Читати книгу - "Срібне яблуко, Анна Авілова"

— Ну що ти, люба, ти все правильно сказала, ми живемо у світі доброти та сили нашого короля. Він найкращий правитель серед усіх світів, ти маєш рацію, — після цих слів вона знову затараторила собі під ніс якісь молитви.

   Їхній старший син присунувся ближче до столу, окинув поглядом своїх рідних і заговорив, смакуючи кожне слово:

— Ну що ти, мамо, навіщо дурити таку гарненьку дівчину? Тим більше в Айронвуді брехати не можна. Ми всі терпіти не можемо нашого короля.

— Ну, синку, що ти таке кажеш! Король дає нам усе, що ми маємо! — Вайолет мало не верещала від обурення, при цьому знову пробурмотіла щось про матір природи.

"Що це вона все шепоче?" – подумала Джейн.

- Все? — не вгавав хлопець, — він не дає нам коштовності, заможного одягу чи кришталю, він не відроджує нашу землю, як Батько! Він не садить яблуні! Чому ми хвалимо його в нашому домі? Мабуть, я закінчив з обідом, дякую, - він підвівся, - На жаль, нам довелося задовольнятися печінкою качки, поки цей найкращий правитель на світі об'їдається в палаці ліловими крабами! — він говорив це гнівно, але спокійно й урівноважено.

   Фелікс вийшов, а всі так і сиділи мовчки, дивлячись у тарілки. Джейн здалося, що вона почала розуміти, чому Фелікс такий. Мабуть, їхній король справді не дуже хороша людина і всі повинні мовчати про це. А він виступає в ролі місцевого бунтаря, який хоробро виражає свою думку. Хоча, звісно, аргументи, що король не дає коштовності та делікатесну їжу, були досить спірними та дивними. Але, можливо, він не міг сказати справжні причини загальної ненависті щодо нього.

    Усі проігнорували раптовий випад старшого сина. Вайолет поспішно зібрала зі столу посуд та розставила чашки з чаєм. Всі помітно розслабилися, коли Фелікс пішов. Хоча саме після останніх його фраз, Джейн почала сприймати хлопця не так уже й негативно. Можливо, навіть його упереджене ставлення до неї можна було зрозуміти. Хоча питання про те, звідки він знає про місис Кларк, залишалося відкритим.

   Коли на столі з'явився пиріг до чаю, Рональд підвівся зі свого місця і з урочистим виглядом заговорив:

— Сьогодні я хотів би в присутності всієї моєї родини подарувати тобі дещо Сара, — він повернувся до дівчини.

- Мені? — Сара й так ошелешена після напруженої розмови про короля зараз ще більше зблідла.

     Рональд, непомітним рухом фокусника, дістав казна-звідки, величезне сріблясте яблуко, яке Джейн бачила вранці на дереві, і простягнув його Сарі. Вайолет почала плакати й хаотично шукати на столі серветку, Сара почервоніла, а Жозеф поплескав Рональда по спині та широко посміхнувся. Одна Джейн не знала, що робити. Вона бачила, що цих яблук на дереві було лише два. З цієї яблуні не можна рвати плоди, а Рон зірвав? І тепер усі його будуть їсти? Чому всі так радіють?

     Після масових обіймів та привітань, ридань Сари та Вайолет, присутні нарешті згадали про Джейн. Помітивши її здивоване обличчя, Вайолет поспішила з поясненнями:

  — Це плід срібної яблуні. Раніше такі дерева зростали по всьому Айронвуду. Але після приходу “зеленої води” на землі більше не росли яблуні. Батько відродив частину землі у Великих садах, і лише на ній є рослини. На жаль, він встиг посадити тільки одну яблуню, що стоїть перед палацом. Її не вдається розмножити. Можливо, тому, що вона була створена магією. І наш король не може зробити ці яблука своєю силою, мабуть, бо такі дерева не ростуть у світі, до якого він належить. А виростити нові він не хоче. Для нас срібна яблуня – священне дерево. Найкращі люди після смерті стають частиною цієї рослини. В Айронвуді є традиція, якщо ти береш дівчину за дружину, ти маєш подарувати їй це яблуко. На весіллі вони разом його з'їдять. Але оскільки 30 років існує лише одне дерево, то весіль може бути стільки, скільки плодів на ньому виросте. Цього року їх було лише п'ять. І це велике щастя, що Рон потрапив до числа тих, кому можна одружитися. Я й не сподівалася, що це станеться у врожай цього року, адже їх залишалося лише два, а одне яблуко було відкладено для короля. Він має одружитися цього року. І друге яблуко твоє, мій улюблений син.

     Вона знову обійняла Рона.

     Джейн така традиція видалася дуже гарною, і вона сама поспішила привітати Сару та Рона.

  - Сара, ти ж не сказала, що згодна, - раптом схаменулась Джейн.

  - А навіщо? Зовсім не потрібно погоджуватися. У нас, якщо хлопець дає тобі яблуко, ти вже його наречена. Це вирішено.

  — Але раптом дівчина не хоче?

  — Отже, не треба крутитися поруч із хлопцями, за яких заміж не збираєшся виходити, — втрутилася Вайолет.

   Усі засміялися.

   Мешканцям будинку настав час повертатися до роботи, і Джейн, попрощавшись і ще раз привітавши Сару та Рона, взяла вітраж і пішла у бік палацу. На щастя, Фелікса вона більше не зустріла.

   Проходячи селом, Джейн з радістю зазначила, що люди вже не так пильно на неї дивляться. Через кілька будинків від дому вітражника, Джейн побачила маленького хлопчика років шести. Він сидів на сходах свого будинку і гладив маленького кролика, який лежав у нього на колінах. Після повної відсутності тварин навкруги, незвично було побачити вухатого. Раптом кролик чогось злякавшись, кинувся навтьоки, хлопчик зіскочив на ноги та побіг за ним. Але йому було не під силу наздогнати тварину, тому що ступні хлопчика були вивернуті назовні, і, здавалося, одна ніжка була коротша за іншу. У медицині цей стан називають вальгусною деформацією стопи і як наслідок – одна вкорочена кінцівка. Але звідки у дитини Айронвуда може бути таке захворювання? Їй щойно розповідали, що жителі цього світу не мають хвороб. Кролик тим часом уже зник за межами села. Хлопчик стояв через два будинки від Джейн, потираючи ноги від болю. Вона підійшла ближче, малюк ридав, витираючи ручками щоки, і продовжував терти свої ніжки. Їй так захотілося його втішити.