Читати книгу - "Бурштиновий Меч 1-6, Ян Фей"

Він глянув на високий скелет. Генеральна гвардія Мадари була відома своєю швидкістю, жорстокістю та різаниною на полі бою. Велетенські сокири в їхніх руках були майже чотири метри завдовжки, а коли вони били з повною силою, то мали понад двадцять тонн сили. Щоразу, коли вони билися на полі бою, людям доводилося платити в десять, а то й сто разів більшу ціну.

,

Згідно з військовими записами Карсука, Некромант використав десятки генеральних гвардійців, щоб розігнати цілий піхотний полк Еруїна. На передньому полі бою ці величезні монстри були схожі на рухомі залізні вежі в хаотичній битві. Страшні легенди про них можна було зустріти повсюдно.

, -

Звичайно, у людей були і ті знамениті елітні війська, які могли зрівнятися з ними один на один.

.

Але Брандо ще не досяг цього рівня.

.

Коли погляд Ката-хрестоносця впав на нього, його серце не могло не забитися швидше. Його кров почала циркулювати швидше, і його життєва сила, здавалося, знову стала очевидною. Висока Нежить на мить зупинилася, і холодна аура раптом огорнула голову Брандо.

.

Вона прозріла наскрізь.

.

Але минуло лише кілька секунд.

!

Брандо відчув, що його чоло стало холодним. Якби він трохи поворухнувся, на нього б напали, але навіть якби він зберігав цей стан, він не зміг би протриматися більше кількох секунд. Він втупився в інтерфейс своїх атрибутів, думаючи, що кілька секунд зовсім не допоможуть. Йому потрібно було більше часу, трохи більше. Він раптом зважився і покотився вбік.

Величезний скелет миттєво зреагував. Він підняв бойову сокиру, і холодне світло, відбите від металевого боку, вдарило в обличчя Брандо, зробивши його блідим. Велетенське чудовисько було схоже на сірого привида. Він в одну мить перемістився більш ніж на десять метрів. Він замахнувся сокирою вбік і створив тріщину в стіні. Холодне вістря сокири було схоже на плуг, що оре цеглу. Бита цегла і деревина, вмуровані в стіну, виступали назовні, утворюючи глибоку траншею, яка рухалася вперед з великою швидкістю.

.

Аукціонний дім знаходився в підземному переході. Стіни з обох сторін були укріплені, але під ненормальною силою Ката-хрестоносця вони були крихкими, як шматок тофу. Він хитнувся вперед, і тиск вітру та тріщина раптом поширилися на Брандо. Але юнак зробив фінт. Він відкотився вбік, і в той же час сильно вдарився ногою об землю і стрибнув у протилежний бік.

Величезній сокирі скелета судилося вдаритися об землю, і з гучним тріском кам'яна підлога тріснула, і уламки каменю розлетілися всюди. Але Брандо стрибнув між ніг величезної нежиті. Кат-хрестоносець випустив рев зі своєї порожнистої шиї. Це був крик душі, і вона хотіла заколоти собі ноги сокирою. Але Брандо ухилявся ліворуч і праворуч, а вже виліз і схопив його за стегнову кістку. Щоразу, коли величезний скелет хотів повернути сокиру, довга рукоятка сокири застрягала в стелі. В одну мить Брандо вже ухилився від трьох атак. Нарешті він прокинувся і простягнув руку, щоб схопити хитру людину.

.

П'ятнадцять секунд.

.

Брандо тримався досить довго.

.

Коли величезний скелет Ката-хрестоносця схопився донизу, Брандо негайно опустив голову, щоб уникнути цього. У той момент, коли його навичка заряду переходила в зарядку, він активував її одночасно. В одну мить Брандо мав майже вдвічі більшу спритність, ніж чудовисько. Він кинувся вперед, як суцільна тінь, і в той же час розрубав стіну перед собою вмінням Заряду.

20 .

Близько 20 унцій потужності бомбардували стіну.

.

Чорний сталевий меч видав крик і зламався дюйм за дюймом. Але стіна також провалилася з гучним тріском, і цегла перехрестилася. Брандо викинув меч і вдарив лівою рукою, і стіна обвалилася. Він стрибнув у стіну, і, як і очікувалося, це був інший бік кімнати. Дух Вітряного Павука вже пішов через каналізацію, щоб чекати його тут.

.

Він був близький до своєї цілі.

.

Але Кат-хрестоносець виявився ще ближчим. Брандо не наважувався бути повільним і, розігнавшись з останньою крихтою, вибіг з кімнати, як метеор. Як тільки він пішов, величезний скелет позаду нього заревів і пробив стіну. Він заверещав і підняв голову, розсунувши руками розбиту стіну, дозволивши пилу впасти і сповзти вниз по шолому. Потім з гучним тріском втиснувся.

, 50 .

Вони вдвох, один попереду, а інший позаду, почали погоню у вузькому просторі. Аукціонному дому дуже не пощастило. Кат-хрестоносець був схожий на людський бульдозер, стіна між деревом і каменем не витримала жодного удару від його сили близько 50 унцій. У міру просування вперед будь-яка стіна розсипалася на порох.

Буквально за мить він пройшов крізь три стіни. Ззовні аукціонного дому обвалилася частина круглої будівлі.

.

Брандо занепокоєно розрахував відстань, залишилося ще дві кімнати. Він недбало вийняв з-за пояса кинджал і відкинув його назад, але Кат-хрестоносець не зупинився, а прямо відбив його. Гостре лезо залишило лише білу подряпину на кістках. Він підняв голову, і перед ним зіткнувся дух Вітряного Павука, але величезний скелет недбало вдарив його в зелений соус.

.

Брандо пройшов через іншу кімнату.

,

Кат-хрестоносець вдруге підняв сокиру, і від цього юнак відчув холодок по спині. Здавалося, що часу не вистачить.

!

Якщо ви хочете знати, що буде далі, будь ласка, увійдіть і прочитайте більше розділів. Підтримайте автора та підтримайте оригінальне прочитання! Перекладач Редактор перекладів Редактор перекладів Переклад

123

Розділ 123

.

Величезний скелет зробив крок вперед і підняв бойову сокиру. Незважаючи на те, що він все ще знаходився за стіною, досвідчений Брендел знав, що він уже знаходиться в межах її атаки, і він не міг не відчувати холоду в серці. Він не міг придумати жодного способу захистити себе, і єдиний шанс, який у нього був, це пожертвувати рукою, щоб врятувати своє життя.

.

Він уже прийняв рішення.

25 26

Але в цей момент з кутка вийшов симпатичний юнак зі сріблястим волоссям і фіолетовими очима з похмурим виразом обличчя. Йому було років 25 чи 26, і він зіткнувся прямо з Брандо. Позаду нього стояли двоє солдатів у темно-синьому лицарському мундирі, срібних нагрудниках, довгих мечах і срібних лусочках на погонах. Це була форма Срібнокрилої кінноти.

Цей юнак був одним з лейтенантів командира Срібнокрилої кавалерії, позашлюбним сином герцога Гринуару, віконта Тірсте. Коли він побачив Брандо, то начебто про щось подумав, але обличчя його швидко стало похмурим. Не сказавши ні слова, він витяг з пояса тонкий меч і вдарив Брандо ножем у ліві груди.

Його швидкість була високою, а меч точним і безжальним.