Читати книгу - "Rework"

Любителі делегувати повноваження також обожнюють проводити збори й наради. Ці заходи для них — найкращий привід показати, які вони важливі персони. А поза тим усіх інших членів команди постійні збори лише відволікають від реальної роботи.

Кожен працівник — сам собі менеджер

Сам собі менеджер — це людина, яка ставить перед собою завдання і виконує їх. Такі люди не потребують жорсткого керівництва. Їх не треба щодня контролювати. Вони роблять те, що робив би менеджер, — задають тональність і темп, формують конкретні завдання, визначають пріоритетність і черговість виконання тощо. І все це вони роблять самі для себе.

Ці люди звільняють вас від потреби контролювати їх. Вони самостійно визначають напрям роботи. Коли ви даєте їм спокій, вони приємно дивують вас обсягом виконаної роботи. Їх не треба повсякчас тримати за руку або наглядати за ними.

Як можна вирахувати таких людей? Подивіться, що вони мають за плечима. Імовірно, вони задавали тон і на попередніх місцях роботи, або мали власну справу, або самостійно вели проект.

Ви зацікавлені у працівниках, які були б здатні створювати щось від нуля і достеменно знали кожний аспект справи. Коли ви знаходите таких людей, у решти членів команди вивільняється час для того, аби більше працювати самим і менше наглядати за іншими.

Наймайте тих, хто вміє добре писати

Вибираючи між кількома претендентами на посаду, обирайте того, хто краще вміє писати. Не має значення, чи ця людина є маркетологом, фахівцем із продажів, дизайнером, програмістом або ще кимсь — його добрі навички письма себе виправдають.

Насправді, уміння добре писати свідчить багато про що. Здатність зрозуміло викладати свої думки на папері є свідченням ясності в думках. Той, хто добре пише, добре вміє й спілкуватися. Вони роблять речі доступними для розуміння. Вони можуть поставити себе на місце когось іншого. Вони знають, чим можна злегковажити. А це саме ті якості, що ви хочете бачити в будь-якому кандидатові.

У наші дні вміння писати знову стає модним у всіх сферах суспільного життя. Зверніть увагу, як багато людей замість зателефонувати пишуть електронні листи чи смс-ки. Погляньте, наскільки активним є спілкування в чатах і соціальних мережах. Сьогодні вміння писати — це валюта для хороших ідей.

Найкращі працівники живуть по всьому світу

Це безумство — не наймати найкращих людей лише через те, що вони живуть далеко від вас. Особливо в наші дні, коли створено стільки технологій, що дозволяють з легкістю всім з усіма спілкуватися онлайн.

Наш головний офіс розташований у Чикаго, але більше половини нашої команди живе по всьому світу. Наші працівники живуть в Іспанії, Канаді, у штатах Айдаго, Оклахома і ще в купі різних місць. Якби ми обмежували пошук працівників лише містом Чикаго, то не мали б половини чудових фахівців, з якими тепер працюємо.

Аби ваша віддалена команда працювала узгоджено, подбайте, щоб ваші графіки роботи перетиналися хоча б на пару годин на добу. Дуже важко працювати, коли години роботи в різних часових зонах узагалі не перетинаються. Якщо ви потрапите в таку ситуацію, комусь доведеться посунути свій робочий графік на більш ранній або більш пізній час, щоб на кілька годин щодня всі працівники були доступні для спілкування водночас. Для цього зовсім не треба восьми годин, двох-чотирьох годин спільного робочого часу більш ніж досить. (Узагалі ми зрозуміли, що значно краще працювати, коли робочі графіки не збігаються, принаймні на всі вісім годин — таким чином кожний працівник отримує більше часу для роботи на самоті.)

Також час від часу зустрічайтеся особисто. Робіть це щонайменше раз на кілька місяців. Ми збираємося всією командою принаймні декілька разів на рік. Такі зустрічі є чудовою нагодою оцінити прогрес, обговорити, що йде так і що не так, скласти плани на майбутнє й краще познайомитися один з одним в особистому спілкуванні. Географія більше не має значення в бізнесі. Наймайте найкращі таланти, незалежно від того, де вони живуть.

Перевіряйте працівників на тест-драйві

Співбесіда як така не може бути достатньою підставою для рішення про прийом на роботу. Деякі люди справляють враження крутих профі, але незабаром з’ясовується, що вони не працюють як профі. Тож треба оцінити їхню здатність працювати зараз, а не покладатися на їхні слова про те, як добре вони працювали в минулому.

Кращий спосіб з’ясувати це — побачити їх безпосередньо в роботі. Найміть їх для виконання міні-проекту, навіть якщо він розрахований на двадцять або сорок годин. Ви побачите, як вони ухвалюють рішення. Почуєте, які запитання ставлять. Зрозумієте, чи знаходите ви спільну мову. Ви зможете судити про них за їхніми діями, а не за словами. Ви навіть можете організувати несправжній проект. Приміром, компанія BMW на своєму заводі в Південній Каліфорнії побудувала імітаційну лінію складання автівок, де претенденти на вакансію отримують півтори години, аби продемонструвати свою вправність у виконанні завдань, максимально наближених до їхньої майбутньої роботи.[19]

Літакобудівна компанія Cessna розробила рольову гру для потенційних менеджерів, яка є симуляцією робочого дня управлінця. Кандидати на посаду працюють із системою нагадувань, спілкуються з розгніваними клієнтами (несправжніми) і дають собі раду з різними проблемами. За допомогою цієї імітаційної гри Cessna вже найняла понад сотню менеджерів.[20]

Ці компанії усвідомили одну істину: справжнє обличчя працівника можна побачити лише в реальному робочому середовищі. Одна річ — знайомитися з портфоліо, вчитуватися в резюме або спілкуватися на співбесіді. І зовсім інша річ — реально попрацювати пліч-­о-пліч із цією людиною.

Антикризові заходи

Повідомте першими погані новини про себе

Коли щось у вас пішло шкереберть, хтось має розповісти про це публіці. Краще, якщо це будете ви самі. Інакше ви залишаєте простір для поширення чуток, пересудів і недостовірної інформації.

Коли стається щось погане, повідомте про це споживачам (навіть якщо вони самі цього ще не помітили). Не думайте, що вам вдасться приховати неприємну інформацію. У наші дні нічого не приховаєш. Якщо ви не скажете правду про себе самі, це неминуче зробить за вас хтось інший. Інформація з’явиться в Інтернеті, і всі про це дізнаються. Нині нічого не втримати в секреті.

Якщо в кризовій ситуації ви будете поводитися відкрито, чесно, публічно й відповідально — це додасть вам поваги споживачів. Не намагайтеся ухилятися від обговорення чи замовчувати погані новини. Ви зацікавлені, аби споживачі були якнайповніше поінформовані.

1989 року на танкері Exxon Valdez стався витік 11 млн галонів (близько 260 тисяч барелів, або майже 41 млн літрів. — Прим. перекладача) нафти в протоці Принца Вільяма на Алясці. Власниця танкера, компанія Exxon, зробила помилку, надто довго зволікаючи з аварійними заходами й не надсилаючи допомогу. Голова правління Exxon прибув на місце катастрофи лише через два тижні. Компанія повідомляла новини про аварію лише на прес-конференціях у Валдізі — маленькому містечку на Алясці, куди було складно