посуду; 15 їх давали робітникам, щоб вони направляли за них Господній храм. 16 Від людей же, яким видавали гроші на плату для робочих, не вимагали рахунків, бо ті поводилися чесно. 17 Гроші ж на жертву за переступ і гроші на жертву за гріх не вношувано у Господній храм; вони належали священикам. 18 Тоді виступив Хазаел, арамійський цар, на війну проти Гата й здобув його; потім намірився йти на Єрусалим, 19 але Йоас, юдейський цар, узяв усі святі дари, що посвя тили їх предки - Йосафат, Йорам та Ахазія, юдейські царі, і свої власні дари, та все золото, що було в скарбницях Господнього храму й у царському палаці, та й послав усе Хазаелові, арамійському цареві, і цей відступив від Єрусалиму. 20 Решта дій Йоаса, усе, що він чинив, записане в літописній книзі юдейських царів. 21 Встали слуги його й вчинили змову та й убили Йоаса в домі Мілло, бо він зійшов був у Мілло. 22 А вбили його слуги його: Йозавад, син Шімеата, та Єгозавад, син Шомера, й він умер, і поховано його коло його батьків у Давидгороді, а на місце його став царем син його Амасія.

13. Йоахаз та Йоас - царі ізраїльські 1-13; смерть Єлисея 14-25

1 На двадцять третьому році Йоаса, сина Ахазії, юдейського царя, став Йоахаз, син Єгу, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 17 років. 2 Він чинив те, що Господеві було не довподоби, й ходив у гріхах Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля у гріх; він від них не відвернувся. 3 І запалав гнів Господній на Ізраїля, і Господь видав його у руки Хазаела, арамійського царя, та Бен-Гадада, сина Хазаела, на весь той час. 4 Йоахаз почав благати Господа, і Господь вислухав його, бо бачив гніт Ізраїля, яким його гнітив арамійський цар. 5 Господь дав ізраїльтянам визволителя, і вони визволилися з арамійської руки, і сини Ізраїля жили в своїх наметах, як і перше. 6 Тільки не відвернулись від гріхів Єровоама, що ввів Ізраїля в гріх; ходили в них, і навіть Ашера стояла в Самарії. 7 Тим і не зоставив Йоахазові більш, як тільки 50 кінних, 10 колісниць і 10 000 чоловік піхоти, бо арамійський цар вигубив їх, розтоптав і стер, як порох під ногами. 8 Решта дій Йоахаза й усе, що він чинив, і його подвиги записані у літописній книзі ізраїльських царів. 9 Йоахаз спочив зо своїми батьками, й поховали його в Самарії. На місце його став царем його син Йоас. 10 На тридцять сьомому році Йоаса, юдейського царя, став Йоас, син Йоахаза, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 16 років. 11 Він чинив те, що Господеві було не довподоби; не відступив від усіх гріхів Єровоама, сина Навата, що ввів Ізраїля в гріх; він ходив у них. 12 решта дій Йоаса й усе, що він чинив та його хоробрість, з якою він воював з Амасією, юдейським царем, записані у літописній книзі ізраїльських царів. 13 Йоас спочив зо своїми батьками, і Єровоам сів на його престолі. Поховано Йоаса в Самарії з ізраїльськими царями. 14 Як захворів був Єлисей на недугу, від якої мав умерти, прийшов до нього Йоас, ізраїльський цар, і, плачучи над ним, сказав: “Батеньку мій, батеньку мій! Ізраїлева колісниця й коні!” 15 Єлисей же йому сказав: “Візьми лука й стріли.” І взяв той лука й стріли. 16 Єлисей сказав до ізраїльського царя: “Поклади руку на лука.” І як той поклав свою руку, Єлисей поклав свої руки на цареву руку 17 й каже: “Відчини вікно на схід.” Як той відчинив, Єлисей повелів: “Стріляй!” І стрілив. І сказав Єлисей: “Стріла перемоги від Господа! Стріла перемоги над Арамом! Ти розіб'єш Арама під Афеком дощенту.” 18 І сказав далі: “Візьми стріли.” Той узяв. І Єлисей сказав до ізраїльського царя: “Бий ними по землі!” Той ударив тричі й зупинивсь. 19 Розсердився Божий чоловік і сказав: “Треба було вдарити п'ять або шість разів, тоді був би розбив Арама дощенту, а тепер поб'єш лиш тричі.” 20 Помер Єлисей і поховали його. Другого року моавські ватаги вчинили наскок на землю. 21 Одного разу якось ховали люди одного чоловіка, та як побачили ватагу, вкинули того чоловіка в гріб Єлисея й утекли. Той торкнувся об кості Єлисея, ожив і знявсь на ноги. 22 Хазаел, арамійський цар, гнітив Ізраїля, поки було віку Йоахазового. 23 Однак Господь змилосердився над ними