Читати книгу - "Іван Виговський"

Relacje wojenne z pierwszych lat walk polsko-kozackich powstania Bogdana Chmielnickiego okresu „Ogniem i mieczem” (1648—1651). – Warszawa, 1999.

Rudowicz B. Efemeros czyli diariusz prywatny pisany w Zamośćiu w latach 1656—1672. – Lublin, 2002.

Supplementum ad historiae Russiae monumenta, 1848.

Акты Московского государства. – СПБ., 1898. – Т. 2.

Бульвінський А. Матеріали до Українського Дипломатарію ХVІІ століття: каталог документів гетьмана Івана Виговського 1657—1659 років //Український археографічний щорічник. – К. Нью-Йорк, 2002. – Вип. 7.

Бульвінський А. Українсько-російські взаємини 1657—1659 років в умовах цивілізаційного розмежування на сході Європи. – К., 2008.

Величко С. Літопис. – К., 1991.

Воссоединение Украины с Россией. Документы и материалы. – М., 1954. (Вестник Европы. – 1827. – Июнь. – № 13. – С. 24).

Востоков А. Судьба Выговских и Ивана Нечая. // Киевская старина. 1890. – Т. 24.

Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою. – К., 2001.

Грабовецький В. З історії некрополя України //Скрипник І. Легенда про гетьмана. – Івано-Франківськ, 1997.

Грінченко Б. Іван Виговський: його життя і діла. – Черкаси, 1917.

Грушевський М. Історія України-Руси. – К., 1997.

Дашкевич Я. Павло Тетеря. //Володарі гетьманської булави. – К., 1994.

Документи Богдана Хмельницького (1648—1657 рр.) – К., 1961.

Документы об Освободительной войне украинского народа 1648—1654 гг. – К., 1965.

Дорошенко Д. Гетьман Петро Дорошенко. – Нью-Йорк, 1985.

Исторические связи народов СССР и Румынии. – М., 1968.

Києво-Могилянська Академія в іменах. – К., 2001.

Ковальский Н. П., Мыцык Ю. А. Анализ архивных источников по истории Украины XVI—XVII вв. – Днепропетровск, 1984.

Крип’якевич І. До питання про авторство листів Богдана Хмельницького //Науково-інформаційний бюлетень АН УРСР. 1964. № 3.

Липинський В. Україна на переломі. 1657—1659. – Відень, 1920. – Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. – СПб., 1872.

Літопис Самовидця. – К., 1971.

Луговий О. Олена Виговська //Скрипник І. Легенда про гетьмана. – Івано-Франківськ, 1997.

Мицик Ю. А. Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття. – Дніпропетровськ, 1996.

Мицик Ю. А. З Українського Дипломатарія другої половини ХVІІ століття. //ЗНТШ. – Львів, 1997. – Т. ССХХХІІІ.

Мицик Ю. А. Розвідники Богдана Хмельницького //Прапор. 1989. – № 5. (Акты ЮЗР. – Т. Х. – С. 590).

Мицик Ю. Любар, Чуднів, Слободища… //Україна крізь віки. – К., 2000.

Мицик Ю. Невідомі листи керівників Національно-визвольної війни українського народу 1648—1658 рр. // Український історичний журнал. – 2001. – № 1.

Мицик Ю., Тарасенко І. Гадяцький договір 1658 р. у висвітленні українських літописців. //350-lecie unii Hadziackiej (1658—2008). – Warszawa, 2008.

Мороз В. Страчений за доносом. // Скрипник І. Легенда про гетьмана.

Мыцык Ю. А. «Літописец» Дворецких – памятник украинского летописания XVII в. // Летописи и хроники. 1984. – М.: Наука, 1984.

Мыцык Ю. А. Украинские летописи XVII века. – Днепропетровск, ДГУ, 1978.

Нечуй-Левицький І. Українські гетьмани Брюховецький та Тетеря. – Львів. – 1899.

Пам’ятки історії Східної Європи. – Острог – Варшава – Москва, 1999.

Памятники, издаваемые Киевской комиссией для разбора древних актов. – К., 1898. – Т. 3.

Петрушевич А. С. Сводная галицко-русская летопись с 1600 по 1700 год. – Львов. – 1874.

Руська (Волинська) Метрика. – К., 2002.

Савчук Н. О. Діяльність уряду Ю. Хмельницького в умовах загострення суспільно-політичної ситуації в Українській державі (1659-початок 1663 рр.). – Кам’янець-Подільський, 2001. – С. 123.

Соловьев С. М. История российская с древнейших времен. – М., 1956. – Кн. VІ.

Софонович Ф. Хроніка з літописців стародавніх. – К., 1992.

Таирова-Яковлева Т. Новые архивные материалы и спорные вопросы Гадячского соглашения // 350-lecie unii Hadziackiej (1658—2008). – Warszawa, 2008.

Труш І. Повість про гетьмана Виговського //«Літературна Україна» від 30 жовтня 2003 р.

Яковенко Н. М. Українська шляхта з кінця ХІV до середини ХVІІ ст. (Волинь і Центральна Україна). – К., 1993. / Кривошея В. В. Національна еліта Гетьманщини. К., 1998.

Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років ХVІІ століття. Причини і початок Руїни. – К., 1998.

Найвизначнішим представником останнього був Михайло Глинський (помер 1534 р.) – видатний державний діяч Великого князівства Литовського, котрий знаходився на службі німецького імператора Максиміліана, потім у Альбрехта Саксонського та ін., був правою рукою великого князя литовського Олександра, а по смерті Олександра підняв у 1508 р. останнє