Читати книгу - "Сонети. Світовий сонет"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
«Я з позовів куватиму динари…» — тобто «зароблятиму гроші за адвокатські послуги».
с. 306. «Святий Марко — найближчий мій сусід». — Хата Прешернів стояла біля церкви святого Марка.
с. 316. Е к з и с т е н ц і а л і с т и — прибічники екзистенціалізму (від лат. слова «existentia» — існування), напряму в сучасній буржуазній філософії, який первинним щодо буття оголошує поняття існування і ототожнює його з суб'єктивними переживаннями людини.
с. 322. С т і к с — за грецькою міфологією, найбільша ріка підземного царства померлих.
Т и т а н и — за грецькою міфологією, божества старшого покоління, діти Урана і Геї (Землі).
У р а н — уособлення неба, одне із найдавніших божеств грецької міфології.
А р т е м і д а (Діана) — в античній міфології богиня мисливства, покровителька звірів.
с. 323. Р е я — за грецькою міфологією, Кроносова дружина, мати Зевса.
Е р е б — за грецькою міфологією, найтемніша частина в підземному царстві померлих Аїді.
Г і б л а — назва кількох стародавніх міст на Сицилії, а також південного схилу гори Етни.
С и р а к у з и — місто на Сицилії.
с. 324. С е к с т і й К в і н т (І ст. до н. е.) — римський філософ-стоїк, піфагорієць, заснував філософську школу в Римі.
Ф а в н — за грецькою міфологією, козлонога істота, що живе в лісі. «Антоній і Клеопатра» — Марк Антоній (82-30 pp. до н. е.), римський політичний і військовий діяч, сподвижник Цезаря. 37 р. до н. е. одружився з Клеопатрою (69-30 до н. е.), останньою царицею Єгипту з династії Птоломеїв.
Флот Антонія був розбитий армією Августа Октавіана.
с. 329. «Перстінчику, ти був іще хвилину тому…» — Цей анонімний твір можна, мабуть, вважати першим слов'янським сонетом. Він узятий з найстарішого рукописного збірника хорватської лірики, укладеного переписувачем літературних творів Нікшею Ранією (1490-1577). Нікша Ранія заніс цей сонет без прізвища автора до своєї книги. Можна припустити, що сонет був створений десь у першій половині XVI ст.
с. 330. К р и ж а н и ч Юрій (біля 1618-1683) — філолог і мислитель, за національністю хорват. Прихильник ідеї єдності слов'ян. Перебуваючи в Росії (1659-1676), написав «Руську граматику» та інші праці.
Є р и х о н — за біблійною легендою, місто в ханаанській землі, мури якого впали від звуку труб ізраїльтян, що прийшли туди з Єгипту.
с. 336. «А nos amours!» — «За нашу любов!» (Фр.)
с. 338. «Ще раз повернемось». — Це, мабуть, перший у світовій поезії сонет, написаний вільним, неримованим віршем (1912).
с. 339. М е т е р л і н к Моріс (1862-1949) — бельгійський письменник, один із основоположників символістичної драматургії.
с. 342. «Stabat mater» — «Скорбна мати» (лат.) — католицький молитовний спів.
с. 429. С у к у б а — за середньовічною демонологією, нечистий дух в жіночій подобі.
М і н т у р н с ь к і б о л о т а — болота в Лаціумі на березі річки Ліріс.
с. 432. К і б е л а — фрігійська богиня, володарка гір і лісів, покровителька плодючості; ввійшла пізніше в грецьку міфологію.
с. 433. Г а в а р н і Поль (1804-1866) — французький художник.
Л е д і М а к б е т — героїня трагедії Шекспіра «Макбет», уособлення жорстокості й владолюбства.
Е с х і л (бл. 525 — 456 pp. до н. е.) — давньогрецький драматург, «батько трагедії».
«…дитя Буонарроті, Ноче…» — Мова йде про статую Мікеланджело, яка символізує ніч.
с. 435. «Sed non satiata» — «Але не вдоволена» (лат.). Слова римського поета-сатирика про розпусну імператрицю Мессаліну, що віддавалася всім охочим і вранці йшла від чоловіків «втомлена, але не вдоволена».
с. 436. «De profundis clamavi [ad Те, Domine]…» — «Із глибин покликаю [до Тебе, Господи]…» (лат.). Початок покаянного псалма (читають як відхідну молитву над тим, хто вмирає).
с. 438. D u e l l u m — двобій (лат.).
с. 441. «Semper eadem» — завжди та сама (лат.).
с. 453. «Diva! Supplicem exaudi!» — «Богине, почуй молящого!» (Лат.)
с. 462. А с т а р о т (Астарта) — у древніх вавилонян богиня смерті; у фінікійців — покровителька шлюбу й любові; греки ототожнювали її з Афродітою.
с. 468. Л е в і а ф а н — за Біблією — морське чудовисько.
с. 470. «Край Йосафата» — Йосафатова долина, яка розташована недалеко від Єрусалима і на якій, за християнським віруванням, зійдуться всі померлі на Страшний Суд.
с. 474. «…чи Коллар помилився?..» — Мова йде про висловлені Яном Колларом у поемі «Дочка Слави» думки щодо великої майбутності слов'янських народів.
с. 481. «Білорус» — єдиний сонет Янки Купали, написаний польською мовою (1906).
ПРО АВТОРАДмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. у селі Стопчатові на Косівщині, в селянській родині. З першого класу навчався в Яблунівській польській школі, потім — у Коломийській гімназії (1941-1943). У квітні — червні 1945 р. — стрілець УПА сотні Спартана. З вересня 1945 по червень 1946 р. ув'язнений органами НКВД за звинуваченням у перебуванні в «Дитячій сотні УПА», якої насправді не було. 1948 р. закінчив Яблунівську середню школу, а 1953 р. — філологічний факультет Львівського університету ім. І. Франка. 1953-1955 pp. — аспірант кафедри української літератури Львівського університету. 1955 р.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Сонети. Світовий сонет», після закриття браузера.