Читати книгу - "Генерал-хорунжий Роман Шухевич: Головний Командир Української Повстанської Армії"

відновлення української державності в Києві. 31 серпня у м. Василькові частина членів групи, у тому числі В. Кук, була арештована німецькою поліцією. При транспортуванні групи до Львова у м. Луцьку В. Куку — “Лемінгу”, Дмитрові Мирону — “Орлику” та зв’язковому Тарасові Онишкевичу пощастило втекти з-під варти і добратися до Львова. Навесні 1942 р. “Ю. Леміш” очолив Провід ОУН на Південно-Східних Українських Землях. Після загибелі Д. Мирона в липні 1942 р. та арешту його заступника П. Сака безпосередньо керував діяльністю ОУН на всіх українських центрально-східних і південних землях. Весною 1943 р. очолив також УПА — Південь.

З березня 1944 р. був уже на території України, окупованій радянською армією, і керував усією національно-визвольною боротьбою і безпосередньо найбільшим боєм УПА в квітні 1944 р. під Гурбами.

З 1947 р. був заступником Романа Шухевича на всіх його посадах, а після його загибелі 5 березня 1950 р. був обраний Головою Проводу ОУН в Україні, Головним Командиром УПА та Головою Генерального Секретаріату УГВР.

23 травня 1954 р. був підступно захоплений провокаторами КГБ у полон. Перебував у слідчих тюрмах Києва і Москви до 1960 р. Звільнений у зв’язку з новим курсом політики М. Хрущова, т.зв. “відлигою”, і з метою скомпрометувати його в очах українців.

Нині Василь Кук — член Головної Булави Всеукраїнського Братства ОУН-УПА, голова Наукового відділу Братства УПА.

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ВИЗВОЛЬНОГО РУХУ

Історико-мемуарне видання

Василь КУК

Генерал-хорунжий Роман Шухевич

Головний Командир Української Повстанської Армії

видання друге, доповнене

Видання здійснене за сприяння:

Наукового відділу Всеукраїнського братства УПА

Центр досліджень визвольного руху

м. Львів, вул. Козельницька 4

тел./факс: (032) 2994515

e-mail: cdvr_lviv@yahoo.com

www.cdvr.org.ua

Дизайн обкладинки

Ольга Сало

Літературна редакція

Ольга Еляшевська, Ірина Новіцька

Відповідальна за випуск

Ярина Ясиневич

___________________

Підписано до друку 21.05.2007 р. Формат 60×84 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура Times. Друк офсетний. Умовно-друк. арк. 3,58.

Облік.-видавн. арк. 4,26. Зам. № 41.

Зам. 167-А

Footnotes

1

Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. — Нью-Йорк, 1990. С. 168.

2

Ярошинський Лев. Спомни про Т. Чупринку. // «Авангард». — 1980. — №4 — С. 163–164.

3

Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. — Нью-Йорк, 1990. С. 161.

4

Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. — Нью-Йорк, 1990. С. 76–77.

5

Шухевич С. Моє життя. Спогади. — Лондон, 1991. — С. 456.

6

Макар В. Спомини та роздуми. — Торонто — Київ, 2001 — Т.4: Береза Картузька. — С. 59.

7

Макар В. Спомини та роздуми. — Торонто — Київ, 2001 — Т.4: Береза Картузька. — С. 97.

8

За спогадами Наталïï Шухевич у запису Григорiя Дем’яна.

9

Білас І. Репресивно-каральна система в Україні 1917–1953. — Київ, 1994. — Т. 2. — С. 443–445.

10

Онишко Л. Катерина Зарицька. Молитва до сина. — Львів, 2002. — С. 110–111.

11

Бурнашов Геннадій. Лицарі честі і чину. — Івано-Франківськ, 1998. — С. 79.

12

Дидик Г. Спомини. // Жовтень. — 1992. — № 9–10.

13

Онишко Л. Катерина Зарицька. Молитва до сина. — Львів, 2002; Полюга Л. Шляхами спогадів. — Львів-Київ, 2003.

14

Судоплатов П. Спецоперации. — Москва, 1997. — С. 418.

15

Чайкiвский Б. “Фама”. Рекламна фірма Романа Шухевича. — Львів, 2005.

16

Докладніше про цю хату дивись: Полюга Л. Шляхами спогадів. — Львів-Київ, 2003. — С. 35–37.

17

Докладніше див.: Максимків Надія. Невідомі імена. Григорій Ґоляш. // Наукові записки. — Вип. 71. — Ч. 2 — Львів, 1997. — С. 49–54.

18

Семен Гайдук – “Виговский” — повітовий Провідник ОУН у Бережанах. Восени 1940 року натрапив на більшовицьку засідку і був важко поранений. Помер від утраті крові в Бережанах. 1941 року на місці бою висипано могилу в його честь. Дружину Теодозію більшовики арештували, й вона померла в Тернопільській тюрмі; також померла їх дитина.

19

Там також могли зберігати зброя, гроші, підпільна література, друкарська техніка, медикаменти тощо. У ній оселились “Київський”, “Полтава” та “Горновий”. Лише вони та “Гриць” про неї знали. “Горновий” був родом із села Олесин Козівського району, добре орієнтувався на терені Бережаньского повіту й у разі серйозної небезпеки міг із Бишок відійти в інші села чи ліси.

20

Федір Пекарський народився 1893 року в Городку, що на Холмщині; засновник і ліценціят української гімназії в Рівному у 1923–1939 роках, до 1930 року її директор; звільнений з посади польською владою; у 1940–1944 роках — учитель української гімназії у Холмі; після війни учитель середніх шкіл в Одесі.

21

За спогадами Наталиiї Шухевич у запису Григорiя Дем’яна.

22

Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. — Нью-Йорк, 1990. С. 12, 16.

23

(Missing footnote.)

24

Лебедь М. Iнтерв’ю Содоля П. // Сучаснiсть. — 1986. — №3. — С. 103.

25

Запис зi слiв Галини Дидик.