Читати книгу - "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"
Шрифт:
Інтервал:
Додати в закладку:
надійде час збивати дебет із кредитом, він лишиться радше
в плюсі, аніж мінусах.
— Я би сказав, у нас дуже неформатний загін, — вигнувши
шию й поглянувши вверх, звернувся до нього Вербінський. —
Скільки нам хоч народу протистоятиме, не знаєте?
— Точно не скажу, — відповів Бугай. — Може, трохи більше, ніж нас. Проте їх розпорошено між машинним відсіком
і командним.
— Такі самі каліки, як і ми?
Бугай озирнувся через плече. Істина полягала в тому, що
принаймні половина людей, яких він вів у бій, уже зазнали
травм. Дехто мав щільні бандажі на обох руках, дехто — шви, накладені на рани. За нормальних обставин ця половина все ще
лежала би в лазареті. Дідько, та й він сам не повинен був би
лізти в зону вогневого враження, от тільки Бугай не збирався
відсиджуватися за спинами тих, кого сам же відправляв
у м’ясорубку.
— Десь так.
— А знаєте, якби ви не забрали в нас ту броню розвідників, я міг би все це зробити. Навіть не своїм відділенням. Тупо сам.
— Еге ж. Знаю.
— Виходить, було би добре, якби ви тоді хоч трошки мені
довірились, правда?
— Типу того.
До точки переходу можна дістатися в два способи. Кабіна ліфта
могла вмістити майже половину їхнього загону і при цьому
лишалася настільки маленькою, що навіть одна граната, кинута
зверху через прочинені двері, нейтралізувала би майже їх усіх.
Альтернатива полягала в широкій пологій естакаді, яка
починалася на рівні палуби тора й тугою спіраллю
закручувалася вгору до осі корабля. Її кривизна збігалася
з обертовим моментом тора, тому чим швидше їхали
електрокари, тим сильніше їхні колеса притискалися до підлоги.
Тут, унизу, це не мало великого значення, зате нагорі, де бій
відбуватиметься фактично в умовах невагомості, кожна йота
стабільності й контролю за ситуацією буде на вагу золота.
Перші постріли пролунали по осі згори, й кулі вибили перші
осколки з керамічної поверхні дороги перед першою машиною.
Бугай спробував якомога сильніше закинути голову, щоб
розгледіти, звідки почався напад: самої точки переходу чи
барикади трохи ближче до них.
— Хуарес! — крикнув Вербінський. — Прикрий нас.
— Слухаюсь! — почувся голос десь ззаду. Бугай крутнувся
у «месі», намагаючись подивитися через плече. У третьому, останньому електрокарі морпіх-марсіянин ліг на спину, скерувавши вгору довгу гвинтівку з оптичним прицілом.
Здавалося, він заснув, аж поки не пролунав єдиний постріл.
Бугай спробував іще раз поглянути нагору, але в «месі» це не
вдалося. Тому він узяв свій планшетник і скористався ним, ніби
дзеркалом. Високо вгорі у невагомості пливло тіло з рожевою
хмаркою крові, яка утворилася навколо його талії.
— Мінус один, — прокоментував Вербінський.
Перестрілка тривала, і коли вони на швидкості виїхали на
естакаду. Шелестіння шин по палубі, до якої вони майже
липнули, змінило тональність, бо з кожною секундою на них
тиснула все менша сила ваги. Бугай відчув, як легшає в пасках
його тіло. За краєм рампи тепер розчахнулася прірва
завглибшки з третину кілометра, що тепер відділяла їх від
палуби тора. Люди Ешфорда були десь угорі, але не настільки
далеко, щоб не бачити металевих барикад, які вони
поприварювали до стін і підлоги. Чоловік із болем подумав, що
для них він — найвища ціль. У нього засвербіло в карку.
Із-за барикад вигулькнуло дві голови. Іскрами спалахнули
дула їхніх гвинтівок. Ззаду у відповідь гаркнув марсіянський
карабін, і один із нападників обм’якнув. Інший просто втік.
— Гаразд, — мовив Бугай. — Далі без прикриття нам дороги
немає.
Корін розвернула автокар, уткнувши його носом у стінку, й вислизнула з машини
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.