Читати книгу - "Біблія. Святе Письмо Старого та Нового Завіту"

30 Ахав, син Омрі, чинив зло в очах Господніх, гірш від усіх, що були перед ним. 31 Не досить було йому того, що ходив в гріхах Єровоама, сина Навата, - ні! він узяв за себе Єзавель, дочку Етбаала, царя сидонського, і заходився служити Ваалові й поклонятись йому. 32 Він поставив Ваалові жертовник у Вааловому храмі, що збудував у Самарії. 33 Зробив Ахав і Ашеру; додав багато й інших учинків, таких, що довів Господа, Бога Ізраїля, до гніву більш від усіх ізраїльських царів, що були перед ним. 34 За його часу Хіэл з Бетелу відбудував Єрихон. На Авірамі, своєму первородному, він поклав його підвалину, а на Сегуві, своєму найменшому синові, поставив його ворота, за словом, що Господь сказав був через Ісуса Навина.

17. Ілля над потоком Керіт 1-7; удова з Сарепти 8-24

1 Ілля тішбій, з Тішбе у Гілеаді, сказав до Ахава: «Так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, якому я служу, цими роками не буде ні роси, ні дощу, хіба на моє слово.» 2 І надійшло до нього таке слово Господнє: 3 «Іди звідси й повернися на схід сонця та сховайся коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану. 4 Ти питимеш з потоку, а крукам я повелів, щоб постачали там тобі їжу.» 5 Пішов він і зробив на Господній наказ, і рушив, і оселився коло Керіт-потоку, що на схід від Йордану. 6 Круки приносили йому хліба й м'яса вранці та хліба й м'яса ввечері, а пив він з потоку. 7 Та ось по деякому часі висох потік, бо не було дощу в країні. 8 Тоді надійшло до нього таке слово Господнє: 9 «Встань, іди в Сарепту сидонську і перебувай там. Я повелів там удові, щоб давала тобі їсти.» 10 Устав він та й подався в Сарепту; прийшов до воріт міста, аж ось удовиця збирає дрова. Покликав він її та й каже: «Дай мені, будь ласка, трохи води з глечика напитись.» 11 Як же вона йшла по воду, кликнув у слід і каже: «Приниси мені, будь ласка, і шматок хліба.» 12 Вона ж каже: «Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема в мене нічого печеного, тільки пригорща муки в посудині та трошки олії у глечику. Оце назбираю трохи дров та повернувшись, приготую, що маю, собі та синові, а там з'їмо й помремо.» 13 Ілля ж їй: «Не журись, іди й зроби, як сказала; тільки наперед спечи мені коржика і принеси сюди, собі ж і синові приготуєш опісля. 14 Так бо говорить Господь, Бог Ізраїля: Посуд з мукою не спорожниться, глечик з олією не опустіє аж до того дня, коли Господь пошле дощ на землю.» 15 Пішла вона й зробила, як сказав їй Ілля; і їла вона, він і її син довго. 16 Посуд з мукою не спорожнювався, глечик з олією не вичерпувався, за словом, що Господь сказав через Іллю. 17 Після цього занедужав син тієї жінки, що її була господа, і недуга його була така важка, що зостався без віддиху. 18 І каже вона до Іллі: «Що мені чинити з тобою, чоловіче Божий? Ти прийшов до мене на те, щоб нагадати мої гріхи та навести смерть на мого сина.» 19 А він сказав до неї: «Дай мені сюди твого сина.» І взяв у неї з лона, поніс його на гору у світлицю, де мешкав, та й поклав його на своїй постелі. 20 Тоді візвав Господа словами: «Господи, Боже мій! Невже ж ти хочеш заподіяти таке зло вдовиці, де я гостював, щоб навести смерть на її сина?» 21 І простягся тричі над хлопчиком і візвав до Господа словами: «Господи, Боже мій, вчини так, благаю, щоб душа цього хлопчика повернулась до нього!» 22 Почув Господь голос Іллі, і душа хлопцева повернулась до нього, і він ожив. 23 Узяв Ілля хлопця, зніс його зо світлиці вниз у хату та й передав матері, кажучи: «Дивися, син твій живий.» 24 Жінка ж сказала Іллі: «Тепер я знаю, що ти - чоловік Божий та що слово Господнє в устах твоїх -правда.»

18. Ілля та Овдія 1-15; Ілля та Ахав 16-29; жертва Іллі 30-40; дощ 41-46

1 По довгому часі надійшло до Іллі таке слово Господнє: «Іди, покажись Ахавові, бо я пошлю дощ на землю.» 2 І пішов Ілля, щоб показатись Ахавові. Як же запанувала велика голоднеча в Самарії, 3 Ахав покликав Овдію, що був головним над домом, - а був він вельми богобоязливий, 4 і коли Єзавель викорінювала Господніх пророків, то Овдія забрав сто пророків і ховав їх по півсотні в печері і постачав їм хліба й води. 5 Тож сказав Ахав Овдії: «Ходімо лишень по країні та загляньмо до всіх джерел і всіх потоків, чи не знайдемо де трави, щоб рятувати коней і мулів, щоб не довелось нам вирізувати худобу.» 6 І поділили вони собі землю, що мали обійти. Ахав пішов сам в один бік, а Овдія двигнувся сам у другий. 7 Та ось коли Овдія був у дорозі, йде йому назустріч Ілля. Впізнав він його, припав лицем до землі й каже: «Чи справді це ти, мій пане Ілле?» 8 Той йому відповідає: «Я! Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут!» 9 Овдія ж каже: «Чим я провинився, що хочеш видати раба твого Ахавові, щоб убив мене? 10 Так певно, як живе Господь, Бог твій, нема ні народу, ні царства, куди б не посилав твій пан тебе шукати. Як же йому казали: Його нема тут, - то він брав клятву з царства й народу, що тебе не знайшли. 11 І тепер ти кажеш: Іди, скажи твоєму панові: Ілля тут! 12 Таж як я піду, дух Господній занесе тебе, хто зна куди, і я прийду сповістити Ахавові, і він тебе не знайде, й уб'є мене! Раб же твій змолоду боявся Господа! 13 Хіба моєму панові не переказано, що я зробив тоді, коли Єзавель